ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
09 вересня 2026 року м. Полтава Справа № 440/587/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кукоби О.О.,
суддів: Льговської Ю.М., Петрової Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лазебної А.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представників відповідачів: Миринця Н.А., Чемериса В.М.,
представника третьої особи: Линник К.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, від імені якої діє Кабінет Міністрів України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, від імені якої діє Кабінет Міністрів України, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 25.05.2026 /а.с. 156-160/ просив стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта (пункт 2 постанови від 12.05.2023 №481), що був визнаний протиправним та скасований, шляхом безспірного списання коштів в розмірі 289363,40 грн з відповідного рахунку Державної казначейської служби України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Ухвалою від 24.02.2026 суд відмовив у задоволенні заяви представника Кабінету Міністрів України про закриття провадження у справі.
У підготовчому засіданні 02.04.2026 суд постановив ухвалу (без оформлення окремого документа), занесену до протоколу судового засідання №6185413, якою визначив порядок дослідження доказів у справі, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті колегією у складі трьох суддів.
Ухвалою від 12.05.2026 суд постановив повернутись до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні, залучив до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_1 , як другого відповідача.
Ухвалою від 15.07.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про закриття провадження у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
27.08.2026 до суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №240/401/26.
У судовому засіданні 09.09.2026 позивач вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи проти задоволення клопотання заперечували з підстав його необґрунтованості.
Колегія суддів розглянула клопотання позивача разом з матеріалами адміністративної справи та дійшла такого висновку.
У поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 наполягає на стягненні на його користь з відповідного рахунку ДКСУ шляхом безспірного списання коштів в розмірі 289363,40 грн, як матеріальної шкоди, заподіяної в результаті прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта (пункт 2 постанови від 12.05.2023 №481), що був визнаний протиправним та скасований судом.
За обставин спору позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 30.03.2022 по 20.12.2024.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 20.05.2023 по 20.12.2024 проводив нарахування та сплату позивачу грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням змін, внесених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704".
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
З урахуванням наведеного, позивач вважав, що внаслідок застосування під час обчислення його грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 20.12.2024 приписів пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 йому завдано матеріальну шкоду у розмірі недоплаченої суми грошового забезпечення.
У клопотання про зупинення провадження у справі позивач зазначив, що ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №240/401/26.
У зазначеній справі позивач оспорює правомірність обчислення розміру грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 18.06.2025 з урахуванням приписів пункту 4 постанови №704 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, що визнана нечинною та скасована рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025.
Необхідність передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду мотивована тим, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, внаслідок чого очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, що спеціалізується на розгляді справ, зокрема, пов`язаних з проходженням публічної служби, у постанові від 24.06.2025 у справі №420/5584/24 дійшов висновку, що подальше скасування судом пункту 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення із застосуванням чинної на той час редакції Постанови № 704.
У подальшому такий висновок підтриманий колегіями суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.06.2025 у справі № 480/7154/24, від 30.06.2025 у справах № 280/8083/24, №280/8605/24, № 460/3942/24, від 02.07.2025 у справі № 240/29489/23, від 03.07.2025 у справах № 360/152/24 та № 380/13292/24, від 18.08.2025 у справі № 300/8187/24, від 21.08.2025 у справі №520/22317/23, від 25.09.2025 у справах №420/32801/24, № 420/25165/23, № 620/16204/24, № 380/19882/24 та №140/11638/24, від 16.10.2025 у справі № 620/10526/24, від 18.12.2025 у справі № 160/27036/23, від 21.01.2026 у справі № 280/12030/24 та ін.
Водночас у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 сформульовано правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01.01.2024 відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що передбаченою нею умовою для зупинення провадження є здійснення палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду касаційного перегляду судового рішення в іншій справі, правовідносини у якій є подібними до тих, що виникли у справі, яка розглядається.
Метою такого процесуального механізму є, зокрема, забезпечення єдності судової практики та можливості врахування судом при вирішенні спору правового висновку, сформованого палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Проте у цій справі розгляд Верховним Судом справи № 240/401/26 не забезпечує єдність судової практики або не надає можливості врахування правового висновку, сформованого у подальшому об`єднаною палатою, внаслідок скасування постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 рішень попередніх інстанцій.
Крім того, зупинення провадження на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України є процесуальним правом суду.
Отже, повідомлені позивачем обставини на сьогоднішній день не утворюють достатніх підстав для зупинення провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 240/401/26.
За вищевикладених обставин, підстав для задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі немає.
А тому, у задоволенні відповідного клопотання належить відмовити.
Керуючись статтями 236, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена окремо від рішення суду по суті позовних вимог. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали складено 9 вересня 2026 року.
Головуючий суддя Олександр КУКОБА
суддя Юлія ЛЬГОВСЬКА
суддя Ліма ПЕТРОВА