ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
08 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 160/11007/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року (суддя Дєєв М.В.) в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до суду із позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 192/32-00-04-01-01-01-00190928 від 10.04.2025 р. (ППР), згідно з яким встановлено порушення п. 51.1 ст. 51 та п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ та на підставі п.п. 54.3.3 ст. 54, п. 119.1 ст. 119 ПКУ до Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190928) застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 020,00 грн., прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП на підставі висновку Акту камеральної перевірки № 138/32-00-04-01-01-01-00190928 від 05.03.2025.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року задоволено позовні вимоги.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 192/32-00-04-01-01-01-00190928 від 10.04.2025 року, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції до Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» у сумі 1 020,00 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування зазначено, що податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за III квартал 2024 року були складені та подані не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками, що призвело до зменшення податкових зобов`язань платника податку. Відповідальність передбачена до п. 119.1 ст. 119 ПК України.
На порушення вимог пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51 та пп. "б" п.176.2 ст. 176 ПКУ, п.1 розділу II Порядку №4 подано з не в повному обсязі, з недостовірними відомостями, податкову звітність - Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за III квартал 2024 року, чим порушено порядок подання відомостей про виплачені доходи - несвоєчасно повідомлено за встановленою формою відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що відповідач залишає без жодної уваги передбачене ПК Укаїни право платника податків самостійно вносити зміни та виправлення до податкової звітності, в разі якщо платник виявив помилки або неточності в раніше поданій звітності до початку проведення перевірки.
Позивач скористався своїм правом передбаченим статтею 50 ПК України, до проведення перевірки та отримання будь- яких повідомлень контролюючого органу подав уточнюючі розрахунки, які були прийняті відповідачем. Ненадання оцінки праву платника податків вносити зміни до раніше поданої звітності, свідчить про необґрунтованість позиції відповідача,
Акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» не допускало порушення вимог законодавства щодо подання відомостей про виплачені доходи на користь фізичних осіб. Об`єднаний звіт, щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за III квартал 2024 р. було подано Товариством 30.10.2024 року, що підтверджується квитанцією № 2 від 31.10.2024. Тобто, граничний строк подання звітності за III квартал 2024 року порушено не було, що підтверджується відповідною квитанцією.
З урахуванням положень п. 119.3 ст. 119 ПК України відповідач не мав права приймати спірне ППР про застосування штрафних санкцій, оскільки позивач самостійно виправив допущені у звітності помилки.
Таким чином, порушення п. 119.1 ст. 119 ПК України відсутнє, оскільки до початку проведення камеральної перевірки, помилки допущені в податковій звітності, об`єднаному звіті, щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ПІ квартал 2024 року, були самостійно виправлені платником податків шляхом подання уточнюючого розрахунку від 23.01.2025 року і не призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено камеральну перевірку АТ «Покровський ГЗК» з питання достовірності та повноти відображення даних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартал 2024, за результатами якої складено акт перевірки №138/32-00-04-01-01-01-00190928 від 05.03.2025.
Відповідно до висновків акту перевірки №138/32-00-04-01-01-01-00190928 від 05.03.2025, встановлено:
- порушення вимог пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51 та пп. «б» п.176.2 ст.176 ПКУ, п.1 розділу ІІ Порядку №4 АТ «Покровський ГЗК» (00190928) податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за ІІІ квартал 2024 подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку, чим порушено порядок подання відомостей про виплачені доходи - несвоєчасно повідомлено за встановленою формою відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
20.03.2025 АТ «Покровський ГЗК» подано до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заперечення на висновки акту перевірки.
Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків розглянуто вказані заперечення та листом №1435/6/32-00-04-01-01-01 від 07.04.2025 висновки акту перевірки залишено без змін.
На підставі висновків акту №138/32-00-04-01-01-01-00190928 від 05.03.2025 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення № 192/32-00-04-01-01-01-00190928 від 10.04.2025 (ППР), згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 020,00 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.
