Справа №710/473/26
Номер провадження 2/710/577/26
УХВАЛА
іменем України
08.09.2026 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Сивоконя С.С.,
секретаря судових засідань - Шпиць О.Е.,
представника позивача - Ковальчук М.С.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебуває зазначена позовна заява у якій позивачі просять скасувати рішення Центру надання адміністративних послуг міської ради про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 , відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зобов`язати Центр надання адміністративних послуг Шполянської міської ради зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовна заява мотивована тим, що відповідач без відому позивачів зняв їх із місця реєстрації, що суперечить чинному законодавству.
08.09.2026 до суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмета позову. Представник позивача просить прийняти цю заяву про зміну предмета позову та здійснювати подальший розгляд цивільної справи з урахуванням уточнених і доповнених позовних вимог. Визнати за ОСОБА_2 право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 . Визнати за ОСОБА_3 право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 . 6. Скасувати рішення/реєстраційну дію органу реєстрації Шполянської міської ради щодо зняття ОСОБА_2 із задекларованого/зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Скасувати рішення/реєстраційну дію органу реєстрації Шполянської міської ради щодо зняття ОСОБА_3 із задекларованого/зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Зобов`язати Шполянську міську раду об`єднаної територіальної громади в особі уповноваженого органу реєстрації здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням встановленого судом права користування цим житловим будинком. Зобов`язати Шполянську міську раду об`єднаної територіальної громади в особі уповноваженого органу реєстрації здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням встановленого судом права користування цим житловим будинком.
Заява обґрунтована тим, що позивачі тривалий час проживали та були зареєстровані у спірному будинку. ОСОБА_3 була зареєстрована за цією адресою з 29.09.1998 до 05.11.2024, а ОСОБА_2 - з 29.08.2015 до 05.11.2024. 18.11.2025 позивачам стало відомо про зняття їх із зареєстрованого місця проживання за заявою тодішнього власника ОСОБА_4 . Наслідки цієї реєстраційної дії існують дотепер: реєстрацію позивачів не відновлено. Мирова угода від 07.12.2017 також підтверджує, що проживання позивачів визнавалося власником: ОСОБА_4 зобов`язувався до закінчення навчання ОСОБА_5 не порушувати питання про їх виселення, а ОСОБА_3 - утримувати будинок та сплачувати комунальні платежі. Позивачі не надають цій умові значення безстрокового речового права, однак вона є письмовим доказом несамовільного характеру вселення і проживання. Після звернення позивачів до суду ОСОБА_4 відчужив будинок. За договором дарування від 01.06.2026 житловий будинок садибного типу з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , передано ОСОБА_6 . У зв`язку з переходом права власності до ОСОБА_6 позивачі доповнюють первісний спосіб захисту вимогами про визнання за кожним із них права користування житловим будинком. Ці вимоги мають безпосередній зв`язок з первісними вимогами, оскільки законодавство про реєстрацію місця проживання визнає судове рішення про право користування житлом одним із документів, що може підтверджувати право на проживання. Позивачі окремо наголошують: вимога про скасування рішення/реєстраційної дії щодо зняття їх із задекларованого/зареєстрованого місця проживання підтримується у повному обсязі. Так само у повному обсязі підтримується вимога про здійснення реєстрації місця проживання позивачів за адресою: АДРЕСА_2 . До цих вимог додаються дві взаємопов`язані вимоги про визнання права користування житловим будинком - окремо щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Представник позивача ОСОБА_1 у судове засідання з`явилася, заяву підтримала.
Розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Відповідно доч.ч.2-3ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позову строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Як вбачається з Постанови Верховного суду від 31.01.2024 (справа № 201/4160/19), згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З огляду на викладене позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про прийняття заяви про зміну предмета позову визначальним є не її назва, а зміст заявлених вимог. Як зазначено у правових висновках Верховного Суду, зміна предмета позову допускається лише тоді, коли позивач змінює матеріально-правову вимогу, не змінюючи одночасно фактичних підстав позову. Якщо ж унаслідок поданої заяви фактично заявляється нова самостійна вимога, яка ґрунтується на іншому способі захисту та потребує встановлення іншого кола юридично значущих обставин, така заява не може розцінюватися як зміна предмета позову, а є пред`явленням нового позову, що не допускається в порядку частини третьої статті 49 ЦПК України. Такий правовий висновок узгоджується як із постановою Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 201/4160/19.
Таким чином, представник позивача фактично замінив не лише матеріально-правову вимогу, а й фактичне та нормативне підґрунтя заявлених вимог.
За таких обставин подана заява фактично містить одночасну зміну як предмета, так і підстав позову, що відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України є пред`явленням нового позову та не може бути здійснено шляхом подання заяви про зміну предмета позову.
Отже, подана заява фактично містить одночасну зміну як предмета, так і підстав позову, а тому за своїм змістом є новим позовом, подання якого в порядку частини третьої статті 49 ЦПК України не допускається.
За таких обставин, заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 55, 189, 197 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про скасування рішення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Сивокінь