Справа № 128/4708/25
Провадження 6/127/989/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 березня 2026 року у цивільній справі № 128/4708/25 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 березня 2026 року у цивільній справі № 128/4708/25 строком на 12 місяців з моменту набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування заяви зазначила, що перебуває у складному матеріальному становищі, не має у власності нерухомого майна, орендує житло та отримує мінімальну заробітну плату. На думку заявника, виконання судового рішення одноразово та в повному обсязі істотно ускладнить її матеріальне становище та позбавить можливості забезпечувати основні життєві потреби.
На підтвердження викладених обставин заявником подано копії довідок форми ОК-5 та ОК-7, а також докази направлення копії заяви стягувачу.
Заявник ОСОБА_1 та представник стягувача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду заяви учасники справи повідомлялися належним чином. Причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду заяви не подали.
Відповідно до частини другої статті 435 Цивільного процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду заяви за наявними матеріалами.
З огляду на належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, а також відсутність заяв про відкладення розгляду справи, суд вважає можливим розглянути заяву за відсутності заявника та представника стягувача.
Дослідивши заяву, додані до неї документи та матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 435 ЦПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою сторони може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до частини третьої статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.
Частиною четвертою статті 435 ЦПК України передбачено, що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан, а також інші надзвичайні події тощо.
Отже, розстрочення виконання судового рішення не є безумовним правом боржника. Застосування такого процесуального заходу можливе лише за наявності належно підтверджених обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому суд повинен дотримуватися балансу інтересів боржника та стягувача, оскільки розстрочення виконання рішення не може призводити до фактичного нівелювання обов`язковості судового рішення.
Правова позиція щодо виняткового характеру розстрочення виконання судового рішення та необхідності доведення обставин, які ускладнюють його виконання, викладена, зокрема, у постановленій Верховним Судом ухвалі у справі № 522/10808/17, відповідно до якої суд може розстрочити виконання судового рішення лише у виняткових випадках за умови надання достатніх доказів наявності відповідних обставин.
Судом установлено, що заявник, посилаючись на складне матеріальне становище, не надала належних і достатніх доказів того, що виконання рішення саме у встановлений судом спосіб істотно ускладнюється або є неможливим.
Зокрема, надані заявником довідки форми ОК-5 та ОК-7 підтверджують окремі відомості щодо трудової діяльності, страхового стажу та сплати страхових внесків, однак самі по собі не підтверджують повного матеріального стану заявника, фактичного розміру її щомісячних доходів, обов`язкових витрат, наявності інших джерел доходу, майна, грошових коштів або інших активів.
Заявником також не надано документів, які б підтверджували розмір витрат на оренду житла, витрат на комунальні послуги, лікування, утримання членів сім`ї чи інших обов`язкових платежів. Не подано доказів наявності утриманців, тяжкого захворювання заявника або членів її сім`ї, інших надзвичайних подій чи обставин, які могли б свідчити про винятковість ситуації.
Сам факт відсутності у власності нерухомого майна не свідчить про неможливість виконання грошового зобов`язання та не є самостійною підставою для розстрочення виконання судового рішення. Так само отримання заробітної плати у невеликому розмірі без підтвердження всіх доходів і витрат особи не доводить неможливості виконання рішення.
Крім того, у заяві не наведено конкретного обґрунтованого розрахунку щомісячних платежів. Заявник не зазначила, яку саме суму вона має можливість сплачувати щомісячно, не надала відомостей про джерела погашення заборгованості та не обґрунтувала, чому запропонований строк розстрочення забезпечить реальне виконання рішення.
Заява фактично містить лише загальне посилання на скрутне матеріальне становище заявника, без належного підтвердження того, що таке становище має надзвичайний характер і перешкоджає виконанню рішення.
Водночас відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Обов`язковість виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд, а тому будь-яке відтермінування чи розстрочення виконання рішення повинно бути об`єктивно виправданим, пропорційним та підтвердженим належними доказами.
Суд також враховує, що рішення від 23 березня 2026 року ухвалене за результатами розгляду спору про стягнення заборгованості, а тому надання розстрочки без встановлення реальних та підтверджених підстав призвело б до невиправданого обмеження права стягувача на своєчасне отримання присуджених коштів.
При цьому суд не позбавляє заявника можливості звернутися з повторною заявою у разі виникнення нових обставин або подання належних доказів, які підтверджуватимуть істотне ускладнення виконання судового рішення, із зазначенням конкретного та реального графіка погашення заборгованості.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності обставин, передбачених статтею 435 ЦПК України, які істотно ускладнюють виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 березня 2026 року або роблять його неможливим.
За таких обставин заява про розстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 258-261, 353, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 березня 2026 року у цивільній справі № 128/4708/25 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, якщо інше не передбачено законом.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали.
Суддя: