КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження в адміністративній справі
08 вересня 2026 року м. Київ Справа № 320/3101/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві управління Пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг щодо обмеження ОСОБА_1 з 20 березня 2024 року пенсії й неправильного нарахування та повної невиплати додаткової пенсії за втрату здоров`я як особі з інвалідністю ІІ групи та учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, що встановлені для осіб, які втратили працездатність пенсії із застосуванням обмеження та з 01 січня 2025 року коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» № 1 від 03 січня 2025 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві управління Пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг здійснювати нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю як особі з інвалідністю ІІ групи та учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії з 20 березня 2024 року в порядку та розмірах, визначених статтею 50 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону № 230/96-ВР у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком без застосування обмеження та з 01 січня 2025 року без коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» № 1 від 03 січня 2025 року, відповідно до вимог, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону № 230/96-ВР, Рішення Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)/2024 від 20 березня 2024 року, зазначених у адміністративному позові постанов Верховного Суду України, зокрема постанови Верховного Суду України у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав (щодо нарахування та виплати додаткової пенсії за шкоду здоров`ю інваліду 2 групи 1 категорії ЧАЕС) Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року по справі № 580/5022/24.
Підставою позову позивач вказує порушення його прав внаслідок нарахування додаткової пенсії за втрату здоров`я не в повному обсязі та її невиплати, обмеження пенсії до виплати максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд встановив таке.
Згідно з частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вирішуючи питання дотримання строку звернення до суду з цією позовною заявою, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Судом встановлено, що позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження максимальним розміром, нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду здоров`ю, визначеному статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також застосування понижуючого коефіцієнта відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року.
Своєю чергою, варто зазначити, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання певного виду пенсії чи додаткової виплати за цим Законом, відтак застосуванню підлягає строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наведене свідчить, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Крім того, суд звертає увагу, що соціальні виплати, визначені статтями 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у вигляді підвищення до пенсії та додаткової пенсії, носять щомісячний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
В постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний суд дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
В даному випадку, суд не вбачає правових підстав відступати від запропонованого Верховним Судом підходу до розуміння положень статті 122 КАС України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій.
Предметом спору є розмір нарахування пенсії за період з 20 березня 2024 року та з 01 січня 2025 року, однак з заявою про її перерахунок позивач звернувся до відповідача у липні у грудні 2025 року, а з позовом до суду 12 січня 2026 року, про що свідчить штамп відділення поштового зв`язку на конверті, в якому було надіслано позов з додатками до нього.
Разом з тим, суд звертає увагу, що дата отримання позивачем листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на звернення про перерахунок пенсії не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли останній почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
У пункті 42 постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, суд вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Наведене в сукупності свідчить про те, що позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за період з 20 березня 2024 року по 11 липня 2025 року, зазначивши підстави для поновлення строку та надавши належні докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
За таких підстав, оскільки судом після відкриття провадження у справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачу десятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за період з 20 березня 2024 року по 11 липня 2025 року, в якій вказати підстави для поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, частиною тринадцятою статті 171, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху після відкриття провадження у справі.
2. Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Жук Р.В.