У Х В А Л А
Справа № 240/21888/25
07 вересня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Савицької Н.В.
суддів: Томчука А.В. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження питання про зупинення провадження у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльнності, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в редакції чинній з 29.01.2020, при обчисленні йому в період з 29.01.2020 по 20.06.2025 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити йому за період з 29.01.2020 по 20.06.2025 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчислених з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в редакції чинній з 29.01.2020, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, Законом України від 09.11.2023 №3460-ІХ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" на 01.01.2024, Законом України від 19.11.2024 № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік", на відповідні тарифні коефіцієнти, без зміни при проведенні такого перерахунку попередньо встановлених відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в період з 29.01.2020 по 20.06.2025 військова частини НОМЕР_1 нараховувала та виплачувала йому грошове забезпечення не в повному обсязі, оскільки розміри його посадового окладу та окладу за військовим званням були визначені відповідачем відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 (в редакції пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, яким вносились зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, було скасовано. Відтак, позивач вважає, що з 29 січня 2020 року, після відновлення дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, він, у зв`язку із щорічною зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, має право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, як це передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, в редакції, яка діяла до внесення змін на підставі пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Оскільки дії відповідача щодо невірного обчислення в спірний період розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням призвели до отримання ним у зменшеному розмірі щомісячного грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зокрема грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, розміри яких залежать від розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року позовну заяву задоволено частково та ухвалено:
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в періоди з 29.01.2020 по 19.05.2023 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових його видів), а також виплачених за вказаний період одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020).
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 18.06.2025 по 20.06.2025 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових його видів), а також виплачених за вказаний період одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення сталої розрахункової величини в розмірі 1762 гривні, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових його видів) за періоди з 29.01.2020 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 20.06.2025, а також виплачених за вказані періоди одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 та Законом України від 19.11.2024 №4059-ІХ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" на 01.01.2025, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Не погодившись із судовим рішенням сторони у справі оскаржили його в апеляційному порядку.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2026 року та від 01 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмовому провадження.
Визначаючись із тим, чи наявні підстави для зупинення провадження в адміністративній справі, колегія суддів зважає на таке.
Підстави та порядок зупинення провадження у справі врегульовані статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Так, частиною 1 цієї статті передбачено обов`язкові підстави для зупинення провадження у справі, а у частині 2 цієї статті наведено факультативні підстави.
Однією із факультативних підстав для зупинення провадження у справі є перегляд судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду (пункт 5 частина 2 статті 236 КАС України).
В ході апеляційного розгляду колегією суддів установлено, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 травня 2026 року на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано справу № 240/401/26.
Необхідність передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду мотивована тим, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, здійснюється обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, внаслідок чого очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Так, колегія суддів зазначила, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, що спеціалізується на розгляді справ, зокрема, пов`язаних з проходженням публічної служби, сформував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постанові від 24 червня 2025 року у справі № 420/5584/24, у силу яких подальше скасування судом пункту 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704 не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення із застосуванням чинної на той час (у період з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року) редакції Постанови №704.
Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 сформульовано правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.
З урахуванням наведеного касаційний суд констатував, що мають місце різні підходи палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування пункту 4 постанови № 704 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, у період чинності згаданої постанови з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року.
Ухвалою від 26 червня 2026 року об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду призначила справу № 240/401/26 до розгляду в порядку письмового провадження.
Отже, спірні правовідносини у цій справі, а також у тій, що переглядається об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26, є подібними, оскільки такі регулюються одними й тими ж нормативними актами та обґрунтовані подібними обставинами.
Зважаючи на те, що об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду переглядається судове рішення у подібних до цієї справи правовідносинах, тому суд доходить висновку зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням суду касаційної інстанції у справі № 240/401/26.
Керуючись статтями 236, 248 КАС України,
УХВАЛИВ:
Зупинити апеляційне провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі № 240/401/26.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з частиною 3 статті 328 КАС України.
Головуючий Савицька Н.В.
Судді Томчук А.В. Драчук Т. О.