СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2026 року м. Суми Справа № 480/5945/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Суть спору. Позиції сторін. Клопотання сторін. Процесуальні дії суду.
Під час проходження військової служби відповідач виплачував позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану'' від 28.02.2022 № 168. Натомість надалі відповідач виплатив позивачу грошову компенсацію за відпустки, які було обчислено з грошового забезпечення позивачу без урахування винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Позивач не погодився з таким та звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до складу суми грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2015-2022 роки; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу таких грошових компенсацій, з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, з врахуванням виплачених сум.
Судом було відкрито провадження у справі 30.07.2025 (суддя Воловик С. В.).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що спірні компенсації виплачувались позивачу без урахування додаткової винагороди правомірно. Оскільки така винагорода не є щомісячною, а є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 справу було перерозподілено на суддю Сидорука А. І., який прийняв її до провадження 25.03.2026.
Встановлені судом фактичні обставини. Висновки суду та їх мотиви.
У період з березня 2022 до липня 2022 року відповідач виплачував позивачу винагороду, передбачену Постановою № 168. У серпні 2022 рок відповідача виплатив позивачу грошові компенсації основної відпустки за 2022 рік та додаткових відпусток за 2015-2022 роки, як учаснику бойових дій.
Зазначені факти підтверджуються особистою карткою на грошове забезпечення за 2022 рік на ім`я позивача та розрахунковим листом за липень 2022 року на ім`я позивача, та не спростовуються сторонами.
Відповідно до положення п. 2 ст. 9 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' від 20.12.1991 № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно норм пунктів 1, 8 та абз. 3 п. 14 ст. 10-1 Закону № 2011-XIІ військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового забезпечення. Військовослужбовцям додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Пунктами 2-3 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб'' від 30.08.2017 № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ.
Відповідно до п. 6 підрозділу 8 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 25.06.2018 № 558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу. Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Розділом ІІІ Інструкції встановлено додаткові щомісячні види грошового забезпечення.
Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Суд зазначає, що додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою військовослужбовця, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану. Розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання військовослужбовцем участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Винагорода визначається наказами командирів (начальників). За відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.
Суд враховує, що п. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ відносить до складу грошового забезпечення щомісячні додаткові види грошового забезпечення (зокрема винагороди, які мають постійний характер).
Водночас додаткові щомісячні види грошового забезпечення військовослужбовців є чітко унормованими та передбачені розділом ІІІ Інструкції № 558, до яких спірна винагорода, установлена Постановою № 168, з огляду на її характер та особливості, не включається.
Отже, винагорода має тимчасовий характер, а тому вона не є складовою щомісячного додаткового виду грошового забезпечення. Тому до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток не включається винагорода.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20.08.2026 у справі № 200/766/25, від 20.08.2026 у справі № 380/26236/23 та від 12.02.2026 у справі № 420/77/25.
Таким чином, дії відповідача щодо обрахунку позивачу компенсацій віпусток у повній мірі відповідають критеріям правомірності, які передбачені нормою ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Судові витрати.
Оскільки у задоволенні вимог відмовлено, то розподіл витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 77,90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
2. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І. Сидорук