Справа №443/1785/26
Провадження №2-с/443/16/26
УХВАЛА
про скасування судового наказу
09 вересня 2026 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
встановив:
Суть заяви.
Боржник ОСОБА_1 подала заяву про скасування судового наказу Жидачівського районного суду Львівської області у справі №443/1785/26 від 25.08.2026. Окрім цього, просить суд стягнути з ТОВ «Добробут-Жидачів» витрати, понесені нею за сплату судового збору в сумі 166,40 грн в її користь.
В обґрунтування заяви покликається на те, що її не було ознайомлено із змістом заяви про стягнення боргу в наказному порядку та їй не відомо, за який період взято суму боргу для розрахунку заборгованості. Співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 на загальних зборах було обрано управителя Жидачівське міське виробниче управління комунального господарства, складено протокол та подано до виконавчого комітету Жидачівської міської ради на зберігання та опубліковано на сайті Жидачівської міської ради. ТОВ «Добробут-Жидачів» було повідомлено про розірвання договору на управління, укладеного міським головою від 29.03.2024, який на момент проведення зборів не був укладений. Відповідно існує спір про право на стягнення стягувачем з неї вказаної у судовому наказі суми заборгованості. У судовому наказі не зазначено станом на яку дату/період виникла заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком, з якою вона не погоджується та заперечує стягнення з неї заборгованості у сумі 1056,80 грн на користь ТОВ «Добробут-Жидачів».
Позиція суду.
Суд, вивчивши заяву та додані до неї документи, а також матеріали справи №443/1785/26, доходить висновку, що заява підлягає задоволенню частково, а судовий наказ скасуванню, виходячи з такого.
Нормативно-правові акти, якими керувався суд.
При вирішенні питання скасування судового наказу суд керувався нормами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, частиною 1 статті 170 ЦПК України встановлено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Згідно з приписами частини 2 статті 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Відповідно до вимог частини 3 статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.
Стаття 7 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору.
Положення статті164 ЦПК України не передбачають порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина друга вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.
Крім того норми статті 171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків.
Суд зауважує, що заява про скасування судового наказу боржником подана 07.09.2026, тобто, у межах визначеного процесуальним законом строку. Крім цього, ця заява за формою і змістом відповідає вимогам, визначеним частинами 2 та 3 статті 170 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності та беручи до уваги відсутність підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суд доходить переконання про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви та скасування судового наказу.
Окрім наведеного, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника (боржника) на те, що у Розділі II «Наказне провадження», зокрема у статті 171 ЦПК України, яка визначає порядок розгляду заяви про скасування судового наказу, не передбачено вирішення судом питання розподілу судових витрат, а саме: стягнення понесених заявником (боржником) судових витрат зі сплати судового збору за подання згаданої заяви, а відтак, на переконання суду, відсутні правові підстави для вирішення судом цього питання.
Керуючись статтями 170, 171, 260, 261 ЦПК України
постановив:
Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити частково.
Скасувати судовий наказ від 25.08.2026, виданий Жидачівським районним судом Львівської області у справі №443/1785/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-Жидачів» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком у сумі 1 056,80 грн та судового збору у сумі 332,80 грн.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимоги про стягнення зі стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-Жидачів» - на її користь витрат зі сплати судового збору в сумі 166,40 грн.
Роз`яснити стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Добробут-Жидачів», що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя А.І. Павлів