Справа № 598/1165/26
провадження № 2/598/751/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" вересня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді Щербатої Г.Р.
секретаря Казмірук Н.Г.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Збаражі, в порядку загального позовного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення права особистої приватної власності на частину будинковолодіння як члену бувшого колгоспного двору та реальний розподіл спільної часткової власності,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення права власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , як члену бувшого колгоспного двору та реальний розподіл спільної часткової власності.
Свої вимоги мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як бувші члени колгоспного двору є співвласниками вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, і частка кожного із них становить по 1/4 частині кожного, та бажає щоб належна його частина домоволодіння була виділена із спільної часткової власності.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 06.07.2025 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.
Від сторін на адресу суду надійшли заяви, в яких вони просять розгляд справи проводити без їх участі, а також клопотання про закриття провадження по справі та затвердження мирової угоди, укладеної між ними по даній справі.
Оскільки, особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає можливим проведення розгляду справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що станом на 15.04.1991 року в житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що відносився до суспільної групи - колгоспний двір, були зареєстровані і проживали: ОСОБА_1 - голова двору, та члени двору: ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_5 - дочка, ОСОБА_4 - син, і частка кожного із членів даного колгоспного двору становила по 1/4 частині, що підтверджується довідкою, виданою Колодненським старостинським округом Збаразької міської ради 19 березня 2026 року №81-7/09-07, свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок, що належить колгоспному двору, від 15.06.1991 року, реєстровий номер 474, довідкою характеристикою виданою Збаразьким районним бюро технічної інвентаризації 08.04.2026 року №151.
Рішенням державного реєстратора Збаразької міської ради від 22.04.2026 року №84415803 ОСОБА_1 , відмовлено у проведенні реєстраційних дій що 1/4 частини на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , з підстав відсутності правовстановлюючого документу на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що відносився до суспільної групи - колгоспний двір.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині другій цієї статті визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року за №20, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
За наведених обставин суд вважає, що позивач та відповідачі, будучи членами колгоспного двору, є співвласниками житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , і частка кожного із них становить 1/4 частину вказаного домоволодіння.
Відповідно до Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року, власність в Україні виступає у таких формах: приватна, колективна, державна. Власність колгоспному двору вищевказаним Законом України «Про власність» від 07.02.1991 року не передбачена.
За приписами статей 120, 121, 123 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. При цьому розмір часток учасників у праві спільної сумісної власності залежить від участі кожного із членів у його створенні.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 20.12.1995 року №20 зазначено, що право власності на майно, що належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Згідно ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Як слідує із змісту ч.3 ст.200 ЦПК України суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне закрити провадження у справі, затвердивши умови мирової угоди, укладеної сторонами по справі, що не суперечить чинному законодавству, в наступному:
визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , оскільки відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не заперечують, щоб в процесі поділу вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, співвласниками якого є сторони по справі, право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами було визнано за ОСОБА_1 , оскільки позивач виплатив відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , компенсацію вартості 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, в сумі по 41225 грн., кожному.
Керуючись ст.ст.355, 364 ЦК України, ст.207, п.5 ст.255 ЦПК України, суд,
постановив:
Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення права особистої приватної власності на частину будинковолодіння як члену бувшого колгоспного двору та реальний розподіл спільної часткової власності, затвердивши мирову угоду в наступному:
В порядку виділення 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами із спільної часткової власності, визнати за ОСОБА_1 право власності на цілий житловий будинок, 1987 року побудови, прибудови, 1987 року побудови, підвалу, 1987 року побудови, навісу, 1987 року побудови, загальною площею 115,3 квадратних метрів, житловою площею 69,7 квадратних метрів, з господарськими будівлями та спорудами: хліва, 1955 року побудови, стодоли, 1955 року побудови, літньої кухні, 1985 року побудови, підвалу, 1985 року побудови, входу в підвал, 1985 року побудови, хліва, 1985 року побудови, комори, 1988 року побудови, гаража, 1990 року побудови, жомової ями, огорожі, воріт з хвірткою, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з компенсацією ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вартості 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, в сумі по 41225 грн., кожному.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вказана ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала складена та підписана 08 вересня 2026 року.
Суддя Галина ЩЕРБАТА