Справа № 420/246/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді, Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 315518-2408-1502-UA5106017[телефон приховано] від 23.05.2025 року, № 7494745/15-11 від 30.06.2025 року
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 315518-2408-1502-UA5106017[телефон приховано] від 23.05.2025 року, № 7494745/15-11 від 30.06.2025 року.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що прийняті ГУ ДПС в Оденській області податкові повідомлення-рішення № 315518-2408-1502-UA5106017[телефон приховано] від 23.05.2025 року, № 7494745/15-11 від 30.06.2025 року, якими позивачу визначено суми податкових зобов?язань з земельного податку, є протиправними, оскільки при їх прийнятті не було враховано факту перебування земельної ділянки у спільній сумісній власності.
Ухвалою суду від 16.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, Головне управління ДПС у Одеській області позов не визнає, вважає, що вимоги Позивача, які викладені в позові, необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, відтак не підлягають задоволенню, оскільки, в інформаційно-комунікаційній системі міститься інформація щодо фізичної особи ОСОБА_1 , яка перебуває на обліку у Одеській Державній податковій інспекції Головного управління ДПС в Одеській області як платник земельного податку з фізичних осіб. Податок нараховувався на земельну ділянку за кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0860, загальна площа земельної ділянки 4,1502 га, цільове призначення земельної ділянки 01.01 «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». Головним управлінням ДПС в Одеській області, на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0860 в автоматичному режимі сформовані податкові повідомлення-рішень з земельного податку з фізичних осіб за 2024 рік від 30.06.2025 року № 7491745/15-11 на суму 8616,8 гривень, за 2025 рік від 23.05.2025 року № 315518-2408-1502-UA5106017[телефон приховано] на суму 1982,74 гривень.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Суд встановив, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0860, загальна площа земельної ділянки 4,1502 га, цільове призначення земельної ділянки 01.01 «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», розмір частки 1.
Суд встановив, що ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення рішення:
№ 315518-2408-1502-UA5106017[телефон приховано] від 23.05.2025 року, яким позивачці нараховано земельний податок за 2025 рік у розмірі 1982,74 грн.;
№ 7494745/15-11 від 30.06.2025 року, яким позивачу нараховано земельний податок за 2024 рік у розмірі 8616,80 грн.
Суд встановив, що для визначення податкових зобов`язань по земельному податку за вказану земельну ділянку, контролюючий орган застосував ставки податку, що встановлені рішеннями Тарутинської селищної ради «Про встановлення місцевих податкові та зборів, податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів на території Тарутинської селищної територіальної громади» від 28.06.2024 року № 3239-VІІІ та «Про встановлення місцевих податкові та зборів на території Тарутинської селищної ради на 2024 рік» від 28.06.2023 року № 2686-VІІІ.
Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та зазначає, що відповідачем не враховано факту перебування земельної ділянки у спільній сумісній власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до ппп. 269.1.1.1. пп. 269.1.1. п. 269.1. ст. 269 ПК України, платниками плати за землю є: 269.1.1. платники земельного податку: 269.1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).
Відповідно до ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1. ст. 285 ПК України); базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2. ст. 285 ПК України).
Згідно з пп. а п. 286.1. ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру.
Відповідно до п. 286.5. ст. 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Суд встановив, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0860, загальна площа земельної ділянки 4,1502 га, цільове призначення земельної ділянки 01.01 «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», розмір частки 1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Інформації про перебування вказаної земельної ділянки у спільній сумісній власності Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно не містять. Навпаки, в реєстрах містяться відомості про те, що вказана земельна ділянка належить на праві власності лише одній особі (частка 1) - ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 271.1. ст. 271 ПК України, базою оподаткування є: 271.1.1. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2. площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.
Статтями 1, 18 Закону України від 11.12.03р. №1378-IV «Про оцінку земель» (надалі - Закон №1378-IV) установлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, проводиться незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій». За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.
Відповідно до ст.ст.15, 20, 23 Закону України від 11.12.03р. №1378-IV «Про оцінку земель», підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), відповідно до п.1 Положення про зазначений орган, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15.
Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом нараховано земельний податок на підставі рішень Тарутинської селищної ради Одеської області.
Таким чином, суд робить висновок, що відповідачем правомірно прийняті податкові повідомлення рішення № 315518-2408-1502-UA5106017[телефон приховано] від 23.05.2025 року, № 7494745/15-11 від 30.06.2025 року та відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що оскільки суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову, судові витрати з відповідача на користь позивача на стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, Одеська обл.,65044, код ЄДРПОУ: 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 315518-2408-1502-UA5106017[телефон приховано] від 23.05.2025 року, № 7494745/15-11 від 30.06.2025 року.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений та підписаний судом 09.09.2026 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.