П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 488/1897/26
Головуючий І інстанції: Селішева Л.І.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Голуб В.А., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Корабельного районного суду м.Миколаєва від 18 травня 2026 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту ухвали - 18.05.2026р.) про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
20.04.2026р. ОСОБА_1 , через уповноваженого представника - адвоката Тарасенко В.І., звернувся до Корабельного районного суду м.Миколаєва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 07.08.2025р., №1366, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17000 грн., а провадження у справі закрити.
Також, за змістом позовної заяви, представник ОСОБА_1 просив поновити процесуальні строки звернення до суду, оскільки про наявність спірної постанови від 07.08.2025р. №1366 він дізнався лише 09.04.2026р. та отримав її у той самий день у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду першої інстанції від 27.04.2026р. позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду.
02.12.2025р. позивачем подано до суду 1-ї інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду, на підтвердження чого наголосив, що він з оскаржуваною постановою станом на момент її прийняття не ознайомлювався, а про її наявність дізнався лише з телефонного дзвінка працівника ІНФОРМАЦІЯ_3 09.04.2026р.
Ухвалою судді Корабельного районного суду м.Миколаєва 18.05.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 - повернуто на підставі ч.2 ст.123 КАС України.
Не погоджуючись із вказаним вище судовим рішенням, позивач 15.06.2026р. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу судді Корабельного районного суду м.Миколаєва від 18.05.2026р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.
29.06.2026р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2026р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.
Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
У відповідності до ч.1 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить висновку про відсутність належних і достатніх підстав для її задоволення.
Так, спірні правовідносини у справі склалися з приводу визнання протиправною та скасування постанови від 07.08.2025р. про накладення адміністративного стягнення, якою позивача визнано винним за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 17000 грн.
У межах апеляційного перегляду даний спір фактично зосереджений лише тільки на питанні дотримання позивачем установленого законом строку звернення до суду із даними позовними вимогами.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Щоб адміністративний позов був прийнятий до провадження судом першої інстанції, позивачу необхідно дотримуватись порядку подання позовної заяви в межах реалізації права на звернення до суду та кореспондуючого права на повноважний суд з урахуванням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.55 Конституції України, а також ст.5 КАС України. Так, реалізація захисту порушеного або оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду 1-ї інстанції, однак у межах часових рамок, визначених законом.
У розумінні ч.1 ст.118 КАС України, процесуальними строками є встановлені законом або ж судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями та роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, що повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися й інші строки для звернення до суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або ж повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст.289 КУпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- та кінозйомки, відеозапису, у тому числі, в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин даний строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Аналогічні за змістом норми закріплені у ч.2 ст.286 КАС України, за якою позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а відносно рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, під час вирішення питання про пропуск строку звернення з позовом до суду стосовно оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, підлягає з`ясуванню саме дата отримання цієї постанови.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 16.11.2023р. у справі №290/606/23.
Приймаючи оскаржуване судове рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, втім не надав суду жодних доказів поважності причин неявки, а також не навів об`єктивних обставин, які б унеможливлювали його явку до органу, що розглядав справу.
Однак, судова колегія вважає такий висновок суду 1-ї інстанції необґрунтованим та, в першу чергу, таким, що ґрунтується на припущеннях, з огляду на наступне.
Так, з установлених судом попередньої інстанції обставин справи вбачається, що спірна постанова №1366 по справі про адміністративне правопорушення, дійсно була прийнята 07.08.2025р.
Водночас, як вбачається зі змісту позову, як сам факт обізнаності щодо її прийняття 07.08.2025р. (тим більше за його участі), так і, відповідно, факт її отримання у день прийняття ОСОБА_1 категорично заперечує.
У контексті зазначеного, варто звернути увагу на те, що матеріали даної справи не містять будь-яких належних та достатніх доказів (у тому числі із онлайн-сервісу оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта»), які б дозволяли чітко стверджувати про отримання позивачем спірної постанови саме 07.08.2025р.
Не надав таких доказів відповідач і під час апеляційного перегляду даної справи.
Разом із тим, у даному випадку, вирішальним у визначенні строків звернення до суду є саме встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Як уже зазначалося вище, обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на оскарження вказаної постанови, позивач наголосив, що не був обізнаний про існування такої постанови та не знав про притягнення його до адміністративної відповідальності до дати фактичного отримання її копії. Так, наприкінці 09.04.2026р. ОСОБА_1 дізнався про прийняття спірної постанови та особисто отримав її у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . І лише після отримання копії вказаної постанови, як зазначає позивач в апеляційній скарзі, ознайомився з її змістом.
Суд 1-ї інстанції, помилково сфокусувавши свою увагу лише на тому, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №1366 від 07.08.2025р. вбачається, що позивач під розписку був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності - 07.08.2025 року о 10:00 год. Однак, при цьому, позивач не надав суду жодних доказів поважності причин неявки, а також не навів об`єктивних обставин, які б унеможливлювали його явку до органу, що розглядав справу.
У цьому контексті, судова колегія наголошує, що зазначені норми законодавства не пов`язують право позивача на звернення до суду з позовом щодо оскарження відповідної постанови саме з моментом повідомлення про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності та, відповідно, дати безпосереднього прийняття такої постанови.
Сам факт обізнаності позивача про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не є тотожним та не свідчить про його обізнаність із винесенням конкретної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки така постанова у справі про адміністративне правопорушення є окремим індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, що породжує правові наслідки лише з моменту його ухвалення та належного доведення до відома особи.
Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 31.01.2020р. у справі №755/7433/19, від 25.02.2021р. у справі №953/2781/20 та від 23.12.2025р. у справі №755/13012/25.
Підсумовуючи викладене вище, висновки судді Корабельного районного суду м.Миколаєва, при поверненні позовної заяви ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.2 ст.123 КАС України, зумовлюють утворення перешкод особі у доступі до правосуддя та не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.
За правилами ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду 1-ї інстанції є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
У відповідності до ч.3 ст.312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала судді Корабельного районного суду м.Миколаєва - скасуванню, а дана справа - направленню до того ж суду для продовження розгляду по суті.
Керуючись ст.ст.169,241,243,308,311,312,320,321,322,325,328 КАС України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Корабельного районного суду м.Миколаєва від 18 травня 2026 року - скасувати та направити справу №488/1897/26 до суду першої інстанції - для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено: 07.09.2026р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: В.А. Голуб
В.О. Скрипченко