П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/7184/26
Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В. Г. Місце ухвалення рішення: м. Миколаїв
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук`янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області_ про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить:
визнання протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.05.2026 № 9/1/5909;
зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсію позивачу з 01.02.2025 з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.05.2026 № 9/1/5909, без обмеження максимальним розміром і без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 №Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддя у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" та з урахуванням проведених виплат;
Позов обґрунтовано позивачем тим, що відмова відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням нового розміру посадового окладу призводить до порушень прав позивача на отримання пенсії у належному розмірі.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведені перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі з 01.02.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.05.2026 № 9/1/5909.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.02.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.05.2026 № 9/1/5909, без обмеження максимальним розміром, без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 №Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддя у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" та з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий збір у розмірі 1331 (Одна тисяча триста тридцять одна) гривні 20 копійок.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що враховуючи, що визначений пунктом 25 розділу "Прикінцеві положення" Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" (далі - Закон № 4695) механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду передбачає визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України.
Вказує, що із визнанням Постанови № 821 протиправною та нечинною виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду. Разом з тим обов`язок розпорядників бюджетних коштів застосовувати чинний пункт 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону №4695 не скасований.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано відповідачу довідку від 27.05.2026 № 9/1/5909 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій позивача.
28.05.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому пенсії на підставі вищезазначеної довідки.
Листом від 11.06.2026 року № 23994-21951/Т-02/8-1400/26 відповідач відмовив позивачу у перерахунку його пенсії, посилаючись на відсутність підстав для такого перерахунку.
Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом. Позивач переконаний, що відповідач порушив його право на отримання пенсії за вислугу років у належному розмірі.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги , прийшов до висновку, що відповідач зобов`язаний був провести перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії з урахуванням нового розміру посадового окладу на підставі отриманої відповідної довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому дійшов до висновку, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром та без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 №Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддя у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень"
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану (який триває і на час апеляційного перегляду справи) тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом №64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.
Абзацом третім преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі Закон №2262-ХІІ) встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
За змістом частин першої і третьої статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-XII.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
При цьому, колегія суддів вважає за можливим зазначити, що Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45, в редакції Постанови КМУ №103, передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою КМУ №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Водночас, алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, пенсійний орган та уповноважені органи у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови КМУ №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
На час звернення позивача до відповідача пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Поряд із цим, суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Згідно з п. 23 Порядку № 3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону.
Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а.
Як вбачається з матеріалів справи, ОТЦК надано позивачу довідку від 27.05.2026 № 9/1/5909 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 року для перерахунку пенсії.
Вказану довідку направлено відповідачу та отримано ним, що не заперечується пенсійним органом у наданій відповіді.
Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
При цьому, обов`язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що ГУ ПФУ після одержання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2025 року, зобов`язане було перерахувати йому пенсію.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром (встановлення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення), колегія суддів враховує сталу практику Верховного Суду щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України № 2262-XII. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України № 2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
При цьому, колегія суддів зазначає, що апелянтом в цій частині будь-яких доводів на спростування вищевикладеного не зазначено.
Також колегія суддів звертає увагу, що на виконання судових рішень, які зобов`язують органи Пенсійного фонду України здійснювати перерахунок пенсій, відповідач апелював до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" (далі - Порядок № 821). Цим підзаконним нормативним актом запроваджено практику розподілу належної щомісячної пенсійної виплати на дві частини: частину, що виплачувалася до прийняття відповідного судового рішення (поточна виплата), та різницю між перерахованим і попереднім розміром пенсії (яка вноситься до "окремого реєстру" і виплачується після отримання бюджетних асигнувань). Отже, фактично частина конституційно гарантованого щомісячного пенсійного забезпечення перетворювалася не на поточну виплату, а на виплату заборгованості у невизначеному майбутньому.
Проте рішенням Київського адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51985/25 постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 визнано протиправною та нечинною. Суд констатував, що Порядок № 821 суперечить статтям 55, 129, 129-1 Конституції України, частині 2 статті 14, частині 1 статті 370, частині 2 статті 372 КАС України, статті 52 Закону № 2262-ХІІ. Отже, на сьогодні Порядок № 821 не може бути правовою підставою для обмеження виплати пенсії або для відстрочення виплати будь-якої її частини.
Визнання Постанови КМУ № 821 протиправною та нечинною не створює для Відповідача права на бездіяльність.
Колегія суддів зазначає, що доводи Відповідача (ПФУ) про відсутність фінансування чи правового механізму є безпідставними, оскільки суперечать статті 129-1 Конституції України, відповідно до якої судове рішення є обов`язковим до виконання. Обов`язок виконання судового рішення, яке набрало законної сили, є абсолютним і не може ставитися в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань, підзаконних актів або внутрішніх процедур розпорядників бюджетних коштів
Посилання ГУ ПФУ на пункт 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 4695 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дана норма регулює загальний порядок бюджетних асигнувань для органів влади, проте вона не скасовує і не може скасувати дію судового рішення, яке набрало законної сили
Отже, встановлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи.
Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 08 вересня 2026 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова