Судові рішення

Постанова № 139588384 у справі № 922/3857/24 від 01.09.2026

Постанова від 01.09.2026 у господарській справі № 922/3857/24 (категорія «Енергоносіїв»). Суд: Східний апеляційний господарський суд, суддя Шутенко Інна Анатоліївна.

Справа№ 922/3857/24
СудСхідний апеляційний господарський суд
СуддяШутенко Інна Анатоліївна
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяЕнергоносіїв
Дата ухвалення01.09.2026
Надійшло до реєстру09.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139588384

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Харків Справа №922/3857/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М.

за участю секретаря:

судового засідання Пляс Л.Ф.

представника КП "Міський водоканал" - адвокат Заверюха Т.С. (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції на підставі ухвали суду) (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5721 від 29.01.2020), ордер на надання правничої допомоги серія АН №1649201 від 20.03.2025року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (вх. №620 Х/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Харківської області у складі судді Чистякової І.О. 23.03.2026 (повний текст складено 24.03.2026) у справі №922/3857/24

за первісним позовом Комунального підприємства "Міський водоканал", м. Золотоноша, Черкаська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі", м.Харків

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі", м.Харків

до Комунального підприємства "Міський водоканал", м. Золотоноша, Черкаська область

про визнання договору недійсним та застосування двосторонньої реституції,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.01.2025 у справі №922/3857/24 первісний позов задоволено частково.

Визнано Додаткові угоди №3,4,5,6,7 від 29.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії від 24.11.2021 №1322, укладеного між КП "Міський водоканал" та ТОВ "Вєк Технолоджі" - недійсними.

Ухвалено стягнути з ТОВ "Вєк Технолоджі" на користь КП "Міський водоканал" грошові кошти в розмірі 306954,77грн, а також судовий збір в розмірі 15795,46грн.

В решті вимог первісного позову відмовлено.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3857/24 заяву КП "Міський водоканал" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Покладено на відповідача за первісним позовом судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25800грн.

Ухвалено стягнути з ТОВ "Вєк Технолоджі" на користь КП "Міський водоканал" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25800 грн.

Решту суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4200грн покладено на Комунальне підприємство "Міський водоканал".

Відмовлено повністю у задоволенні заяв ТОВ "Вєк Технолоджі" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Вєк Технолоджі" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 27.01.2025 у справі №922/3857/24 залишено без змін.

Окрім того, постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Вєк Технолоджі" залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3857/24 залишено без змін.

22.02.2026 ТОВ "Вєк Технолоджі" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про розстрочення виконання рішення, в якій просить суд відповідно до статті стаття 331 ГПК України відстрочити виконання рішення суду до закінчення надзвичайної ситуації в енергетиці, так як виконання рішення може ускладнити його господарську діяльність з постачання електроенергії споживачам, та розстрочити виконання рішення на чотири місяці рівними частинами.

В обґрунтування заяви боржник також посилається на те, що робота підприємства утруднена через постійні обстріли та руйнування енергосистеми України, боржник зобов`язаний забезпечити споживачів електроенергією, в тому числі за договорами з військовими частинами та бюджетними установами, він не має змоги виплачувати заробітну плату, сплачувати податки та провадити господарську діяльність.

22.03.2026 через систему "Електронний суд" боржником подано додаткові пояснення у справі, у яких боржник просить розстрочити виконання рішення суду рівними частинами по 80687,56грн до 30.04.2026, до 31.05.2026, до 30.06.2026, до 31.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/3857/24 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Вєк Технолоджі" про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення з урахуванням її уточнення.

Суд виходив з того, що датою ухвалення рішення суду у цій справі, яке проголошувалось за участю представника ТОВ "Вєк Технолоджі", є 27.01.2025, а відтак надання відстрочення чи розстрочення виконання такого судового рішення відповідно до імперативних приписів ч. 5 ст. 331 ГПК України було б можливим до 27.01.2026 включно.

Крім того суд зауважив, що нормами ГПК України не передбачено одночасне відстрочення та розстрочення виконання судового рішення. Суд може задовольнити або відстрочку (перенесення строку), або розстрочку (виконання частинами), базуючись на обставинах, що ускладнюють виконання.

Ураховуючи те, що судове рішення у цій справі ухвалено 27.01.2025, а із заявою про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду ТОВ "Вєк Технолоджі" звернулось до суду 22.02.2026, тобто більше ніж через один рік з дати ухвалення судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки положення частини п`ятої статті 331 ГПК України містить імперативну вимогу про неможливість відстрочення виконання судового рішення більше ніж на один рік з дня його ухвалення, яка не підлягає двоякому тлумаченню.

