ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
08 вересня 2026 року Справа № 160/27394/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
УСТАНОВИВ:
03 вересня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду поштовим зв`язком надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 серпня 2026 року № 139214.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частиною першою статті 43 КАС України закріплено, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (частина третя статті 43 КАС України).
З системного аналізу наведених норм права слідує, що відповідачем в адміністративній справі можуть бути тільки підприємства, установи та організації як юридичні особи. Відповідачем в адміністративній справі можуть бути суб`єкти владних повноважень як юридичні особи, так і не юридичні особи.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві відповідачем зазначено Державну службу України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статей 13 та 21 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» (далі - Закон № 3166-VI) центральні органи виконавчої влади з метою виконання своїх повноважень на місцях можуть утворювати територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 8 Положення № 103 закріплено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з пунктом 16 Положення № 103 Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
Статтею 28 Закону № 3166-VI визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
За змістом підпункту 6 пункту 6 Положення № 103 Укртрансбезпека з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво Укртрансбезпеки в судах України через осіб, уповноважених діяти від її імені, а також забезпечує в установленому порядку представництво інтересів Укртрансбезпеки в судах України та інших державних органах.
Розпорядженням від 02 грудня 2021 року № 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства інфраструктури щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом поділу відповідні міжрегіональні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком.
Згідно з Додатком до означеного розпорядження Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки реорганізовано шляхом поділу та утворення Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області.
Розпорядженням від 02 липня 2025 року № 647-р «Про реорганізацію територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій щодо реорганізації територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті шляхом: перетворення за переліком згідно з додатком 1; злиття за переліком згідно з додатком 2.
Згідно з Додатком 1 до означеного розпорядження Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області реорганізований шляхом перетворення на Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.
Отже, Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області є територіальним органом Укртрансбезпеки, входить до його складу та забезпечує виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань на території згаданої області.
У постанові від 06 вересня 2024 року у справі № 600/302/23-а Верховний Суд виснував, що незважаючи на те, що Відділ державного нагляду (контролю) у відповідній області входить до складу Державної служби України з безпеки на транспорті, не має статусу юридичної особи, водночас, законодавством наділений правом на прийняття адміністративного акта, він є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України та може бути стороною в судовому спорі про оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
В постанові від 19 листопада 2024 року у справі № 520/16083/23 Верховний Суд вказав, що Державна служба України з безпеки на транспорті уповноважена брати участь в адміністративному суді та діяти від імені своїх територіальних органів, зокрема, в порядку самопредставництва, під час розгляду справи, предметом якої є правомірність рішень, дій чи бездіяльності територіального органу Укртрансбезпеки, що прийняті (вчинені) останнім у процесі реалізації своїх публічно-владних повноважень. При цьому вказане не виключає права територіального органу Укртрансбезпеки, який не має статусу юридичної особи, у силу положень пункту 7 частини першої статті 4 КАС України бути стороною в судовому спорі про оскарження його рішень, дій чи бездіяльності та приймати участь під час розгляду справи у порядку, визначеному статтею 55 КАС України.
З огляду на викладене, позивачу необхідно визначити належного відповідача у справі, зазначивши відносно нього всі відомості відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України.
Позивач у позовній заяві як третю особу зазначив ОСОБА_2 .
Положеннями статті 49 КАС України визначено можливість залучення до участі у справі третіх осіб: 1) які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору; 2) які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; 3) які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно із частиною п`ятою статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
У частині п`ятій статті 161 КАС України визначено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Таким чином, питання щодо залучення до участі у справі третіх осіб вирішується виключно відповідною ухвалою суду за наслідками розгляду заяви (клопотання) про залучення третіх осіб, а не шляхом самостійного зазначення таких третіх осіб позивачем у позовній заяві.
Позивач до позовної заяви не додав заяву про залучення до участі у справі третьої особи із зазначенням, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі, не зазначив як належить залучити третю особу до участі у справі - на стороні позивача чи на стороні відповідача, не визначив процесуального статусу третьої особи та не зазначив обов`язкові відомості щодо третьої особи відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України.
Також у позовної заяві позивач заявив клопотання про витребування від відповідача певного переліку документів (26 позицій).
Згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У частинах першій, другій статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина четверта статті 79 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини другої статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд зазначає, що позивач не вжив заходів щодо самостійного отримання запитуваних документів шляхом направлення звернення на адресу відповідача та, як наслідок, не отримав й відмову у їх наданні.
Отже, позивач фактично перекладає на суд обов`язки по збору доказів у цій справі, тоді як такий обов`язок покладено на нього. Суд витребовує докази за клопотанням позивача у разі неможливості самостійно надати докази і виключно у випадку, коли позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів.
Позивачу необхідно надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або докази на підтвердження вжиття заходів щодо самостійного отримання всіх необхідних для подання цієї позовної заяви документів.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Залишити без руху позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Запропонувати позивачу протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду:
позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України;
заяву про залучення до участі у справі третьої особи (якщо позивач вважає за необхідне залучити до участі у справі третю особу), із зазначенням, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі;
докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або докази на підтвердження вжиття заходів щодо самостійного отримання всіх необхідних для подання цієї позовної заяви документів.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу на електронну пошту, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.І. Чернявська