ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/3091/26
08 вересня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 7040/19-00-24-05 від 27.04.2026 та № 47/19-00-24-05 від 29.04.2026.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після судового оскарження (справа №819/1221/15-а), що завершилося 22.01.2026, встановлено завищення суми податкового боргу та стягнення 35714,43 грн з позивача без законних на те підстав. Однак замість повернення коштів відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення № 7040/19-00-24-05 від 27.04.2026 та № 47/19-00-24-05 від 29.04.2026 на загальну суму 35714,43 грн. Сума боргу повністю збігається з сумою переплати. З огляду на такі обставини просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області. Представник відповідача проти позову заперечує та зазначає, що зважаючи на часткове скасування рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі №1940/1641/18 ОСОБА_1 донарахувань за актом перевірки від 22.10.2014 №8027/19-18-17-01/273692071, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено оскаржене (в межах даної судової справи) податкове повідомлення-рішення від 27.04.2026 №7040/19-00-24-05 на загальну суму 33 794,47 грн (26899,60 грн - сума за основним платежем та 6 894,87 грн - сума штрафних санкцій) та рішення про збільшення суми нарахованої пені від 29.04.2026 №47/19-00-24-05 на суму нарахованої пені - 1919,96 грн за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» (код платежу 11010500). Спірні рішення способом реалізації судового рішення і приведення правовідносин у стан, який відповідає висновкам суду щодо визначення податкового зобов`язання, та не породжують нових правових наслідків. З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що грошові кошти у сумі 35 714,43 грн стягнуті з нього до бюджету ще у 2018 році (згідно з платіжною інструкцією №1803 від 12.04.2018 у справі № 819/ 1221/15-а). Вважає, що не можна «зменшувати» або «коригувати» те рішення, за яким кошти вже безпосередньо стягнуто до бюджету. Більше того, 11.06.2026 судом у справі № 819/1221/15-а постановлено ухвалу, якою заяву позивача про поворот виконання задоволено та зобов`язано Головне управління ДПС у Тернопільській області повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 35 714,43 грн, які контролюючий орган безпідставно утримує. Суд безпосередньо встановив обов`язок відповідача повернути гроші з бюджету, а не створювати нові штучні податкові повідомлення-рішення через 13 років після закінчення податкового періоду, що є грубим порушенням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Також часткове скасування судом акта індивідуальної дії не може тлумачитись як дозвіл для повторного винесення аналогічних рішень через 4 роки після ухвалення рішення суду.
У запереченні представник відповідача вказує, що стягнення суми боргу з позивача відбулось у межах іншого предмету спору та виключно як захід примусового виконання рішення податкового органу про стягнення боргу і жодним чином не свідчить про «припинення дії» податкового повідомлення-рішення № [номер приховано] від 08.12.2014 у розумінні вимог статті 60 ПК України. Оскаржуване ж у цій справі податкове повідомлення-рішення від 27.04.2026 №7040/19-00-24-05 видано на підставі та у виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі №1940/1641/18, тобто у зв`язку з частковим скасуванням податкового повідомлення рішення від 08.12.2014 у судовому порядку та необхідністю приведення облікових даних у відповідність до судового рішення. Між тим, позивач некоректно застосовує норму статті 102 ПК України до цих правовідносин, оскільки податкове повідомлення-рішення від 27.04.2026 №7040/19-00 24-05 не є актом первісного визначення податкового зобов`язання та не містить нових донарахувань і не встановлює нових зобов`язань.
У додаткових поясненнях позивач не погоджується з аргументами відповідача з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків.
Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Міндоходів у Тернопільської області на підставі висновків акта перевірки №8027/19-18-17-01/ [номер приховано] від 22.10.2014 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2014 №[номер приховано], яким збільшено ОСОБА_1 грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 69455,48 грн, з яких 55428,38 грн за основним платежем та 14027,10 грн за штрафними санкціями
Позовні вимоги Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільської області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 73 411,70 грн з податку на доходи фізичних осіб, який виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення від 08.12.2014 №[номер приховано], були предметом судового розгляду у справі №819/1221/15-а.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2015, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018, у справі №819/1221/15-а адміністративний позов задоволено. Постановою Верховного Суду від 24.06.2025 скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі № 819/1221/15-а, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №819/1221/15-а прийнято відмову Головного управління ДПС у Тернопільській області від позову; постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 у справі №819/1221-15-а визнано нечинною; провадження у справі за позовом Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу закрито.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 у справі №819/1221/15-а замінено Тернопільську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області на її правонаступника - Головне управління ДПС у Тернопільській області; заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення в межах справи №819/1221/15-а задоволено частково; допущено поворот виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 у справі №819/1221-15-а; зобов`язано Головне управління ДПС у Тернопільській області повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 35714,43 грн. Ухвалу оскаржено контролюючим органом в апеляційному порядку.
Поряд з цим, податкове повідомлення-рішення №[номер приховано] від 08.12.2014 було предметом судового розгляду у справі №1940/1641/18.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.12.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019, у справі №1940/1641/18 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 08.12.2014 №[номер приховано].
Постановою Верховного Суду від 29.09.2021 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №1940/1641/18 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного від 23.03.2022 у справі №1940/1641/18 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 08.12.2014 №[номер приховано] про визначення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в частині 28 528,78 грн - сума за основним платежем, 7 132,23 грн - сума штрафних санкцій, 2 036,26 грн - сума нарахованої пені.
