ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
07 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 340/454/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Головко О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року
у справі №340/454/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не зарахування періоду навчання до страхового стажу позивача з 01 вересня 1974 року по 20 липня 1977 року згідно диплому серії НОМЕР_1 та даних його трудової книжки від 09.08.1980;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу періоди навчання позивача з 01 вересня 1974 року по 20 липня 1977 року, згідно диплому серії НОМЕР_1 та даних його трудової книжки від 09 серпня 1980 року та перерахувати його пенсію починаючи з 30 липня 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На звернення до відповідача щодо індексації пенсії та зарахування до страхового стажу періоду навчання згідно диплому НОМЕР_1 відповідач надав відповідь, що до страхового стажу позивача не зараховано період навчання у професійно-технічному училищі №16 з 01 вересня 1974 року по 20 липня 1977 року, оскільки в дипломі серії НОМЕР_1 від 20 липня 1977 року в даті видачі дописано іншим чорнилом число, а у трудовій книжці від 09 серпня 1980 року запис про період навчання внесено з порушенням вимог Інструкції (у підставах внесення запису відсутня дата видачі диплому). Позивач вважає, що вказаний період навчання має бути зарахований до його страхового стажу, адже підтверджується належними документами дипломом та записами у трудовій книжці, при цьому, він не може нести відповідальність за порядок заповнення, оформлення чи технічні особливості видачі диплома, оскільки такий документ оформлювався та видавався уповноваженим навчальним закладом у встановленому на той час порядку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо нерозгляду звернення представника ОСОБА_1 від 25 листопада 2025 року в частині зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01 вересня 1974 року по 20 липня 1977 року;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути звернення представника ОСОБА_1 від 25 листопада 2025 року в частині зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01 вересня 1974 року по 20 липня 1977 року та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що факт навчання позивача у період з 01 вересня 1974 року по 20 липня 1977 року підтверджується належними і допустимими доказами, а саме: дипломом серії НОМЕР_1 від 20.07.1977 та трудовою книжкою позивача 09.08.1980. За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що вказані пенсійним органом недоліки в записі у трудовій книжці не можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження у даному випадку самого факту навчання у відповідному навчальному закладі професійно-технічної освіти, а не правильність записів у трудовій книжці. З диплому позивача можна визначити всі дані для встановлення навчання позивача для зарахування до трудового стажу, адже записи не містять будь-яких виправлень, закреслень, чи неточностей. Здійснення певних записів іншим кольором не призводить до недійсності документа про освіту.
В той же час, суд з`ясував, що у листі відповідача за вих. №1100-0202-8/65860 від 01.12.2025 відсутні відомості щодо розгляду по суті звернення про перерахунок пенсії або вжиття будь-яких дій, передбачених Порядком № 22-1, стосовно вирішення заявленого питання позивачем. Оскільки вказаний лист відповідача носить суто інформаційний характер, уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, суд зазначив, що має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у нерозгляді по суті заяви представника позивача від 25.11.2025 в частині перерахунку пенсії. З цих підстав суд визнав, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути звернення представника позивача від 25 листопада 2025 року в частині зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1974 по 20.07.1977 та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у своєму рішенні.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Кіровоградського суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник зазначає , що дійсно рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21.03.2019 №112850000355 ОСОБА_1 з 03 січня 2019 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. У наданій позивачем разом із заявою про призначення пенсії трудовій книжці запис про період навчання внесений з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 - у підставах внесення запису відсутня дата видачі диплому. Крім цього, у дипломі від 20.07.1977 серії НОМЕР_1 , виданому Кременчуцьким професійно-технічним училищем №16, написання слів «четвёртого разряда» та дати видачі диплому «20 июля 1977 года» здійснено іншим почерком та відтінком чорнила. Інших документів, які підтверджують вказаний вище період навчання заявник не надавав. З урахуванням наведеного вважає, що підстави для зарахування відповідного періоду до страхового стажу у позивача відсутні.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості саме в цій частині.
Рішення суду в частині незадоволених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 13 березня 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №112850000355 від 21.03.2019 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 03.01.2019 з урахуванням страхового стажу 34 роки 3 місяці 7 днів.
25.11.2025 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з адвокатськими запитом, у якому, серед іншого, просив надати інформацію про зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01 вересня 1974 року по 20 липня 1977 року згідно диплому серії НОМЕР_1 та запису у трудовій книжці від 09.08.1980, а також зарахувати наведений період до страхового стажу у разі його неврахування.
Листом №1100-0202-8/65860 від 01 грудня 2025 року відповідач повідомив позивача, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період навчання в професійно-технічному училищі №16 з 01.09.1974 по 20.07.1977, оскільки в дипломі серії НОМЕР_1 від 20.07.1977 у даті видачі дописано іншим чорнилом число. Крім цього у трудовій книжці від 09.08.1980 запис про період навчання внесений з порушенням вимог Інструкції (в підставах внесення запису відсутня дата видачі диплому).
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01 вересня 1974 року по 20 липня 1977 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
Відповідно до пункту 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 62 Закону №Про пенсійне забезпечення№ від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або у ній містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Як встановлено судом, до загального страхового стажу позивача пенсійним органом не зараховано період навчання з 01 вересня 1974 року по 20 липня 1977 року згідно диплому серії НОМЕР_1 та запису у трудовій книжці від 09.08.1980 року, оскільки в дипломі серії НОМЕР_1 від 20.07.1977 у даті видачі дописано іншим чорнилом число. Крім цього у трудовій книжці від 09.08.1980 відсутній запис дати видачі диплому про період навчання.
Відповідно до пункту д частини 3 статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 8 Порядку №637, встановлено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Станом на дату оформлення трудової книжки позивача - 09.08.1980, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі Інструкція №162).
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців; трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.
Усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи проводяться акуратно, пір`яною чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору (п. 2.3 Інструкції №162).
Відповідно до пункту 2.9 Інструкції №162 у розділах Відомості про роботу, Відомості про нагородження, Відомості про заохочення трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.
У графі 3 розділу Відомості про роботу у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком в графі 1 ставиться порядковий номер запису, у графі 2 зазначається дата прийому на роботу. У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменуваннями посад, зазначених в Єдиної номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу (п. 2.13 Інструкції №162).
Пунктом 2.17 Інструкції № 162 встановлено, що до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів записи, зокрема, про час навчання у професійно-технічних та інших училищах, на курсах та школах щодо підвищення кваліфікації, з перекваліфікації та підготовки кадрів.
Зі змісту трудової книжки ОСОБА_1 від 09 серпня 1980 року вбачається, що у період з 01 вересня 1974 року по 20 липня 1977 року позивач навчався в ПТУ та отримав диплом серії НОМЕР_1 . У графі 4 трудової книжки дійсно відсутня дата видачі диплому про навчання, а зазначено лише його серію та номер - диплом серії НОМЕР_1 .
В той же час запис про навчання позивача зроблений першим роботодавцем окремим рядком та містить період проходження навчання у ПТУ.
З цього приводу суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, зауважує, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження у даному випадку факту навчання у відповідному навчальному закладі професійно-технічної освіти, а не правильність записів у трудовій книжці.
Пунктом 18 постанови Ради Міністрів Української РСР і Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок Про трудові книжки робітників і службовців від 06.09.1973 №656 передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З положень вказаної норми постанови №656 від 06.09.1973 вбачається, що обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів. Власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Судом також встановлено, що разом із трудовою книжкою пенсійному органу надавався диплом серії НОМЕР_1 від 20.07.1977, яким підтверджено, що позивач у 1974 році вступив і в 1977 році закінчив повний курс професійно-технічного училища №16 м. Кременчука Полтавської області, здобув професію електрослюсаря та кваліфікацію електрослюсаря четвертого розряду.
Диплом підписаний головою екзаменаційної комісії та директором навчального закладу, підписи скріплені гербовою печаткою. Належність цього диплому позивачу наявними в матеріалах справи доказами не спростовується, відповідачем не заперечується.
Суд першої інстанції правильно з`ясував, що диплом серії НОМЕР_1 оформлений двома мовами українською та російською. Усі відомості є тотожними, однак у частині, що оформлена російською мовою, словосполучення "четвертого разряда" та число "20" у даті видачі документа прописані чорнилом іншого кольору. Разом з тим, у записах українською мовою така відмінність не простежується.
Отже, з вказаного диплому можна визначити всі дані для встановлення факту та періоду навчання позивача, записи в дипломі не містять будь-яких виправлень, закреслень, чи неточностей. Здійснення певних записів іншим кольором не призводить до недійсності вказаного документа про освіту.
Відповідно до позиції, яка висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а і враховується судом при розгляді цієї справи, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Судом з`ясовано, що в спірному випадку відомості у поданих позивачем пенсійному органу документах узгоджуються між собою, не містять суперечливих даних, не дають підстав для сумнівів у їх належності саме позивачу.
Таким чином, враховуючи, що подані позивачем документи в їх сукупності є належними доказами на підтвердження факту його навчання, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що вказаний період навчання з 01 вересня 1974 року по 20 липня 1977 року підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, недоліки записів у трудовій книжці та дипломі, про які вказує пенсійний орган, не впливають на зарахування певного періоду до страхового стажу позивача.
Відповідно до положень п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи про період навчання в їх сукупності та фактично
Стосовно визначеного судом першої інстанції способу відновлення порушеного права позивача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
В спірному випадку, як правильно встановлено судом першої інстанції, результат розгляду звернення представника позивача з приводу пенсійного забезпечення оформлений відповідачем листом №1100-0202-8/65860 від 01.12.2025, який носить суто інформаційний характер і в якому відсутні відомості щодо розгляду по суті звернення про перерахунок пенсії, або вжиття будь-яких дій, передбачених Порядком № 22-1 стосовно порушеного питання, тобто повноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про допущену відповідачем в спірних відносинах протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді по суті заяви представника позивача від 05.08.2024 в частині перерахунку пенсії.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи, зокрема, положення ч. 5 ст. 45 Закону України №1058-IV, згідно якої документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Також згідно наведеного вище п. 4.7. Порядок № 22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Суд апеляційної інстанції вважає прийнятним врахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду у постанові від 22.07.2025 у справі №580/710/24, що навіть за умови подання звернення у формі адвокатського запиту, якщо з його змісту вбачається чітке волевиявлення на здійснення перерахунку пенсії, таке звернення має розглядатися як належне звернення за змістом, а не формою. Відмова у задоволенні такого звернення лише з формальних підстав без належної оцінки його змісту та встановлення дійсного волевиявлення особи, є проявом надмірного формалізму з боку органу державної влади, призводить до фактичного обмеження гарантованого Конституцією України права особи на соціальне забезпечення і суперечить принципам пропорційності, добросовісності та верховенства права у сфері публічно-правових відносин.
В даному випадку, зміст звернення представника позивача від 25.11.2025 є зрозумілим і дає можливість оцінити намір позивача здійснити перерахунок його пенсії, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1974 по 20.07.1977. Відтак така заява мала бути розглянута відповідачем належним чином, а результат оформлений відповідним рішенням.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути звернення представника позивача від 25.11.2025 в частині зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1974 по 20.07.1977 та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом рішенні.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив всі обставини, які мають значення для вирішення справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення в його оскаржуваній частині.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі №340/454/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя О.В. Головко
суддя Я.В. Семененко