КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в задоволенні відводу судді
08 вересня 2026 року 320/35387/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача - ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Кабінету Міністрів України, третя особа: Державна установа "Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти" про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Міністерства освіти і науки України, Кабінету Міністрів України, третя особа: Державна установа "Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти" про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, - задоволено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державну установу "Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти" (ЄДРПОУ 38282994, місце знаходження: 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 11).
01.09.2026 через підсистему Електронний суд позивачем (заявником) подано заяву про відвід судді Василенко Г.Ю. від розгляду справи №320/35387/25, яка, у зв`язку з перебуванням судді Василенко Г.Ю. у відпустці, була передана судді 07.09.2026.
Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач посилається на пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає про наявність обставин, які, на її думку, викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді. Зокрема, заявниця посилається на додаткові письмові пояснення представника Міністерства освіти і науки України Матвіюка Миколи від 31.08.2026, подані ним у справі № 760/28423/25, що перебуває на розгляді Солом`янського районного суду міста Києва. На думку заявниці, оскільки у вказаних поясненнях представник МОН України зазначив, що адміністративними судами розглянуто справу № 320/35387/25, а також що у цій справі встановлено ряд обставин, представнику відповідача вже відомо, яким буде рішення у справі № 320/35387/25. Крім того, заявниця припускає, що після проведення 31.03.2026 підготовчого засідання в режимі відеоконференції представники відповідачів могли спілкуватися із суддею Василенко Г.Ю. після припинення відеоконференції та нібито узгодити обставини і мотивувальну частину майбутнього рішення.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого позивачем відводу, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до частини першої статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.
Отже, зазначена норма передбачає можливість відводу судді за обставин, які безпосередньо не охоплюються іншими підставами, встановленими статтею 36 КАС України, однак за своїм характером є такими, що можуть викликати обґрунтований сумнів у безсторонності судді.
При цьому сам факт заявлення відводу не свідчить про наявність підстав для його задоволення. Такі підстави повинні бути належним чином обґрунтовані та підтверджені відповідними фактичними даними.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
Слід зазначити, що відвід повинен бути належно вмотивованим, як того вимагає стаття 39 КАС України, тобто ґрунтуватись на об`єктивних фактах і обставинах, які реально існують, є доведеними й у взаємозв`язку з конкретною справою та ймовірними результатами її судового розгляду, наслідками ухвалення відповідного судового рішення можуть викликати розумний та обґрунтований сумнів щодо упередженості судді (суду) та його безсторонності не тільки у сторін, але й у стороннього спостерігача.
Усі інші обставини, які перебувають поза зв`язком із справою та судом, який її розглядає, не можуть і не повинні братись до уваги під час вирішення питання про відвід судді (суду) від участі у розгляді справи, оскільки відвід судді (суду) у справі як процесуальна гарантія забезпечення безсторонності та об`єктивності суду, має бути спрямований на виконання саме тієї мети, яка закладена у цьому інституті.
Відвід судді (суду) не повинен бути безпідставним і заявлятись лише з формальних причин, інакше його задоволення за вказаних умов неминуче призведе до порушення задекларованих у процесуальному законі засад (принципів) адміністративного судочинства, зокрема, таких як верховенство права, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 9 частини третьої статті 2 КАС України), незмінюваність складу суду (статті 31, 35 цього Кодексу).
Саме тому не може бути підставою для відводу судді (суду) заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя (суд) під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може зашкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Варто зазначити, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 990/12/25.
Аналізуючи доводи заяви про відвід, суд насамперед звертає увагу на фактичний стан розгляду справи № 320/35387/25.
Як убачається з матеріалів справи, на момент подання заяви про відвід розгляд адміністративної справи не завершено. Підготовче засідання призначено на 22.09.2026 о 12 год. 00 хв.
За таких обставин твердження заявниці про те, що у справі № 320/35387/25 судом уже встановлено обставини, які визначають результат її розгляду, не відповідає фактичному стану розгляду справи.
Підготовче провадження є самостійною стадією адміністративного судочинства, завданням якої є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог і складу учасників судового процесу, з`ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Вчинення судом процесуальних дій на цій стадії не означає попереднього вирішення спору по суті та не свідчить про сформованість остаточної правової позиції щодо результату розгляду справи.
Відповідно, посилання заявниці на те, що судом нібито вже "встановлено ряд обставин" у справі № 320/35387/25, не узгоджується з тим, що на час подання заяви справа перебуває на стадії підготовчого провадження.
