П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/36446/25
Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.,
повний текст судового рішення
складено 03.02.2026, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Голуб В.А.,
суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 420/36446/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 20.08.2025 № 3048;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області скасувати нараховану суму переплати пенсії ОСОБА_1 за період з 14.09.2022 по 31.07.2025 у сумі 494 295, 06 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року суд задовольнив позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 20.08.2025 № 3048. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області скасувати нараховану суму переплати пенсії ОСОБА_1 за період з 14.09.2022 по 31.07.2025 у сумі 494 295, 06 гривень. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 968, 96 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав апеляційну скаргу.
Так, апелянт вказав, що у зв`язку з невстановленням позивачу групи інвалідності з 14.09.2022, утворилася переплата пенсії в розмірі 494 295, 06 грн. На підставі цього Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято рішення від 20.08.2025 № 3048 про взяття суми переплати на облік у вересні 2025 року. Відтак, територіальний орган Пенсійного фонду діяв обґрунтовано та в порядку, передбаченому чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру апелянт зауважив, що відповідно до статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд України є єдиним органом, який призначає пенсії та здійснює їх виплату, а отже, питання призначення та перерахунку пенсій належить до його виключної компетенції.
Враховуючи вищевикладене, апелянт просить суд скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач своїм правом на надання відзиву не скористався.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Одеській області з 14.02.2022 та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» по 31.07.2025.
У вересні 2025 року позивач отримав лист від відповідача № 1500-0404-8/142788 від 25.08.2025, яким було повідомлено, що за інформацією з Витягу з рішення експертного оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідів» Міністерства охорони здоров`я України щодо невстановлення ОСОБА_1 групи інвалідності, виникла переплата пенсії за період з 14.09.2022 по 31.07.2025 в сумі 494 295, 06 гривень.
В подальшому, у відповідь на запит позивача щодо надання інформації, відповідач 02.10.2025 повідомив про те, що з 31.07.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області припинено виплату пенсії, прийнято рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 20.08.2025 № 3048.
Не погоджуючи із рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції вказав, що в оскаржуваному рішенні відповідач всупереч вимогам частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не навів обґрунтованих підстав та не підтвердив належними доказами факти зловживання з боку пенсіонера, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 20.08.2025 № 3048 є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України від 09 липня 2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-ІV).
Частиною 1 статті 30 Закону України № 1058-ІV встановлено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Статтею 31 Закону України № 1058-ІV передбачено, що причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.
Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений статтею 50 Закону України № 1058-IV.
Згідно з частиною 1 цієї статті суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 № 6-4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 за № 374/7695 (далі - Порядок № 6-4).
Відповідно до пункту 2 названого Порядку переплата пенсії - це сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством. Згідно з пунктом 3 Порядку № 6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
Виходячи зі змісту зазначених норм, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається пенсіонером або стягується на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку у двох випадках: коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або у разі подання страхувальником недостовірних відомостей.
З огляду на це, чинним законодавством передбачені дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок, залежно від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на страхувальника.
У той же час, відповідальність може бути покладена на пенсіонера на підставі статті 50 Закону України № 1058-IV виключно внаслідок зловживання з боку особи, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними/неправдивими відомостями. Відтак, умовою відповідальності є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним, тому для вирішення питання правомірності утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, повинен встановити факт переплати пенсії у зв`язку саме із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та того з чиєї вини нараховані суми виплат у розмірі, що не відповідає вимогам Закону.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 у справі № 688/742/17.
Як вже зазначалось, відрахування надміру виплаченої особі суми пенсії можливе лише у зв`язку із зловживаннями з боку пенсіонера або поданням страхувальником недостовірних даних.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду, що у цій справі відповідач не довів факту зловживань з боку ОСОБА_1 .
Позивач отримував пенсію на підставі чинної на той момент довідки МСЕК, яка була видана уповноваженим державним органом. Подальша переоцінка стану здоров`я позивача іншою експертною командою та скасування попереднього рішення МСЕК ретроспективно не свідчить про вчинення позивачем протиправних дій під час первинного огляду. Згідно з принципом «належного урядування», якщо державний орган припускається помилки або змінює свій підхід до оцінки фактів, ризик такої помилки має нести сама держава, а не громадянин, який діяв добросовісно.
Аналогічний підхід викладено у численних постановах Верховного Суду (зокрема від 20 травня 2019 року у справі № 489/205/16-а та від 22 квітня 2021 року у справі № 688/742/17), де зазначено, що відсутність вини особи у надмірному отриманні коштів виключає можливість їх примусового стягнення.
Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не надано жодних доказів того, що позивач подав завідомо неправдиві відомості для встановлення інвалідності в 2022 році, рішення про утримання з нього коштів є необґрунтованим. Доводи апелянта про необхідність «приведення пенсії у відповідність до закону» не можуть виправдовувати порушення вимог статті 50 Закону № 1058-IV щодо обмеженого переліку підстав для стягнення переплат.
Отже, оскільки відповідачем не доведено того, що переплата пенсії виникла в результаті зловживання з боку пенсіонера, і судом їх також не встановлено, пенсійним органом необґрунтовано вирішено питання щодо нарахування переплати.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 420/36446/25 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 420/36446/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач В.А. Голуб
Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко