ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року м. Львів Справа № 140/1671/25 пров. № А/857/27559/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Мандзія О.П.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Гепфель А.А.,
представника відповідача Торгун С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі № 140/1671/25 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
суддя у І інстанції - Дмитрук В.В..,
дата ухвалення рішення - 22.04.2025,
місце ухвалення рішення - м.Луцьк,
дата складення повного тексту рішення - 30.04.2026,
ВСТАНОВИВ:
ФОП ОСОБА_1 (далі - заявник, позивач) звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення від 21.10.2024 №[номер приховано].
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у даній справі позов ФОП ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21.10.2024 №[номер приховано].
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 10.09.2025 задоволено апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області: скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2025; ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.01.2026 частково задоволено касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2025 у даній справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
При новому розгляді, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 у цій справі в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2026 у цій справі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено; рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі №140/1671/25 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області №[номер приховано] від 21 жовтня 2024 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (ЄДРПОУ 44106679) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 16365 (шістнадцять тисяч триста шістдесят п`ять) грн 40 коп.
13.07.2026 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до якого стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 13092,50 грн згідно з квитанцією до платіжної інструкції №52490556 від 17.10.2025.
Вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.08.2026 о 14:40 год.
Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог заяви заперечила, просила у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Від позивача 28.07.2026 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. При цьому заявник вимоги заяви підтримує у повному обсязі та просила таку задовольнити.
Третя особа явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином. Клопотань про відкладення розгляду заяви чи іншого змісту не подавала.
Заслухавши думку представника відповідача щодо можливості розгляду цієї заяви за відсутності позивача та його представника, представника третьої особи, колегія суддів відповідно до приписів ч. 2 ст. 313, ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішила продовжити розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі за відсутності позивача чи його представника, представника третьої особи.
Дослідивши обґрунтування заяви, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не було вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6 ст. 139 КАС України).
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Ухвалюючи постанову від 25.05.2026 у справі №140/1671/25, відповідно до якої апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 року у справі №140/1671/25 скасовано, прийнято нову постанову, якою задоволено позов повністю, судом апеляційної інстанції здійснено розподіл судових витрат у виді судового збору за подання позовної заяви в розмірі 6546,20 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 9819,20 грн на загальну суму 16365,40 грн..
Звертаючись до апеляційного адміністративного суду заявник звернула увагу, що судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат у виді судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду відповідно до платіжної інструкції №52490556 від 17.10.2025. наголошено, що Верховний Суд направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, не вирішував питання щодо розподілу судових витрат, понесених у касаційній інстанції, оскільки такі підлягають розподілу при вирішенні справи по суті.
Положення ст.139 КАС України передбачають, зокрема, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки при вирішенні справи по суті в суді апеляційної інстанції не вирішено питання судового збору за подання касаційної скарги, а судове рішення прийнято на користь позивача, тому колегія суддів вважає, що заяву ФОП ОСОБА_1 слід задовольнити та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України необхідно ухвалити додаткову постанову щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме: стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 44106679 ) 13092,50 грн. судових витрат за подання касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 139, 252, 311, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (ЄДРПУО 44106679) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в сумі за подання касаційної скарги в сумі 13092,50 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. П. Мандзій
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 07.09.26