Щодо посилання заявниці на зміст додаткових письмових пояснень представника Міністерства освіти і науки України Матвіюка Миколи від 31.08.2026, суд зазначає, що дійсно у зазначеному процесуальному документі міститься твердження про те, що "адміністративними судами розглянуто судову справу № 320/35387/25", а також посилання на те, що у цій справі нібито встановлено ряд обставин.
Разом з тим саме по собі наведення представником сторони у процесуальному документі певного твердження не дає підстав для висновку про достовірність такого твердження та, тим більше, не підтверджує обізнаність представника відповідача з майбутнім результатом розгляду справи.
Зміст зазначених пояснень не містить посилання на конкретне судове рішення у справі № 320/35387/25, яким би було вирішено спір по суті.
Водночас матеріалами справи підтверджується, що на момент подання заяви про відвід справа № 320/35387/25 не розглянута по суті, а підготовче засідання у ній призначене на 22.09.2026.
Таким чином, використане представником МОН України формулювання саме по собі не може бути доказом того, що йому відомий майбутній результат розгляду справи або що суддею Василенко Г.Ю. вже визначено результат її розгляду.
Суд також не вбачає підстав пов`язувати наведене у заяві формулювання представника відповідача з будь-якими діями судді, оскільки заявницею не наведено конкретних об`єктивних даних, які б свідчили про отримання представником МОН України від судді інформації щодо майбутнього рішення у справі.
Щодо доводів заявниці про можливе спілкування судді з представниками відповідачів після завершення відеоконференції 31.03.2026 суд зазначає, що такі доводи сформульовані заявницею у формі припущення.
Зокрема, заявниця зазначає, що представники відповідачів "мали змогу" спілкуватися із суддею після вимкнення режиму відеоконференції, а також припускає, що саме тоді вони могли "встановити ряд обставин та узгодити мотивувальну частину розгляду" справи.
Однак сама можливість спілкування не підтверджує факту такого спілкування, так само як і припущення щодо його можливого змісту не свідчить про фактичне узгодження суддею та представниками відповідачів результату розгляду справи.
Заявницею не наведено конкретних фактичних даних, які б підтверджували проведення суддею Василенко Г.Ю. позапроцесуального спілкування з представниками відповідачів з приводу результату розгляду справи № 320/35387/25, а також не надано доказів повідомлення суддею представнику відповідача будь-якої інформації щодо майбутнього судового рішення.
Саме припущення про можливість вчинення таких дій не може бути ототожнене з встановленим фактом їх вчинення.
Отже, у цій справі відсутні об`єктивні дані, які б підтверджували як особисту упередженість судді Василенко Г.Ю., так і наявність обставин, які за об`єктивним критерієм могли б викликати обґрунтований сумнів у її безсторонності.
Водночас суд враховує, що забезпечення права на розгляд справи незалежним та безстороннім судом є фундаментальною гарантією справедливого судового розгляду. Водночас інститут відводу не передбачає усунення судді лише на підставі припущень учасника справи щодо можливої упередженості судді.
Для застосування пункту 4 частини першої статті 36 КАС України необхідним є встановлення конкретних обставин, які об`єктивно можуть поставити під сумнів неупередженість або об`єктивність судді.
Таких обставин у поданій заяві не встановлено.
Посилання заявниці на інші судові справи, у яких брав участь представник МОН України, саме по собі також не свідчить про наявність підстав для відводу судді у цій справі.
Обставини участі представника відповідача в інших судових провадженнях можуть мати значення для оцінки його процесуальної позиції у відповідній справі, однак самі по собі не підтверджують наявності будь-яких позапроцесуальних відносин між ним та суддею Василенко Г.Ю. або впливу на суддю.
Таким чином, наведені заявницею обставини не містять фактичних даних, які б давали підстави для висновку про особисту заінтересованість судді, її упередженість або залежність від будь-якого учасника справи.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява Кендюх Тетяни Василівни про відвід судді Василенко Г.Ю. є необґрунтованою, оскільки наведені у ній доводи ґрунтуються на припущеннях та не підтверджують наявності об`єктивних обставин, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною четвертою статті 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні або раніше до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів справи, заява про відвід надійшла до суду 01.09.2026, тоді як наступне підготовче засідання призначене на 22.09.2026.
Отже, заява про відвід надійшла до суду більш як за три робочі дні до наступного судового засідання.
За таких обставин питання про відвід судді Василенко Г.Ю. підлягає передачі на вирішення іншому судді, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Визнати відвід судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю. в адміністративній справі №320/35387/25 необґрунтованим.
2. Матеріали адміністративної справи №320/35387/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Кабінету Міністрів України, третя особа: Державна установа "Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти" про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України, - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Василенко Г.Ю.