28.03.2026 ТОВ "Вєк Технолоджі" звернулось до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд з апеляційною скаргою (зареєстрована судом 30.03.2026), в якій просить:

1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду.

2. Поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області про відмову у розстроченні/відстроченні виконання рішення судових рішень у даній справі. Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/3857/24.

3. Направити питання про розгляд заяви ТОВ "Вєк Технолоджі" про відстрочення та/або розстрочення виконання судових рішень у справі №922/3857/24 на новий розгляд до Господарського суду Харківської області

4. У разі якщо колегія суддів дійде висновку про можливість вирішити питання по суті на підставі наявних матеріалів справи, постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ТОВ "Вєк Технолоджі" та вирішити питання щодо відстрочення/розстрочення виконання окремих судових актів у справі №922/3857/24 з урахуванням їх самостійної правової природи, дат ухвалення та обставин, що істотно ускладнюють їх виконання.

Апелянт вважає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі № 922/3857/24 підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції:

- неправильно витлумачив ч. 5 ст. 331 ГПК України;

- безпідставно звузив предмет розгляду лише до рішення від 27.01.2025;

- не розмежував окремі судові акти, пов`язані з виконанням у справі;

- не дав належної оцінки самостійній правовій природі додаткової постанови апеляційного суду від 25.02.2026;

- не дослідив по суті обставини, наведені боржником як підстави для застосування ст. 331 ГПК України;

- продемонстрував надмірно формальний підхід до розгляду заяви.

Апелянт вважає висновок суду першої інстанції про те, що саме факт подання заяви після спливу одного року з дня ухвалення рішення автоматично виключає будь-яку можливість її задоволення, не випливає безпосередньо з тексту ч. 5 ст. 331 ГПК України та є результатом надмірно формального тлумачення цієї норми. Суд мав з`ясувати не лише дату подання заяви, а й межі можливого процесуального реагування в конкретній ситуації, у тому числі можливість часткового задоволення заяви щодо окремих судових актів або іншого допустимого за законом способу вирішення питання.

Суд не встановив належним чином, чи стосується заява ТОВ "Вєк Технолоджі" також виконання додаткового рішення від 24.02.2025 та/або додаткової постанови апеляційного суду від 25.02.2026, не розмежував ці акти та не оцінив можливості окремого вирішення заяви щодо кожного з них.

На переконання апелянта, зміст ст. 331 ГПК України не містить прямої заборони на поєднання в одному зверненні прохання про відтермінування початок виконання та виконання частинами, а лише визначає повноваження суду та межі можливого процесуального реагування. Навіть якщо суд дійшов висновку про некоректність формулювання первісної заяви, це саме по собі не усувало його обов`язку повноцінно розглянути заяву по суті, з`ясувати її справжній зміст та, за необхідності, оцінити подане уточнення.

Також наголошує, що суд не дослідив по суті обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та обмежився формальним висновком про сплив одного року з дати рішення від 27.01.2025.

За доводами скаржника, видача судом наказів до розгляду заяви про розстрочення у сукупності з мотивами ухвали підтверджує надмірно формальний підхід суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 справу №922/3857/24 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3857/24. Відкладено вирішення питань щодо руху апеляційної скарги ТОВ "Вєк Технолоджі" на ухвалу Господарського суду Харківської області 23.03.2026 у справі №922/3857/24 до надходження матеріалів справи.

09.04.2026 справа №922/3857/24 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вєк Технолоджі" на ухвалу Господарського суду Харківської області 23.03.2026 у справі №922/3857/24; призначено справу до розгляду на 05.05.2026 о 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

22.04.2026 від Комунального підприємства "Міський водоканал" надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Вєк Технолоджі". У відзиві вважає твердження апелянта про неправильне тлумачення судом першої інстанції положень ч. 5 статті 331 ГПК України таким, що не ґрунтується на положеннях процесуального закону. Зауважує на тому, що положення процесуального закону обмежують господарські суди конкретним терміном відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, про відстрочення чи розстрочення якого просить заявник.

На думку КП "Міський водоканал" аргументи апелянта про те, що судом першої інстанції не досліджено в оскаржуваній ухвалі щодо відстрочки чи розстрочки якого/яких судових рішень просить заявник, є такими, що не відповідають змісту самої заяви про відстрочення/розстрочення, оскільки в заяві не вказано виконання якого рішення він просить відстрочити.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/3857/24.

