Судові рішення

Ухвала № 139595015 у справі № 754/16148/26 від 08.09.2026

Ухвала від 08.09.2026 у цивільній справі № 754/16148/26 (категорія «Про розірвання шлюбу»). Суд: Деснянський районний суд міста Києва, суддя Сенюта В. О.

Справа№ 754/16148/26
СудДеснянський районний суд міста Києва
СуддяСенюта В. О.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро розірвання шлюбу
Дата ухвалення08.09.2026
Надійшло до реєстру10.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139595015

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Номер провадження 2/754/14449/26

Справа № 754/16148/26

У Х В А Л А

08 вересня 2026 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., перевіривши виконання вимог ст.ст. 174-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вивчивши письмові матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Положенням пунктів 5, 8 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Так, у положенні пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 року роз`яснено, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Крім того, до заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК (ст. 185 ЦПК України в редакції Закону N 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Всупереч вищевикладеному, стороною позивача не дотримано зазначеної вимоги та не долучено до матеріалів позовної заяви свідоцтво про реєстрацію шлюбу, що є обов`язковою вимогою в даній категорії цивільних справ і дає підстави вважати про дійсність факту перебування сторін у зареєстрованому шлюбі та виникнення у зв`язку з цим спору.

Крім того, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Проте, письмові матеріали справи не містять доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Сенюта

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
14.09.2026 Ухвала № 139753831 Деснянський районний суд міста Києва