ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
08 вересня 2026 року м. Львів Справа № 907/452/26
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Степанюк Н.Л.
суддів Бойко С.М.
Ржепецького В.О.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» б/н від 29.07.2026 (вх. № 01-05/2536/26 від 29.07.2026)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2026 (суддя Пригуза П.Д., повний текст ухвали складено 20.07.2026)
у справі № 907/452/26
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАГЕН»
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескулаб центр»
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
29.07.2026 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» на ухвалу місцевого суду, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області №907/452/26 від 20.07.2026 року, визнати заяву кредитора ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» такою, що подана належним чином через електронний кабінет адвоката та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви кредитора по суті.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2026 року, сформовано колегію суддів у складі: Степанюк Н.Л. (суддя-доповідач), судді ОСОБА_1 , Бойко С.М.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» залишено без руху, встановлено апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Встановлено апелянту спосіб усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів реєстрації скаржником електронного кабінету в ЄСІТС та доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а саме: квитанції про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС в разі надсилання в електронній формі або опису вкладення та квитанції - у разі надсилання в письмовій формі.
Ухвала судувід 17.08.2026 доставлена на поштову адресу апелянта 24.08.2026, що підтверджується долученим до матеріалів справи поштовим повідомленням про вручення від АТ «Укрпошта» (R06814 135135 8).
На підставі ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст.115 ГПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За змістом ч. ч. 1, 4, 6, 7ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Отже, ухвала Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 вручена апелянту 24.08.2026.
Відповідно останнім днем строку усунення недоліків апеляційної скарги було 03.09.2026.
Станом на 08.09.2026 апелянтом не надано доказів реєстрації скаржником електронного кабінету в ЄСІТС та доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Щодо посилання апелянта на неможливість реєстрації Електронного кабінету, оскільки реєстрація електронного кабінету вимагає підпису і згоди усіх трьох членів дирекції, а через довготриваючий корпоративний конфлікт це зробити не вдається, що на думку апелянта є об`єктивною причиною неможливості зареєструвати Електронний кабінет, апеляційний суд зазначає таке.
Приписами частини восьмої статті 6 ГПК України реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі; особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Таким чином, обов`язок юридичної особи зареєструвати електронний кабінет установлений відповідно до абзацу першого частини шостої статті 6 ГПК України і навіть у випадку, якщо документ підписує адвокат, у якого наявний електронний кабінет, що також убачається з вимог абзацу другого частини шостої статті 6 ГПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 також підтверджено необхідність дотримання наведених вище положень у разі звернення до суду в такий спосіб (електронній формі) адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.
Відповідно до п.11 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затвердженого рішенням ВРП від 17.08.2021 №1845/0/15-21 процедура реєстрації Електронного кабінету юридичної особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису керівника такої юридичної особи, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Сертифікат кваліфікованого електронного підпису такої посадової особи повинен містити ідентифікаційні дані як юридичної, так і посадової особи.
Апелянтом не подано доказів неможливості виготовлення кваліфікованого електронного підпису посадової особи ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», виготовлення якого є передумовою реєстрації Електронного кабінету.
Посилання на неможливість досягнення згоди між засновниками як об`єктивну причину неможливості зареєструвати електронний кабінет судом відхиляються, оскільки трьохскладова форма управління підприємством добровільно та самостійно погоджена засновниками в статуті ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб».
З цього приводу апеляційний суд враховує встановлені обставини та висновки Верховного Суду викладені у постанові від 08.07.2026 у справі №910/1117/25 (спір між засновниками та ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб»), а саме:
« 94. Також, зі змісту п.13.5 статуту вбачається волевиявлення учасників - встановити консенсус (одностайність) як обов`язкову умову для прийняття рішень загальними зборами.
95. У цьому контексті Верховний Суд враховує, що Господарський суд Львівської області у рішенні від 10.12.2025 та Західний апеляційний господарський суд у постанові від 30.03.2026 у справі №914/653/24, вказали про те, що трьохскладова форма управління підприємством погоджена засновниками для збалансування інтересів кожного з трьох, участі кожного у справах підприємства та вирішення корпоративного конфлікту, налагодження роботи лабораторії, усунення репутаційних ризиків, оскільки наділити одного з трьох засновників управлінськими повноваженнями (вибрати голову/директора/керівника) не вдалося самими ж учасниками.
96. Натомість визнання судом недійсним відповідного положення статуту виключно через відсутність словосполучення "які мають право голосу з відповідного питання" призведе до нівелювання такого первинного волевиявлення учасників відповідача, тобто фактично до "скидання" системи корпоративного управління, ретельно побудованої всіма учасниками підприємства, до умовно кажучи "заводських налаштувань", без врахування волі інших учасників (яка виражається шляхом голосування на загальних зборах).
97. Враховуючи зазначене, Верховний Суд висновує, що учасники ПП "ПСМЛ Ескулаб", зокрема й позивач, добровільно узгодили та встановили таку форму управління відповідачем, яка передбачає одностайність голосів (консенсус) при прийнятті рішень з усіх питань його діяльності.
98. При цьому такі вимоги статуту щодо одностайності не є абсолютними, оскільки вони не виключають (не обмежують) дію імперативних норм Закону "Про ТОВ та ТДВ" (статей 15, 23, 24, 34) та/або ЦК (ч.3 ст.98) щодо випадків обмеження або виключення права голосу окремих учасників, які (норми) діють безпосередньо в силу закону (ex lege) та не потребують окремого відображення у статуті.»
Отже, неможливість реєстрації Електронного кабінету є наслідком добровільного вибору засновниками моделі корпоративного управління ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», а не доведеною технічною неможливістю його реєстрації.
Також судом враховано, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до та після порушення провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання заяви певних дій, у тому числі щодо обов`язкової реєстрації електронного кабінету та надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи, такі дії мають бути вчинені.
Водночас доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Водночас статтею 129 Конституції України та статтею 7 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, всіх учасників судового процесу поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку реєстрації електронного кабінету та надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є недопустимим.
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що станом на 07.09.2026 апелянтом не усунуто недоліків апеляційної скарги, які зазначені в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026, колегія суддів дійшла до висновку про повернення апеляційної скарги на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
За змістом ч.7 ст. 260 ГПК України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Враховуючи, що апеляційну скаргу подано через підсистему «Електронний суд», тобто в електронному вигляді, така заява у паперовому вигляді апелянту не повертається.
Керуючись ст. ст.115, 116, 174, 234, 242, 260, 281 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Повернути апеляційну скаргу Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2026 у справі №907/452/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом 20 днів з дня її постановлення.
Головуючий суддя Степанюк Н.Л.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Ржепецький В.О.