П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/31477/25
Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,
повний текст судового рішення
складено 30.01.2026, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Голуб В.А.,
суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі № 420/31477/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просила суд:
визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні, нарахуванні та виплаті їй одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із встановленням їй III групи інвалідності;
зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку із встановленням їй III групи інвалідності, що настала внаслідок проходження служби в поліції до ст. 99 Закону України "Про Національну поліцію".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року суд задовольнив позов в повному обсязі.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник Головного управління Національної поліції в Одеській області подав апеляційну скаргу.
Апелянт наголошує, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії. При цьому у витязі з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 84/25/2246/В у пункті 17.1.5 вказано, що датою, з якої встановлено інвалідність, є 17.03.2025. З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 було встановлено інвалідність раніше, ніж її звільнено з поліції. Водночас у пункті 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» чітко зазначено, що визначення поліцейському інвалідності повинно відбутися внаслідок причин, пов`язаних із проходженням служби, саме протягом шести місяців після звільнення його з поліції, а тому, на переконання апелянта, правові підстави для призначення та виплати позивачці вказаної допомоги відсутні.
Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Позивачка у відзиві на апеляційну скаргу зауважила, що на момент встановлення інвалідності 17.03.2025 вона обіймала посаді в відділі поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області та мала спеціальне звання - майор поліції. 20 березня 2025 року позивачку було звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч.1 ст. 77 за станом здоров?я (через хворобу), після чого статус поліцейської вона не має, але на неї відповідно до Закону України «Про національну поліцію» продовжують діяти певні норми закону з визначеними термінами, правами та обов?язками, як на колишнього поліцейського. Тому позивачка вважає, що на неї в повній мірі розповсюджуються положення п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про національну поліцію», як на поліцейську, якій визначено інвалідність внаслідок захворювання, пов?язаного з проходженням нею служби в органах внутрішніх справ або поліції. Тому ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно зі свідоцтвом про хворобу № 87/2 від 03.02.2025, виданого ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» щодо ОСОБА_1 , захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції. Постанова М (ВЛ) К щодо ступеня придатності до служби - непридатна до служби в поліції.
17.03.2025 на ім`я ОСОБА_1 видано направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 20.03.2025 № 333 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 2 частини 1 ст.77 за станом здоров`я (через хворобу) майора поліції ОСОБА_1 (0040837), старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, 20 березня 2025 року. Підстави: рапорт О. Швачич від 24 лютого 2025 року та свідоцтво про хворобу № 87/2, видане Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» 03 лютого 2025 року.
Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 28.04.2025 № 84/25/2246/Р, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 17.03.2025.
28.04.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
04.06.2025 бухгалтерська служба Головного управління Національної поліції в Одеській області підготувала висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
06.06.2025 начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, що про у висновку містить резолюція.
Листом від 09.06.2025 Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Одеській області повідомлено ОСОБА_1 , що відповідно до долученого до заяви (рапорту) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 84/25/2246/B від 28.04.2025, в пункті 17.1.5., зазначається, що дата з якої встановлено інвалідність 17.03.2025, а дата звільнення зі служби в поліції 20.03.2025. Враховуючи вищевикладене, підстави для нарахування та виплати позивачці одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, у зв`язку з отриманням Ш групи інвалідності, відсутні.
Не погоджуючись із відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги, позивачка звернулась до суду з позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності згідно з рішенням від 28.04.2025 саме з 17.03.2025 повністю узгоджується з приписами Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Суд зазначив, що у разі первинного встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності датою її встановлення є дата направлення на оцінювання або дата видачі направлення до медико-соціальних експертних комісій, що були передані до експертних команд. Таким чином, визначення дати інвалідності не спростовує факт дотримання позивачкою строків звернення та проходження оцінювання після звільнення зі служби в поліції.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша); це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга); пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Сферу соціального захисту поліцейських урегульовано розділом ІХ Закону № 580-VIII, яким визначаються, зокрема порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги (статті 97-101).
Так, згідно із пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Аналіз змісту положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII свідчить про те, що держава гарантує поліцейському, який визнаний особою з інвалідністю (за певних умов), одноразову грошову допомогу, яка відповідно до абзацу першого частини першої статті 97 Закону № 580-VIII є соціальною виплатою. Отримання одноразової грошової допомоги законодавець зумовлює неможливістю подальшого виконання поліцейським своїх обов`язків за станом здоров`я саме як особи, яка перебуває на службі в Національній поліції України.
Визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства (частина друга статті 100 Закону № 580-VIII).
При цьому, згідно із частиною восьмою статті 100 Закону № 580-VIII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) центрального органу управління поліції, територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, установ, закладів професійної (професійно-технічної) освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Національної поліції (далі - органи поліції), поліцейських, зокрема курсантів, слухачів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - заклади освіти), поліцейських, які були відряджені до державних органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але із звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 № 646 (далі - Порядок № 646).
Пунктом 2 Порядку № 646 передбачено, що одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується у випадках, визначених частиною першою статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірах, встановлених статтею 99 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 646 особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначені в статті 98 Закону України «Про Національну поліцію».
Підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, визначені статтею 101 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку № 646 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, а в разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби (п. 10 Порядку № 646)
Пунктом 15 Порядку № 646 передбачено, що у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги.
У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів.
Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.
Верховний Суд у постанові від 03.04.2024 по справі № 580/1291/23 зазначив, що аналіз норм права щодо порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги в разі визначення втрати працездатності поліцейського свідчить про те, що воно (право на отримання одноразової грошової допомоги) виникає виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 19.09.2018 у справі № 373/1188/16-а, від 01.11.2018 у справі № 822/3788/17, від 23.11.2018 у справах № 822/962/18, № 822/1872/18, від 22.01.2019 у справі № 2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі № 823/1798/18, від 05.02.2020 у справі № 810/836/18, від 23.04.2020 у справі № 822/999/18.
До того ж, рішенням Конституційного Суду України від 22.10.2020 у справі № 12-р/2020 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII зі змінами.
У пункті 2.8 зазначеного рішення від 22.10.2020 у справі № 12-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що закріплення у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги потребує встановлення причино-наслідкового зв`язку між наявністю у поліцейського інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, та неможливістю внаслідок цього продовжувати службу в поліції, що підтверджується відповідним рішенням медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції, на підставі якого поліцейський звільняється зі служби в поліції.
Визначений оспорюваними положеннями Закону № 580-VIII шестимісячний строк, протягом якого особі, звільненій зі служби в поліції, може бути встановлена інвалідність унаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в поліції або органах внутрішніх справ, зумовлений потребою встановлення в розумні строки безпосереднього зв`язку між виявленням в особи захворювання (поранення, контузії, травми або каліцтва), несумісного з подальшим проходженням служби, та встановленням їй інвалідності згідно з документами, що стали підставою для її звільнення (рішення медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції).
На думку Конституційного Суду України, встановлений у пункті 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII порядок отримання одноразової грошової допомоги не допускає невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, не містить ознак дискримінації при реалізації поліцейськими права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету.
Конституційний Суд України також вважає, що встановлений державою зазначений порядок забезпечує реалізацію права особи на отримання такої допомоги, і наголошує, що додержання визначених Законом № 580-VIII вимог є обов`язком суб`єктів, які претендують на її отримання. Отже, положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII не суперечать приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України.
На думку колегії суддів, законодавець закріпив лише граничний строк для встановлення інвалідності після звільнення і не обмежив поліцейських у часі щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.
Поряд з цим суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду, який врахував, що пунктом 40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), визначено, що у разі первинного встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності датою її встановлення є дата направлення на оцінювання або дата видачі направлення до медико-соціальних експертних комісій, що були передані до експертних команд для проведення оцінювання.
Відтак, встановлення ОСОБА_1 згідно з рішенням від 28.04.2025 ІІІ групи інвалідності саме з 17.03.2025 повністю узгоджується з приписами Порядку № 1338. Із вищевикладеного вбачається, що позивачці ІІІ групу інвалідності було встановлено в межах передбаченого законом шестимісячного строку після звільнення з органів поліції.
Крім того, Закон № 580-VIII містить вичерпний перелік випадків, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, однак фактичне проведення оцінювання та прийняття рішення про встановлення інвалідності після звільнення (за умови направлення на нього в межах граничного строку) до таких підстав для відмови не належить.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі № 420/31477/25 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі № 420/31477/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач В.А. Голуб
Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко