ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/1109/26
09 вересня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування довідки, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (надалі, відповідач-2), в якому просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного проведення медичного обстеження під час проходження військово-лікарської комісії та вчинення дій пов`язаних з визнанням придатності ОСОБА_1 до військової служби з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року, визнати протиправною та скасувати довідку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.02.2026 року № 2026-0202-1921-1846-7 про визначення придатності ОСОБА_1 за станом здоров`я до військової служби, визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" від 02.02.2026 року № 477, в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби з 02.02.2026 року до військової частини НОМЕР_1 , визнати протиправним та скасувати наказ начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України "По особовому складу" №132-ОС від 06.02.2026 року в частині прийняття ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та зарахування його до списків особового складу, та на всі види забезпечення, зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після доставлення позивача у приміщення ТЦК та СП, відповідач здійснив медичний огляд позивача з метою визначення його придатності до військової служби під час загальної мобілізації. Попри те, що належного та повноцінного медичного огляду позивача фактично не відбулось, його визнано придатним до військової служби, про що видано постанову, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії від 02.02.2026 року №2026-0202-1921-1846-7. Позивач вказує, що залишивши поза увагою свідоцтво про хворобу № 2025-1217-1119-3665-0 від 18.12.2025 року, медичні документи, які підтверджують встановлений діагноз позивачу, останній був визнаний придатним до військової служби. Між тим, наголошує, що позивачу не була надана можливість в повному обсязі надати інформацію про стан його здоров`я лікарям під час проходження військово-лікарської комісії, а військово-лікарською комісією не було враховано інформацію про наявність у позивача захворювання, що перешкоджає призову на військову службу. Доводи позивача зводяться до того, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.02.2026 року № 477, в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби з 02.02.2026 року до військової частини НОМЕР_1 , є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем були надані обґрунтовані факти затримання та доставлення його групою оповіщення до ІНФОРМАЦІЯ_3 без дотримання процедури, встановленої п.50-54 Порядку № 560, та в подальшому направлення та проведення заочного ВЛК; складення довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 № 2026-0202-1921-1846-7 від 02.02.2026 року про визнання солдата (запасу) ОСОБА_1 придатним до військової служби з порушенням законодавства, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що призвело до протиправного призову позивача на військову службу та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Також, позивач вказує про те, що видання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.02.2026 року № 477, в частині призову ОСОБА_1 на військову служби під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби з 02.02.2026 року до військової частини НОМЕР_1 є протиправним.
Ухвалою суду від 06.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник Військової частини НОМЕР_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, просить відмовити в задоволенні позову повністю. Просить врахувати, що оскаржуваний позивачем наказ начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 06.02.2026 № 132-ОС про зарахування позивача у списки військової частини НОМЕР_1 є актом індивідуальної дії відносно позивача, тобто актами одноразового застосування; станом на час вирішення даної справи, оскаржуваний наказ вичерпав свою дію внаслідок прийняття позивача на військову службу, зарахуванням його у списки військової частини та на всі види забезпечення. Також, зазначає, що видаючи наказ про прийняття на службу позивача та зарахування його в списки особового складу, Військова частина НОМЕР_1 виходила з того, що направляючи особу до військової частини, ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснено всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав, звільняючих позивача від призову на військову службу. Просить врахувати, що відповідач-2 не мав права не зарахувати позивача до особового складу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, адже мав беззаперечні правові підстави для видання оспорюваного позивачем наказу. Відтак, вважає, що після направлення позивача з ТЦК та СП до НОМЕР_2 прикордонного загону, командування військової частини НОМЕР_1 не могло відмовити у зарахуванні його до особового складу військової частини.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив представника Військової частини НОМЕР_1 , в якій підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю. Зокрема, вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 на момент прийняття спірного наказу від 02.02.2026 року в частині мобілізації позивача, володів достатньою інформацією про те, що позивачу було проведено медичний огляд, у встановленому порядку оформлено свідоцтво про хворобу № 2025-1217-1119-3665-0 від 18.12.2025 року позаштатною постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ); позивача визнано непридатним до військової служби на підставі статті 26а графи II розкладу хвороб, графи 2, 3 ТДВ та вказане свідоцтво разом із супровідними документами були направлені на затвердження до 16 Регіональної військово-лікарської комісії 17.12.2025 року, а відтак позивач не підлягав призову на військову службу до прийняття 16 Регіональною військово-лікарською комісією відповідного рішення. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_5 02.02.2026 року протиправно мобілізував позивача, тим самим фактично позбавив позивача можливості завершити процедуру затвердження непридатності до військової служби. Таким чином, вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснюючи 02.02.2026 року мобілізаційні дії відносно позивача та включаючи його до наказу від 02.02.2026 року про призов, діяв протиправно.