За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, на платників податків покладений обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору впорядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
За положенням пункту 49.1, 49.2 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відповідно до пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
За положенням пункту 51.1 ст.51 ПК України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Пункт 51.2 ст. 51 Податкового кодексу України передбачає, що у визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються в електронному вигляді.
Відповідно до пп. "б" п.176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку;
Пунктом 1.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015. (далі - Порядок №4), передбачено, що цей Порядок визначає порядок заповнення і подання до органу Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 та підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 3.1 Порядку №4 реквізити податкового розрахунку, що заповнюються, зокрема:
Відображення відомостей у розділі І «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку» (далі - розділ І):
у графі 1 «№ з/п» відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;
у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.
За змістом п. 4.1 Порядку №4 коригування поданого і прийнятого податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
Відповідно п.50.1, 50.2 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим пункту 46.2 статті 46 цього Кодексу, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу.
Також, відповідно до п. 69.38 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України на період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Податкового кодексу України, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Стаття 119 ПК України визначає відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків.
Так, за положенням п. 119.1 ст. 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв`язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.
Відповідно до п. 119.3 ст. 119 ПК України штрафи, передбачені пунктами 119.1 і 119.2 цієї статті, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 109.3 ст.109 ПК України передбачено, що у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
За змістом п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України, За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: 111.1.1. фінансова; 111.1.2. адміністративна; 111.1.3. кримінальна.
Відповідно до пункту 111.2 статті 112 ПК України Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з п.112.2 ст.112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Згідно з приписами п. 112.3 ст. 112 ПК України особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом..
За приписами п.112.7 ст.112 ПК України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Так, за змістом п. 119.1 ст. 119 Податкового кодексу України подання податкової звітності з недостовірними відомостями або з помилками може бути підставою для фінансової відповідальності виключно у тому випадку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.
Факт обізнаності платника податків із змістом законодавчих норм і необхідністю їх дотримання сам собою не може вважатися обставиною, що вказує на умисність діяння платника.
Матеріали справи свідчать, що АТ «Покровський ГЗК» об`єднаний звіт, щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартал 2024 року було подано 30.10.2024, що підтверджується квитанцією № 2 від 31.10.2024.
Тобто звіт подано у межах граничного стрку подання звітності за ІІІ квартал 2024 року.
23.01.2025 Товариством було подано уточнюючий розрахунок до раніше поданої звітності за ІІІ квартал 2024 року з наступних причин:
- підприємством самостійно виявлено помилку при відображенні суми нарахованого та виплаченого доходу по РНОКПП НОМЕР_1 за 1 місяць ІІІ кварталу 2024 р. за ознакою доходу 126 (нарахування доходу родині загиблого);
- не відображено суму нарахованого та виплаченого доходу по РНОКПП НОМЕР_2 за 3 місяць ІІІ кварталу 2024 р. за ознакою доходу 195 (нарахування доходу та утримання податків із сум згідно земельного сервітуту).
Зазначене свідчить, що вказані помилки не були виявлені контролюючим органом, та самостійно виправлені позивачем.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку, порушення п. 119.1 ст. 119 Податкового кодексу України відсутнє, оскільки помилки допущені в податковій звітності, об`єднаному звіті, були самостійно виправлені платником податків до початку проведення камеральної перевірки шляхом подання уточнюючого розрахунку від 23.01.2025 і не призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.
Також, колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить обґрунтувань та доведення контролюючим органом вчинення умисного порушення платником податків норм ПК України, що свідчить про відсутність підстав для застосування до позивача відповідальності передбаченої п.119.1 ст.119 Податкового кодексу України.
Відсутність в акті камеральної перевірки обставин, які характеризують таку ознаку виявленого діяння як умисність, на переконання колегії суддів, вказують на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі саме пункту п.119.1 ст.119 Податкового кодексу України.
Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 19.04.2024 по справі №580/5283/23.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення № 192/32-00-04-01-01-01-00190928 від 10.04.2025 року, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 020,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року в адміністративній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя І.Ю. Добродняк