Справа № 481/979/26
Провадж.№ 2/481/786/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08.09.2026 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Вжещ С.І.,
при секретарі Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
В С Т А Н О В И В:
21.07.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 , третьою особою зазначила ОСОБА_3 , в якому просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її користь на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.07.2026 і до закінчення ним навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що сторони від цивільного шлюбу мають сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на даний час досягнув повноліття та продовжує навчання, і позивачка надає йому посильну матеріальну допомогу. Син навчається у відокремленому структурному підрозділі «Новобузький фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету» на другому курсі. Термін навчання до 30.06.2028 року. В зв`язку з денною формою навчання працевлаштуватися і самостійно заробляти кошти у останнього немає. Навчання сина потребує постійних матеріальних витрат, а саме: плата за навчання, плата за інтернет, придбання одягу, учбового приладдя, оплата оренди житла та інше. Відповідач добровільно відмовляється надавати будь-яку матеріальну (грошову) допомогу на утримання та навчання сина. При цьому, відповідач не є особою з інвалідністю, знаходиться у працездатному віці, інших утриманців немає та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання та навчання сина.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2026 року матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.
Ухвалою судді від 30.07.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 18.08.2026 р. о 11.00 год., яке було відкладено на 08.09.2026 року о 10:30 годині.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник, адвокат Кіяновська А.В., на судовий розгляд справи не з`явились, надали суду письмові заяви про можливість розгляду справи без їх участі, заявлені вимоги підтримали і просила їх задовольнити.
Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 на судовий розгляд справи не з`явився, надав суду письмову заяву про можливість розгляду справи без його участі, заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, оскільки останній проходить військову службу та виконує службові завдання. Відзив на позов не надав.
Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і, у зв`язку з цим, потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з яким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Зі змісту ст. 200 СК України вбачається, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу (стану здоров`я та матеріального становища дитини; стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів; наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення).
У пункту 20 постанови від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Досліджені матеріали справи вказують на те, що відповідач ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (повторне свідоцтво про народження (копія) серії НОМЕР_1 видане Новобузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області від 25.05.2017 року), який на час розгляду справи досяг повноліття (а.с. 7).
Згідно постанови про повернення виконавчого документу ВП№56946510 від 27.02.2026 року виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини його доходів за заявою стягувача завершено та виконавчий документ повернено стягувачу (а.с.9).
Як вбачається з витягу з реєстру Новобузької територіальної громади №2024/010619847 від 04.09.2024 року та №2026/011574984 від 10.07.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4,6).
З довідки №366 від 14.07.2026 року виданої відокремленим структурним підрозділом «Новобузький фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету» видно, що ОСОБА_3 є студентом 3 курсу даного коледжу та навчається на денній формі навчання. Прогнозований термін закінчення навчання 30.06.2028 року (а.с. 8).
Адреса місцезнаходження закладу освіти - площа Свободи 46 м.Новий Буг Миколаївської області, що є відмінним від зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 та свідчить про необхідність ви наймання житла.
З фотокопії Договору про надання освітніх послуг від 13.08.2025 року укладеного між ОСОБА_1 (на навчання студента ОСОБА_3 ) та Відокремленим структурним підрозділом «Новобузький фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету» встановлено, що фінансування навчання здійснюється за кошти фізичних або юридичних осіб та ОСОБА_1 зобов`язана вносити плату за надання освітньої послуги та загальна вартість освітньої послуги на весь строк навчання становить 50190 гривень (а.с.11).
Відповідно до квитанції від 22.08.2025 року ОСОБА_1 здійснила оплату за навчання студента ОСОБА_3 у розмірі передбаченому за перший рік навчання, а саме 15 520,00 гривень (а.с.10).
Сукупність досліджених доказів вказує на те, що повнолітній ОСОБА_3 , який продовжує навчання, у зв`язку з необхідністю оплати навчання, винаймання житла, придбання одягу, учбового приладдя, оплати харчування потребує матеріальної допомоги.
Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, судом враховуються наступні обставини.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку та отримує грошове забезпечення військовослужбовця у ВЧ НОМЕР_2 (інформація з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів) загальний розмір якої за період з лютого 2026 року по червень 2026 року склав 94528,48 гривень (а.с.29).
Таким чином з матеріалів справи не вбачається даних про поганий стан здоров`я відповідача, наявність на утриманні інших осіб чи наявність інших істотних обставин, які б перешкоджали йому у виконанні його батьківських обов`язків щодо утримання його повнолітньої дитини.
Крім того суд враховує, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років (див. правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 753/20347/20, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 756/9882/19) .
Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, не залежить від форми навчання (див. постанову Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №644/3610/16ц).
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини переважають над майновим становищем платника аліментів.
Таким чином, суд дійшов переконання, що присудження до стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від заробітку, у достатній мірі забезпечить рівність сторін батьків при несенні обов`язку його утримувати, у зв`язку з продовженням навчання, а тому позовні вимоги позивачки ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, тому в порядку ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.
Керуючись ст. 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 430 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), на період його навчання, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою, починаючи з 21.07.2026 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривні 20 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в силу вимог п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення виготовлений 08.09.2026.
Суддя Вжещ С.І.