Представник Військової частини НОМЕР_1 подав до суду заперечення (на відповідь на відзив), в якому заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні повністю. Наголошує на тому, що Наказ про зарахування позивача до списків особового складу військової частини є повністю правомірним, виданим у межах наданих повноважень та у спосіб, що відповідає вимогам чинного законодавства. Підстави для визнання такого наказу протиправним відсутні. Як вже зазначалось у відзиві на позовну заяву, Військова частина НОМЕР_1 у свою чергу дотрималась усіх встановлених законодавством процедур та вимог.
Також, заперечуючи проти позовних вимог, представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позов повністю. Зокрема, вказує, що під час проведення медичного огляду лікарі військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 ознайомились з медичними записами щодо позивача в ЕСОЗ, та на підставі статті 26в, графи ІІ Розкладу хвороб останнього 02 лютого 2026 року протоколом військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 №2026-0202-1921-1846-7 визнано придатним до військової служби. Також, просить врахувати, що оскільки позивач не користувався правом на відстрочку та не був заброньований за підприємством установою, організацією, підлягав призову на військову службу по мобілізації 02.02.2026 року позивач, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №477 був правомірно призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період направлений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю. Зокрема, вважає, що довідка ВЛК від 02.02.2026 року № 2026-0202-1921-1846-7 є формальною, та на її підставі не можна встановити об`єктивний ступінь придатності позивача до військової служби, так як такий медичний огляд не відповідає Положенню №402 і фактично йому суперечить. Крім того, просить врахувати, що у позивача було актуальне чинне рішення ВЛК, що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 2025-1217-1119-3665-0 від 18.12.2025 року, і про вказане позивач, незаконно перебуваючи впродовж декількох днів у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 , неодноразово повідомляв його працівників. На думку представника позивача, ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснюючи 02.02.2026 року мобілізаційні дії відносно позивача та включаючи його до наказу від 02.02.2026 року про призов, діяв протиправно.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду додаткові пояснення, в яких заперечив проти позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 08.04.2026 постановлено витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію повістки про виклик ОСОБА_1 щодо проходження ВЛК та докази належного вручення такої повістки; копію картки медичного огляду ОСОБА_1 військово-лікарською комісією та всі інші супровідні документи відносно ОСОБА_1 (за наявності).
Ухвалою суду від 13.04.2026 постановлено виправити допущену описку в резолютивній частині ухвали суду від 08.04.2026 у справі №500/1109/26, та замість помилково зазначеної особи, якій встановлено строк до 23.04.2026 для подання доказів - "Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області" читати " ІНФОРМАЦІЯ_9 ".
На виконання вказаної ухвали подано до суду заяву разом з додатками.
Як встановлено судом, позивач перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 (Гусятин), як військовозобов`язаний, придатний до військової служби (дата ВЛК 10.02.2010), що підтверджується відомостями з військово-облікового документу "Резерв+".
З 02.02.2026 позивач взятий на облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що слідує з відомостей військово-облікового документу "Резерв+".
Так, 02.02.2026 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 проведено медичний огляд позивача, за результатами якого прийнято постанову, що оформлена довідкою №2026-0202-1921-1846-7, згідно з якою позивача, на підставі статті 26в графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ, визнаний придатним до військової служби.
Згідно з Витягом з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) №477 від 02.02.2026 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період", позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 .
У відповідності до Витягу з Наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №132-ОС від 06.02.2026, позивача прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, з 04.02.2026.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу".
