Справа №949/817/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 11 березня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, про що 11 березня 2021 року Рокитнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) складено відповідний актовий запис за №35.
Від даного шлюбу сторони мають спільних дітей - доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти на даний час проживають разом із матір`ю. З моменту укладення шлюбу відносини між сторонами почали поступово погіршуватись. Підставами для цього стали відсутність взаєморозуміння, різні підходи та способи вирішення ситуацій, що виникають у повсякденному житті, а також постійні сварки та конфлікти протягом останнього року. З лютого 2026 року сторони проживають окремо. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, спільний побут не ведеться, спільний сімейний бюджет та інтереси відсутні. Крім того, згідно з судовим наказом Дубровицького районного суду Рівненської області від 24 березня 2026 року у справі №949/493/26 із позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання дітей. Зважаючи на наведені обставини, позивач вважає, що сім`я розпалася остаточно, шлюб носить формальний характер, тому звернувся до суду із цим позовом.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, проте у позовній заяві просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, заяв про розгляд справи за її відсутності або відзиву на позовну заяву до суду не подавала.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11 березня 2021 року.
Шлюб зареєстровано Рокитнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що 11 березня 2021 року складено відповідний актовий запис за №35.
Даний факт підтверджується цифровою копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, згідно з яким сторона видано свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 11.03.2021 та Серії НОМЕР_2 від 11.03.2021 (а.с.7).
Як вбачається із цифрових копій актових записів про народження №160 від 02 червня 2021 року та №258 від 28 жовтня 2025 року, від даного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).
Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями пункту 3 частини 2 статті 18, статті 51, частини 3 статті 56, частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено, фактичні шлюбні відносини між ними припинені з лютого 2026 року, примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливе, оскільки це буде суперечити інтересам та волі позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сім`я розпалася остаточно і шлюб існує формально.
Беручи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а позивач зберегти сім`ю не бажає, суд з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, після розірвання шлюбу не будуть порушені її особисті і майнові права, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених частиною 2 статті 110 Сімейного кодексу України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.
Згідно зі ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18, яка узгоджується з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року, у разі встановлення обставин, що свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та інтересів подружжя, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку для примирення.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту позовної заяви, позивач наполягає на розірванні шлюбу та просив не надавати строк на примирення, тому суд вважає, що застосування заходів примирення сторін є недоцільним.
Суд дійшов висновку, що між сторонами втрачено взаємоповагу та взаєморозуміння, шлюбні відносини остаточно припинені, сім`я розпалася, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
У зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України,не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
Тому, на підставі викладеного, керуючись статтями 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, статтями 12, 81, 141, 247, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 березня 2021 року Рокитнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що 11 березня 2021 року складено відповідний актовий запис за №35 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені ним судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор