ПОСТАНОВА
іменем України
08 вересня 2026 року м. Кропивницький
справа № 404/6280/25
провадження № 22-ц/4809/1439/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Мурашка С.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Усатенко В`ячеслав Юрійович, на додаткове рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 28 квітня 2026 року у складі судді Варакіної Н.Б.,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Усатенко В`ячеслав Юрійович, звернувся до Фортечного районного суду м. Кропивницького з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, з 14.06.2025 і до закінчення навчального закладу 30.06.2027.
Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 18 липня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, було прийнято до провадження Фортечного районного суду м. Кропивницького.
Рішенням Фортечного районного суду м. Кропивницького від 10 лютого 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/8 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно з 17.06.2025 і до 30.06.2027 за умови продовження навчання.
У березні 2026 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ткаченко Станіслав Валерійович, звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №404/6280/25 та просив стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу. В обґрунтування заяви зазначив, що між ним та адвокатом Ткаченком Станіславом Валерійовичем був укладений договір про надання правничої допомоги №01/07 від 01 липня 2024 року. У відзиві на позовну заяву від 08 жовтня 2025 року ОСОБА_2 вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає 10000 грн. Докази понесених витрат на правничу допомогу відповідач зобов`язався надати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Відповідно до додатку від 02 березня 2026 року до договору про надання правничої допомоги №01/07 від 01 липня 2024 року, акту приймання-передачі наданих послуг від 02 березня 2026 року та квитанції від 02 березня 2026 року ОСОБА_2 за надання правничої допомоги у справі № 404/6280/25 сплатив ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 10000 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд стягнути з позивача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Додатковим рішенням Фортечного районного суду м. Кропивницького від 28 квітня 2026 року заяву задоволено у повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Усатенко В`ячеслав Юрійович, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив вказане додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 26 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Усатенко В`ячеслав Юрійович, на додаткове рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 28 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції - зміні в частині розміру витрат на правничу допомогу.
Ухвалюючи додаткове рішення про задоволення заяви суд першої інстанції вказав, що, оскільки ОСОБА_2 подав вказану заяву у межах строку, визначеного процесуальним законом, та надав документи на підтвердження понесених витрат у розмірі 10000 грн, зазначений розмір витрат підлягає стягненню на підставі ч.8 ст.141 ЦПК України.
Апеляційний суд не може повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.
Згідно з ч.2 ст.259 ЦПК України рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (абз.2 ч.3 ст.259 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 ЦПК України.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 134 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п.3 ч.2, ч.3 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ст.246 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).
Апеляційним судом було встановлено, що 08 жовтня 2025 року ОСОБА_2 , в межах визначеного законом строку, був поданий відзив на позовну заяву до Фортечного районного суду м. Кропивницького, у якому він висловив свою позицію щодо позовних вимог та вказав попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи в орієнтовному розмірі 10000 грн (а.с.46-67).
02 березня 2026 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн, на підтвердження чого надав:
-ордер серії ВА № 1121672 від 01.08.2025 (а. с. 84);
-договір про надання правничої допомоги № 01/07 від 01 липня 2024 року (а. с. 89-91);
-додаток від 02 березня 2026 року до договору про надання правничої допомоги №01/07 від 01 липня 2024 року (а.с.86);
-акт приймання-передачі наданих послуг від 02 березня 2026 року (а.с.87);
-квитанцію на суму 10000 грн від 02 березня 2026 року (а.с.88).
02 березня 2026 року сторони підписали акт про приймання-передачі наданих послуг, у якому зазначено послуги, надані адвокатом, а саме надання консультації у справі №404/6280/25; аналіз законодавства та позицій судів щодо стягнення аліментів на повнолітню дитину; підготовка відзиву на позовну заяву про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчатися (а.с.46-67); підготовка заперечень на відповідь на відзив (а.с.72-74).
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що вони є належними, допустимими, достатніми та достовірними у розумінні ст.ст.77-80 ЦПК України, а відтак підтверджують заявлений розмір витрат.
Водночас, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд не погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача.
Як зазначалося вище ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів). Рішенням Фортечного районного суду м. Кропивницького від 10 лютого 2026 року позов задоволено частково та стягнуто з відповідача аліменти у розмірі 1/8 частки всіх видів заробітку (доходу). Отже, позовні вимоги задоволено судом на 75% (1/8 : 1/6 = 6/8 (1/8 х 6/1) : 2 = 3/4 (0,75) х 100 = 75%).
Водночас Фортечний районний суд м. Кропивницького при ухваленні додаткового рішення від 28 квітня 2026 року не з`ясував обставини, які мають значення для справи, зокрема не врахував, що позов задоволений на 75%, а відмовлено у задоволенні позовних вимог на 25%, чим порушив норми процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, керуючись принципом співмірності, а також, враховуючи пропорційність до задоволених позовних вимог, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про часткове задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 2500 грн (10000 грн ? 25%), які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено частково.
Керуючись ч. ч. 4, 5 ст. 268, ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Усатенко В`ячеслав Юрійович, задовольнити частково.
Додаткове рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 28 квітня 2026 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О. І. Чельник
Судді С. М. Єгорова
С. І. Мурашко