ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2026 року справа № 380/13746/26
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить:
-визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, оформлену офіційним листом-відповіддю № 50/14/2-146 від 25 червня 2026 року, щодо нарахування та виплати сержанту ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди (мотиваційної винагороди) у повному розмірі 1 000 000 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153;
-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити сержанту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) одноразову грошову винагороду (мотиваційну винагороду) за тривалість проходження служби в бойових умовах у повному розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень відповідно до абзацу другого пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», з одночасним обов`язковим нарахуванням та виплатою повної грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був прийнятий на військову службу до введення в Україні воєнного стану, у віці до 25 років. Вказує, що за час проходження служби брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних дій, що підтверджує відповідними документами. 11.02.2025 прийнято постанову Кабінету Міністрів України №153, відповідно до якої вважає, що має право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень. Позивач зазначає, що звертався до відповідача про виплату одноразової винагороди, проте йому відмовлено у виплаті одноразової грошової винагороди з тих підстав, що позивач був прийнятий на військову службу за контрактом до введення воєнного стану. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить позов задовольнити
Ухвалою суду від 03.07.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги він не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відповідач вважає позицію юридично помилковою, оскільки позивач фактично підміняє правову конструкцію постанови Кабінету Міністрів України № 153 іншою конструкцією, якої ця постанова не містить. Позов побудований не на доведенні відповідності позивача всім умовам пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153, а на спробі поширити дію цієї постанови на особу, яка була прийнята на військову службу до введення воєнного стану та звільнена з військової служби до набрання постановою чинності. Просить у позові відмовити.
Суд встановив такі обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був прийнятий на військову службу у 2019 році за контрактом.
Цю обставину сторони визнають.
З початком введення в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 до тепер, позивач проходить військову службу.
Також, у період з 24.02.2022 до 16.05.2022, 07.03.2024 до 10.04.2024, з 16.04.2024 до 02.05.2024, з 13.05.2024 до 14.06.2024, з 15.12.2025 до 13.06.2025 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що підтверджується довідкою від 26.06.2026 №189.
10.04.2024 та 02.05.2024 позивач отримав поранення.
Позивач до кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності не притягався.
Позивач, вважаючи, що він проходив військову службу під час введення воєнного стану, не досягнувши при цьому віку 25 років, брав участь у бойових діях, отримав бойові поранення, 05.06.2026 звернувся до відповідача з рапортом про нарахування та виплату, серед іншого, одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153).
Листом № 50/14/2-146 від 25.06.2026 відповідач відмовив позивачу у задоволенні рапорту, вказавши на невідповідність умовам абзацу другого пункту 4 Постанови № 153, а саме на те, що позивач уклав контракт про проходження військової служби 23.04.2019 - до введення правового режиму воєнного стану.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі п. 4 Постанови КМ України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII(далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався та триває на дату розгляду даної справи. Отже, як у спірний період, так і нас час розгляду даної справи на території України діє особливий період.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №453 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) (далі також Постанова №153).
Пунктом 3 Постанови №153 установлено, що:
1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу; Збройні Сили; Міністерство оборони; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил;
2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;
3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Пунктом 4 Постанови №153 установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р.№ 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених); (абзац 3)
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;
виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;
проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант;
проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.
З положень абз. 2 п. 4 Постанови №153 слідує, що кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку п. 4 постанови КМ України від 11.02.2025 року №153 є одночасна сукупність таких факторів як:
1) належність здобувача виплати до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил;
2) призов або прийняття здобувача виплати на військову службу у віці до 25 років;
3) призов або прийняття здобувача виплати на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р.№ 2102-IX;
3) особиста та безпосередня участь здобувача виплати у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.
Водночас, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 942 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153" (далі також постанова №942), яка набула чинності 07.08.2025, внесені зміни до Постанови № 153, зокрема, пункт 4 доповнений абзацом такого змісту, «виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та: (…) проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу "молодший лейтенант" (…).
Зважаючи на внесені постановою № 942 зміни до Постанови № 153, суд звертає увагу, що законодавець у такий спосіб усунув прогалини цього нормативного акту щодо права на виплату одноразової грошової винагороди у разі проходження військової служби військовослужбовцями під час дії воєнного стану і які були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу "молодший лейтенант" незалежно від часу вступу на військову службу.
Суд вважає, що інше тлумачення приписів Постанови № 153, не відповідало б меті прийняття Постанови № 153, а саме: підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану та мало б ознаки дискримінації.
Як встановив суд, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, прийнятий на військову службу за контрактом 23.05.2019, тобто до введення в Україні воєнного стану.
З початком введення в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 до тепер, позивач проходить військову службу.
Також, у період з 24.02.2022 до 16.05.2022, 07.03.2024 до 10.04.2024, з 16.04.2024 до 02.05.2024, з 13.05.2024 до 14.06.2024, з 15.12.2025 до 13.06.2025 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що підтверджується довідкою від 26.06.2026 №189.
10.04.2024 та 02.05.2024 позивач отримав поранення.
Позивач до кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності не притягався.
Як видно з матеріалів справи, відповідач відмовив позивачу у відповідній виплаті одноразової грошової винагороди з тих підстав, що позивач прийнятий на військову службу не під час дії воєнного стану, а ще до його введення.
Як вже зазначив суд у цьому рішенні, то виплата одноразової грошової винагороди здійснюється військовослужбовцям, які відповідають кваліфікуючим умовам, встановленим положеннями абзацу 2 пункту 4 Постанови №153.
Отже, з урахуванням того, що позивач був прийнятий на військову службу за контрактом до введення в Україні воєнного стану, тобто до 24.02.2022, а також мети, з якою прийнято Постанову №153, то позивачу не належить нарахування та виплата одноразової грошової винагороди як особі, яка не відповідає кваліфікуючим умовам для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку п. 4 Постанови №153.
Таким чином, дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди відповідають вимогам чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Підстави для розподілу судових витрат, зважаючи на звільнення позивача від їх сплати, відповідно до ст.ст.132-139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляти.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.09.2026.
Суддя Лунь З.І.