22.04.2026 до Східного апеляційного господарського суду від Верховного Суду надійшла ухвала від 09.04.2026, якою відкрито касаційне провадження у справі №922/3857/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 27.01.2025, на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 за заявою Комунального підприємства "Міський водоканал" у справі №922/3857/24. Призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 травня 2026 року о 12:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.

Витребувано з Господарського суду Харківської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №922/3857/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 зупинено апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ "Вєк Технолоджі" на ухвалу Господарського суду Харківської області 23.03.2026 у справі №922/3857/24 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги ТОВ "Вєк Технолоджі" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 27.01.2025, на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у даній справі та повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

Справу №922/3857/24 надіслано до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 08.07.2026 касаційну скаргу ТОВ "Вєк Технолоджі" залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2026, рішення від 27.01.2025 та додаткове рішення від 24.02.2025 Господарського суду Харківської області у справі №922/3857/24 залишено без змін.

04.08.2026 справа №922/3857/24 повернулась до Східного апеляційного господарського суду.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Гребенюк Н.В., протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2026 справу №922/3857/24 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2026, крім іншого, поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вєк Технолоджі" на ухвалу Господарського суду Харківської області 23.03.2026 у справі №922/3857/24.

Призначено справу до розгляду на "01" вересня 2026 р. о 09:30 год., за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

В судове засідання 01.09.2026 заявник апеляційної скарги уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Східний апеляційний господарський суд установив, що заявник апеляційної скарги належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник КП "Міський водоканал" пояснила, що вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника апелянта, який виклав свої аргументи у скарзі та у разі необхідності мав можливість забезпечити явку свого представника до судового засідання.

Враховуючи наведене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника апелянта.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

За приписами статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч.1).

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч.2).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4).

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5).

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч.7).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012 зазначено, що право на суд, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 суд повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції, interalia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

У зв`язку з тим, що розстрочка/відстрочка подовжує період відновлення порушеного права позивача, при її наданні суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати інтереси як заявника, так і позивача.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як установлено та зазначено вище, 27.01.2025 Господарським судом Харківської області ухвалено рішення у справі №922/3857/24, яким, крім іншого, ухвалено стягнути з ТОВ "Вєк Технолоджі" на користь КП "Міський водоканал" грошові кошти в розмірі 306954,77грн, а також судовий збір в розмірі 15795,46грн. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у цій же справі ухвалено стягнути з ТОВ "Вєк Технолоджі" на користь КП "Міський водоканал" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25800грн.

23.02.2026 ТОВ "Вєк Технолоджі" звернувся до місцевого господарського суду із заявою, в якій з урахуванням уточнень (які подані через місяць після первісної заяви) просить суд розстрочити виконання судового рішення рівними частинами по 80687,56грн чотирма частинами, остання до 31.07.2026.

Як правильно установлено судом першої інстанції станом на момент звернення із заявою про розстрочення судове рішення не було виконано.

Заява про розстрочення подана більше ніж через рік після ухвалення рішення, розстрочити виконання якого просить боржник. При, цьому місцевим господарським судом правомірно враховані норми статті 331 ГПК України, якими чітко встановлено, що термін розстрочення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, боржник, який не виконував рішення суду більше року, звертається із заявою про його розстрочення, яка подана поза межами граничного річного строку розстрочення/відстрочення виконання, передбаченого законом.

При цьому, ані перша, ані уточнена заява взагалі не містять ані реквізитів рішення, виконання якого просить розстрочити/відстрочити боржник, ані його дати.

В обґрунтування заяви посилається на складну ситуацію в енергетиці, постійні обстріли, що ускладнює роботу його підприємства.

Східний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що з лютого 2022 року всі підприємства, установи, організації, суб`єкти господарювання та фізичні особи, які проживають та працюють в Україні, перебувають у надскладних умовах життя та праці через збройну агресію РФ проти України. Отже наведені ТОВ "Вєк Технолоджі" обставини не є винятковими та такими, в яких знаходиться лише його підприємство.

Східний апеляційний господарський суд наголошує, що при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення господарські суди мають забезпечувати баланс інтересів сторін. Суд зобов`язаний об`єктивно оцінювати фінансовий стан та матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача, уникаючи переваги для жодного з учасників справи.

Обов`язковою передумовою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником обставин, що створюють об`єктивні перешкоди для його реалізації (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Окрім майнового стану, суд має оцінити ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Апеляційний господарський суд зауважує, що окрім того, що боржник звернувся із заявою про розстрочення виконання рішення зі спливом річного строк після його ухвалення, ще й до заяви не додані докази щодо майнового стану боржника (наявності/відсутності коштів на рахунках, відсутність майна тощо).

Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що у первісна заява взагалі не містила прохальної частини, а в тексті самої заяви боржник просив відстрочити виконання рішення до закінчення надзвичайної ситуації в енергетиці. В уточненій заяві, яка подана через місяць після первісної заяви (при тому, що за вимогами процесуального закону строк розгляду заяви становить 20 днів з дня надходження), боржник вже просить розстрочити виконання рішення.

Оскільки наведені відповідачем аргументи не підтверджують неможливості виконання рішення, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що місцевим господарським судом не з`ясовано яке саме рішення просить відстрочити/розстрочити боржник.

По-перше, відповідно до вимог процесуального закону такий обов`язок (щодо чіткого зазначення рішення, номеру справи, дати його ухвалення, виконання якого просить розстрочити чи відстрочити боржник) покладається саме на заявника. Висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях, що саме мав на увазі заявник, якщо в тексті заяви відсутні такі відомості.

Крім того, додаткова постанова апеляційного господарського суду у цій справі ухвалена вже після звернення боржника із заявою про розстрочення /відстрочення виконання рішення. (заява подана 22.02.2026, а додаткова постанова Східного апеляційного господарського суду у даній справі, якою розподілені витрати на професійну правничу допомогу, понесені КП "Міський водоканал" під час апеляційного провадження, ухвалена 25.02.2026).

Отже такі аргументи боржника є недоречними та такими, що суперечать обставинам справи та вимогам процесуального закону.

Посилання апелянта на видачу судом першої інстанції наказів на виконання судового рішення не впливає на розгляд заяви про розстрочення/відстрочення виконання судового рішення. Положення статті 331 ГПК України передбачають, що із заявою про розстрочення/відстрочення виконання рішення можуть звертатись як сторони, так і виконавець. Крім того, процесуальний закон не містить заборон щодо видачі наказів під час розгляду заяви про розстрочення/відстрочення виконання рішення.

З урахуванням викладеного, Східний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що станом на момент розгляду судом першої інстанції заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду у цій справі, заявником належними доказами не доведено наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує необхідність застосування процедури розстрочення виконання судового рішення, адже аргументи і докази, якими міг оперувати суд першої інстанції про наявність достатніх підстав для задоволення заяви відповідача на момент вирішення цього питання не свідчили.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Отже Східний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду у цій справі, доводи, що викладені в апеляційній скарзі правильності висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 331 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/3857/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 09.09.2026.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя О.В. Плахов

Суддя М.М. Слободін

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
01.09.2026 Постанова № 139362638 Східний апеляційний господарський суд
05.08.2026 Ухвала № 138752029 Східний апеляційний господарський суд
08.07.2026 Окрема думка № 138447003 Касаційний господарський суд Верховного Суду
08.07.2026 Постанова № 138399481 Касаційний господарський суд Верховного Суду
24.06.2026 Ухвала № 137802136 Касаційний господарський суд Верховного Суду
10.06.2026 Ухвала № 137374603 Касаційний господарський суд Верховного Суду
10.06.2026 Ухвала № 137336403 Касаційний господарський суд Верховного Суду
13.05.2026 Ухвала № 136470326 без тексту Касаційний господарський суд Верховного Суду
13.05.2026 Ухвала № 136470291 без тексту Касаційний господарський суд Верховного Суду
05.05.2026 Ухвала № 136236530 без тексту Касаційний господарський суд Верховного Суду
27.04.2026 Ухвала № 136002529 без тексту Східний апеляційний господарський суд
27.04.2026 Ухвала № 136002522 без тексту Східний апеляційний господарський суд
13.04.2026 Ухвала № 135622208 без тексту Східний апеляційний господарський суд
09.04.2026 Ухвала № 135655091 без тексту Касаційний господарський суд Верховного Суду
02.04.2026 Ухвала № 135383095 без тексту Східний апеляційний господарський суд
23.03.2026 Ухвала № 135082354 без тексту Господарський суд Харківської області
23.03.2026 Ухвала № 135042671 без тексту Господарський суд Харківської області
16.03.2026 Ухвала № 134879576 без тексту Касаційний господарський суд Верховного Суду
10.03.2026 Ухвала № 134687490 без тексту Господарський суд Харківської області
02.03.2026 Ухвала № 134455728 без тексту Господарський суд Харківської області