Справа № 202/3856/26
Провадження № 2-п/202/119/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Недобитюк Н.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , поданої в особі представника ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 202/3856/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
07 вересня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра із заявою про перегляд заочного рішення від 11 червня 2026 року у вказаній справі.
У поданій заяві міститься клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. В обґрунтування поважності причин пропуску строку представник зазначає, що відповідач отримав доступ до повного тексту заочного рішення суду та зміг ознайомитися з його змістом лише 24 серпня 2026 року після подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 21 серпня 2026 року.
Дослідивши матеріали цивільної справи та подану заяву, суд дійшов наступного висновку.
Заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 11 червня 2026 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задоволено частково.
Відповідно до частини 2 статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною 3 статті 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч. 4 ст. 284 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Матеріалами справи, а саме Довідкою про доставку електронного документа, підтверджується, що документ в електронному вигляді «Рішення суду» від 11.06.2026 року було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет та успішно доставлено 13 червня 2026 року о 02:04:39.
Отже, передбачений законом двадцятиденний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, який обчислюється з моменту вручення повного заочного рішення суду, сплинув 03 липня 2026 року.
Суд не визнає наведені стороною відповідача причини пропуску строку поважними та відхиляє доводи щодо відсутності можливості своєчасно отримати повний текст рішення. Відповідач отримав судове рішення у свій електронний кабінет своєчасно. Повторне ознайомлення з матеріалами справи представником відповідача 24 серпня 2026 року суд не вважає поважною причиною пропуску строку. Реєструючи електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС, особа зобов`язана стежити за рухом документів та нести відповідальність за своєчасне ознайомлення з ними.
Щодо статусу відповідача як військовослужбовця та наданих доказів, суд зазначає наступне.
Хоча представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення вказує на те, що відповідач є військовослужбовцем, суд критично оцінює надані на підтвердження цього статусу докази та їх вплив на можливість поновлення процесуального строку.
На підтвердження факту проходження військової служби суду надано Довідку щодо військовослужбовця Збройних Сил України (форма 5), відповідно до якої ОСОБА_1 12.02.2026 року було зараховано до військової частини НОМЕР_1 на посаду «стрілець-санітар».
Суд зауважує, що сам по собі статус військовослужбовця не може бути безумовною підставою для визнання строку пропущеним з поважних причин. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 березня 2026 року у справі № 460/9170/24 (адміністративне провадження К/990/9958/25), де колегія суддів зазначила: «посилання позивача на те, що він був військовослужбовцем, не може бути беззаперечною підставою для визнання строку пропущеним з поважних причин».
Надана Довідка форми 5 підтверджує лише факт зарахування на військову службу та призначення на посаду, однак не містить жодних відомостей про те, що відповідач у період з моменту отримання заочного рішення до моменту звернення із заявою про його перегляд перебував у зоні ведення бойових дій, був позбавлений доступу до мережі Інтернет, знаходився на лікуванні чи виконував завдання, які унеможливлювали б його звернення до суду.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у зазначеній постанові, «за відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв`язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і несенням позивачем військової служби, вказана позивачем причина не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду».
Відомості, зазначені у Довідці форми 5, не дають суду підстав вважати, що виконання обов`язків стрільця-санітара у військовій частині НОМЕР_1 створювало для відповідача об`єктивні, непереборні перешкоди для подання заяви про перегляд заочного рішення у визначений законом строк.
Таким чином, надана Довідка форми 5 підтверджує лише наявність статусу військовослужбовця, однак не підтверджує фактичну неможливість своєчасного звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, а тому не є доказом поважності причин пропуску процесуального строку.
Згідно з частиною 1 статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частини 2 статті 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24). Згідно з указаним висновком, оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України.
Окрім цього, згідно з пунктом 2 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав до електронного кабінету ухвалу про відкриття провадження, яку доставлено 16.05.2026 року о 19:48:05, проте відзиву не надав, будь-яких клопотань та заяв від нього до суду не надходило.
З цього приводу суд також враховує практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду щодо належного виконання процесуальних обов`язків сторонами.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) Суд зробив висновок про те, що право на справедливий розгляд судом має розумітися у світлі принципу юридичної визначеності (res judicata). Суд наголосив, що вирішення питання щодо поновлення процесуальних строків перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Навіть у випадках неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, можливість поновлення не є абсолютною, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 Рішення).
Більше того, Верховний Суд неодноразово наголошував, що передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий розгляд справи кореспондується з її обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Особа, яка добросовісно користується наданими процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї справи.
Зважаючи на те, що заяву про перегляд заочного рішення подано після закінчення встановленого законом строку, а поважних причин для його поновлення судом не встановлено, подана заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 120, 126, 127, 272, 284, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 , подану в особі представника ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 11 червня 2026 року у цивільній справі № 202/3856/26 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н. В. Недобитюк