КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №553/5142/25
Провадження № 2-п/552/61/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретар судового засідання Гасанова Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про перегляд заочного рішення посилаючись на те, що 19.05.2026 року Київським районним судом м. Полтави ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом ТОВ « ФК Артеміда-Ф» до нього про стягнення заборгованості. Взяти особисту участь у судовому засіданні відповідач не мав можливості, оскільки перебуває на службі в Збройних Силах України, а тому не міг надати обґрунтовані заперечення. Згідно ч.1 ст.232 ЦПК України просив скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду.
У судове засідання представник позивача не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення не надходило.
Відповідачем ОСОБА_1 подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 19.08.2026 року задоволено, роз`яснено, що ризики технічної неможливості участі у відео конференції поза приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
У час призначений для проведення судового засідання, у відповідача виникли технічні несправності, що унеможливило його підключення для проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом установлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19 травня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за договором № 669639 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 20.03.2020 року у розмірі 13 275 грн., судові витрати в розмірі 956 грн. 85 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2765 грн., а всього 16 996 грн. 85 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Згідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Статтею 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Відповідач в поданій до суду заяві вказує на ту обставину, що він перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, про що надав копію військового квитка, з відмітками про перебування на військовій службі з 10.04.2026 року.
Як установлено, з матеріалів справи, судові повістки про виклик відповідача направлялись за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 та повертались з відміткою «Адресат відсутній».
Відповідно до ст.128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Отже, відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.
Судом вчинено всі передбачені процесуальним законодавством дії щодо повідомлення відповідача, місце реєстрації якого відоме.
Щодо посилання відповідача про неможливість повідомити суд свої заперечення щодо заборгованості через відсутність у судовому засіданні, то такі заперечення є неконкретизовані, а саме в чому полягає не визнання позову з посиланням на належні докази відповідачем не зазначено.
Після звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, відповідач звернувся з клопотанням щодо витребування доказів на підтвердження перерахування йому кредитних коштів, проте на стадії розгляду зазначеної вище заяви, суд позбавлений можливості витребування доказів.
Крім того, суд зауважує, що відповідачем у п.2.1.Договору №669639 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20.03.2020 року, підтверджено, що кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену Клієнтом в Особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_1 .
Листом сервіс Онлайн платежів №2345_241009092943 від 09-10-2024 року повідомило ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» , що ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012 ) та отримало Ліцензію Національного банка України №21/788-рк від 01.05.2023 року. Між підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 2019-03-12. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 20-03-2020 13:36:05 на суму 9000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 51386966, призначення платежу: зарахування 9000 грн. на карту НОМЕР_2 .
Відповідачем не надано суду посилання на належні докази щодо спростування зазначеного факту, а саме перерахування кредитних коштів.
Крім того, суд приймає до уваги, що 17.04.2020 року між «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір № до Договору №669639 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20.03.2020 року, відповідно до пп. 2, 3.1 якого, у зв`язку із неможливістю у повному обсязі та у встановлений строк виконати Клієнтом зобов`язань за Договором, відповідно до Розділу 4 Договору Клієнт ініціював продовження користування кредитом. Строк користування кредитом за Договором продовжується на строк, що дорівнює строку, встановленому п.1.3. Договору.
Таким чином, у разі не отримання відповідачем кредитних коштів згідно Договору № 669639 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20.03.2020 року, останній не укладав би додатковий договір на продовження виконання взятих на себе кредитних зобов`язань.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
За правилами ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За правилами ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду жодних доводів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та не були враховані судом.
Європейський суд з прав людини наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» від 24 липня 2003 року, пункти 5152).
За змістом ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Таким чином, зі змісту наведених вище норм убачається, що заочне рішення може бути скасоване за наявності двох умов, які мають існувати одночасно.
Відповідно до п. 4 ч. 2, ч. 7 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. Докази, на які посилається заявник, повинні бути додані до заяви про перегляд заочного рішення.
Суд ураховує те, що для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що аргументи відповідача щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення й призначення справи до розгляду.
Згідно із ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду аргументи щодо спростування висновків, до яких дійшов суд при ухваленні судового рішення, тому суд вважає за необхідне заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 287- 288 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 19.05.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Головуючий Ж.В.Кузіна