Згідно з положеннями ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 6 ст. 2 Закону №2232-XII встановлено, зокрема, такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Абзацом 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-XII визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який згодом Указами Президента України продовжувався та триває по даний час.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону №2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:
прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;
проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з ч. 11 ст. 38 Закону №2232-XII призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Поряд з цим, пунктом 81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 визначено: у разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Крім цього, з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
За змістом пункту 1.1 глави 2 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Відповідно до пункту 22.1 глави 22 Положення № 402 дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК). Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються на військовозобов`язаних, резервістів - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов`язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу (підпункт «в» пункту 22.1 глави 22 Положення № 402).
Згідно пункту 22.2 глави 22 Положення № 402 книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії. Один примірник Свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) зберігається як додаток до книги протоколів. У книгу протоколів, у додатковий примірник експертного документа та в історію хвороби записується дата та зміст постанови штатної ВЛК. Штатні ВЛК ведуть книгу протоколів тільки на осіб, які пройшли медичний огляд безпосередньо в цих комісіях, та алфавітний облік розглянутих протягом року свідоцтв про хворобу (довідок ВЛК). У штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, коли текст остаточної постанови підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, і секретарем. Особлива думка голови або членів комісії записується на примірнику свідоцтва про хворобу (довідки) або на окремому аркуші, який додається до цього свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК).
Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів (пункт 22.3 глави 22 Положення № 402).
У пункті 22.5 глави 22 Положення № 402 визначено, що свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: 1) на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; 2) на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У воєнний час свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК на всіх оглянутих осіб складається у двох примірниках (пункт 22.9 глави 22 Положення № 402).
Відповідно до підпункту «б» пункту 22.6 глави 22 Положення № 402 у воєнний час свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК затвердженню на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).
Військовослужбовцям, військовозобов`язаним, резервістам, визнаним непридатними для подальшого проходження зборів, при вибутті їх до місця проживання командиром військової частини видаються два примірники свідоцтва про хворобу з постановою штатної ВЛК для подання у Р(М)ВК (пункт 22.11 глави 22 Положення № 402).
Відповідно до пункту 22.12 глави 22 Положення № 402 постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.
Отож, при вирішенні спору, суд враховує, що відповідно до вимог пунктів 22.5-22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для виключення офіцерів запасу з військового обліку як непридатних до військової служби у воєнний час є: 1) рішення (постанова) штатної ВЛК, оформлене свідоцтвом про хворобу та довідкою відповідного змісту; 2) рішення ВЛК регіону, яка за наслідками розгляду свідоцтва про хворобу військовозобов`язаного затвердила рішення (постанову) штатної ВЛК про непридатність офіцера запасу до проходження військової служби у воєнний час.
Поряд з цим, згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За пунктом 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до пункту 11 Положення №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: організовують з визначеною періодичністю проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів.
Отже, направлення на проведення медичних оглядів та обстежень військово-лікарськими комісіями віднесено до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено судом, 02.02.2026 позивач прибув до відповідача-1, як такий, що є порушником правил військового обліку, підлягає призову на військову службу під час мобілізації та перебуває в базі розшуку Національної поліції ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння правопорушення за ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення».
Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що позивач не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 , при цьому позивачу відповідно до пункту 30 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», була надіслана повістка №6149702 для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_10 13.01.2026 об 14:00 для уточнення даних.
В подальшому, як вже зазначалось вище, 02.02.2026 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 проведено медичний огляд позивача, за результатами якого прийнято постанову, що оформлена довідкою №2026-0202-1921-1846-7, згідно з якою позивача, на підставі статті 26в графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ, визнаний придатним до військової служби.
Вказана довідка військово-лікарської комісії, на думку суду, відповідає формі, затвердженій додатком 4 до Положення №402. Містить всі необхідні реквізити, зокрема, особисті дані позивача, висновок ВЛК з посиланням на відповідні статті Розкладу хвороб, підписана електронними підписами усіх членів ВЛК.
Суд зауважує, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 806/526/16.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів неналежного складу ВЛК, відсутності необхідних лікарів-спеціалістів, відмови у проведенні необхідного обстеження, неврахування конкретно визначеного медичного документа, порушення порядку оформлення постанови ВЛК чи інших процедурних недоліків, які могли б свідчити про незаконність оскаржуваної постанови.
Таким чином, наведені позивачем обставини свідчать фактично про його незгоду з проведенням повторного медичного огляду, однак не підтверджують наявності такого порушення процедури прийняття постанови ВЛК, яке могло б бути підставою для її скасування.
Суд зауважує, що загальні твердження про «формальність» та «поверховість» огляду, за відсутності їх конкретизації та належного доказового підтвердження, не можуть бути визнані судом достатньою підставою для визнання постанови ВЛК протиправною.
Посилання позивача на його затримання та примус до проходження ВЛК також не можуть братись до уваги, позаяк не знаходять свого доказового підтвердження.
Більше того, у спірному випадку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 є позаштатною. В зв`язку з цим, суд звертає увагу, що Положення №402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних постійно діючих ВЛК у судовому порядку.
Згідно із нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.
У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Оскарженню у судовому порядку, за приписами п. 2.4.10. розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Суд враховує, що у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача зі скаргою на постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , що оформлена довідкою №2026-0202-1921-1846-7 від 02.02.2026 та є предметом цього спору, - до ВЛК регіону, тому звернення із цим позовом до суду не відповідає порядку оскарження, встановленому Положенням № 402, яким передбачено, що у судовому порядку оскаржуються постанови саме ВЛК регіонів та ЦВЛК, а не постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП.
Отож, на переконання суду, у спірному випадку відсутні підстави для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного проведення медичного обстеження під час проходження військово-лікарської комісії та вчинення дій пов`язаних з визнанням придатності ОСОБА_1 до військової служби, а також для визнання протиправною та скасування довідки Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.02.2026 року № 2026-0202-1921-1846-7 про визначення придатності ОСОБА_1 за станом здоров`я до військової служби.
Отож, суд вважає, що оскільки позивач не користувався правом на відстрочку та не був заброньований за підприємством установою, організацією, про що у суду відсутні докази, підлягав призову на військову службу по мобілізації 02.02.2026, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №477 ОСОБА_1 правомірно був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період направлений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України "По особовому складу" № 132-ОС від 06.02.2026 року в частині прийняття ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та зарахування його до списків особового складу, та на всі види забезпечення, такі позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до приписів Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Беручи до уваги, що позивач був призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації з територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командир частини зобов`язаний був видати наказ про зарахування позивача до списків особового складу частини у день його прибуття до військової частини, що і було зроблено шляхом видання наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України "По особовому складу" № 132-ОС від 06.02.2026.
Слід також зазначити, що згідно з частиною третьою статті 24 Закону №2232-XII, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до пункту 12 Положення №1153/2008, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Суд враховує, що після видання наказу про зарахування до списків особового складу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України Про військовий обов`язок і військову службу та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, які не передбачають звільнення з військової служби шляхом визнання протиправними дій щодо зарахування до списків особового складу військових частин.
При цьому, суд зазначає, що спірний наказ про призов на військову службу під час мобілізації вичерпав свою дію, адже правовий статус позивача з дня відправлення у військову частину змінився з військовозобов`язаного на військовослужбовця.
Також, суд звертає увагу на висновки, викладені в п. 56 постанови Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23, згідно яких процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Верховний Суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання військової частини прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не призведе до поновлення такого права, а тому висновки судів обох інстанцій про задоволення позовних вимог у цій частині є помилковими.
Враховуючи наведене, суд не знаходить законодавчо передбачених підстав для зобов`язання відповідача-2 звільнити позивача з військової служби на підставі відсутності правових підстав для проходження ним військової служби.
Таким чином, суд доходить висновку, що оскарження наказу про призов на військову службу не є належним та ефективним способом захисту права позивача, оскільки його скасування не може привести до відновлення порушеного права, тому підстави для задоволення відповідних позовних вимог відсутні.
Разом з тим, суд вважає, що у даному випадку позивач не позбавлений можливості у встановленому порядку звернутись до командування Військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення з військової служби на підставах, передбачених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.
Так, відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 09 вересня 2026 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ),
відповідачі:
ІНФОРМАЦІЯ_9 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ),
Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ).
Головуюча суддя Дерех Н.В.