Справа № 645/8598/26
Провадження № 2-о/645/168/26
УХВАЛА
Іменем України
08 вересня 2026 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Феленко Ю.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя,
ВСТАНОВИВ:
До Немишлянського районного суду міста Харкова надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яку було надіслано через систему «Електронний суд».
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити заяву без руху та надати заявникам строк для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Під час вивчення матеріалів заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам до такої заяви, які передбачені ст.293, 294 ЦПК України, ст.109 СК України, ч. ч. 4, 5 ст. 177 ЦПК України.
Так, згідно ч.3ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Відповідно до статті 109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно із п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
Отже, спільна заява про розірвання шлюбу подається до суду разом з письмовим договором про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дітей, а також договір між подружжям про розмір аліментів на дитину, який має бути нотаріально посвідчений. Таким чином, договір між подружжям про розмір аліментів на дитину повинен бути поданий до суду одночасно з спільною заявою про розірвання шлюбу.
Разом з тим, нотаріально посвідченого договору між подружжям про розмір аліментів на дитину до заяви не надано.
Крім того, у відповідності до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов`язок, який визначається нормами цивільного процесуального законодавства та Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відповідному співвідношенні до ціни позову у фіксованому розмірі.
Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн.
Згідно п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в розмірі 665,60 грн.
Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Дана заява надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний суд».
Тож, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що становить 532,48 грн.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при подачі позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір (державне мито) оплачує позивач (спільну заяву подружжя - обоє з подружжя).
Тобто, у разі заявлення вимог обома заявниками, судовий збір сплачується кожним заявником окремим документом за ставками визначеними Законом України «Про судовий збір» за подання до суду заяви окремого провадження.
Разом з цим, при зверненні до суду з вищезазначеною заявою заявницею ОСОБА_1 долучена платіжна інструкція про сплату судового збору на суму 532,80 грн..
При цьому заявник ОСОБА_2 не надав доказів сплати судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати.
Відповідно до частин 1, 2ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вище викладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Заявникам необхідно до заяви про розірвання шлюбу за заявою подружжя додати нотаріально посвідчений договір між подружжям про розмір аліментів на дитину, а заявнику ОСОБА_2 , сплатити судовий збір в розмірі 532,80 грн.
Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя - залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 (п`ять) днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити заявникам, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у вказаний строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.В. Феленко