На виконання рішення суду, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення від 27.04.2026 №7040/19-00-24-05 на загальну суму 33 794,47 грн (26 899,60 грн - сума за основним платежем та 6 894,87 грн - сума штрафних санкцій) та рішення про збільшення суми нарахованої пені від 29.04.2026 №47/19-00-24-05 на суму нарахованої пені - 1919,96 грн за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» (код платежу 11010500).
Позивач, вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (пункт 56.18 статті 56 ПК України ).
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України обумоілено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пунктом 57.4 статті 57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
За правилами підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Пункт 60.4 статті 60 ПК України передбачає, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.
Аналогічне положення міститься у підпункті 4 пункту 1 розділу V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254 (далі - Порядок 1204).
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку № 1204 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку, наданої відповідними підрозділами контролюючого органу, до функцій яких належить розгляд скарг в адміністративному порядку та/або супроводження справ у судах, складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.
З наведених вище норм податкового законодавства слідує, що податкове повідомлення-рішення є формою реалізації податковим органом владних управлінських функцій щодо повідомлення платника податків про обов`язок сплати грошового зобов`язання. Водночас суб`єкт владних повноважень одночасно із прийняттям податкових повідомлень-рішень не завжди визначає нові грошові зобов`язання. Така ситуація виникає, зокрема, у разі прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі судового рішення про часткове скасування збільшених грошових зобов`язань, яке набрало законної сили.
Так, аналізуючи вказані норми підпункту 60.1.5 пункту 60.1, пункту 60.4 статті 60 ПК України, розділу ІІ Порядку № 1204 у їх системному взаємозв`язку Верховний Суд неодноразово (зокрема, але не виключно постанови від 07.12.2020 у справі № 826/15527/17, від 12.08.2021 у справі № 804/3114/16, від 27.09.2022 у справі № 380/7694/20, від 21.09.2023 у справі № 420/7190/22, від 08.02.2024 у справі № 200/3119/21-а) вказував, що грошові зобов`язання підлягають сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження, а не отримання нового податкового повідомлення-рішення, яким за результатами судового оскарження фактично фіксується сума узгодженого грошового зобов`язання, правомірність нарахування якого підтверджена судом. Норми ПК України хоча і передбачають направлення нового податкового повідомлення-рішення у випадку зменшення в судовому порядку суми грошового зобов`язання, однак, воно має інше юридичне значення та наслідки. Зокрема, на таке рішення не розповсюджується процедура узгодження грошового зобов`язання та/або виникнення права на його повторне оскарження. Послідовно, аналогічна правова позиція підтримана і в постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 520/10284/23 (адміністративне провадження № К/990/4919/24).
З матеріалів справи видно, що Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Міндоходів у Тернопільської області, на підставі висновків акта перевірки №8027/19-18-17-01/ [номер приховано] від 22.10.2014, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2014 №[номер приховано], яким збільшено ОСОБА_1 грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 69455,48 грн, з яких 55428,38 грн за основним платежем та 14027,10 грн за штрафними санкціями.
Вказане рішення оскаржено позивачем в судовому порядку.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного від 23.03.2022 у справі №1940/1641/18 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 08.12.2014 №[номер приховано] про визначення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в частині 28 528,78 грн - сума за основним платежем, 7 132,23 грн - сума штрафних санкцій, 2 036,26 грн - сума нарахованої пені.
Це рішення суду набрало законної сили 26.04.2022.
На виконання рішення суду, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення від 27.04.2026 №7040/19-00-24-05 на загальну суму 33 794,47 грн (26 899,60 грн - сума за основним платежем та 6 894,87 грн - сума штрафних санкцій) та рішення про збільшення суми нарахованої пені від 29.04.2026 №47/19-00-24-05 на суму нарахованої пені - 1919,96 грн за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» (код платежу 11010500).
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27.04.2026 №7040/19-00-24-05, яке складається на виконання вимог підпункту 60.1.5 пункту 60.1, пункту 60.4 статті 60 ПК України, пункту 7 розділу ІІ Порядку № 1204, приймається на підставі тих самих висновків акта перевірки, що і первинне податкове повідомлення-рішення від 08.12.2014 №[номер приховано], і не містить в собі нових підстав для визначення грошового зобов`язання. У такому випадку питання правомірності нарахування грошового зобов`язання вже було предметом судового розгляду, з огляду на що відсутні підстави для ініціювання повторного перегляду висновків податкового органу в судовому порядку шляхом оскарження нового податкового повідомлення-рішення за іншим номером і датою, що містить зменшені суми грошового зобов`язання і яке є узгодженим.
Поряд з цим, приписи Порядку № 1204 встановлюють певні вимоги і процедуру, дотримання яких вимагається від податкового органу при прийнятті нового податкового повідомлення-рішення на виконання вимог підпункту 60.1.5 пункту 60.1, пункту 60.4 статті 60 ПК України.
Зокрема, згідно з пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 6-8 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконувачем його обов`язків, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.
Як вже було зазначено вище, рішенням Тернопільського окружного адміністративного від 23.03.2022 у справі №1940/1641/18 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 08.12.2014 №[номер приховано] про визначення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в частині 28 528,78 грн - сума за основним платежем, 7 132,23 грн - сума штрафних санкцій, 2 036,26 грн - сума нарахованої пені. Це рішення суду набрало законної сили 26.04.2022.
Натомість, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №7040/19-00-24-датоване 27.04.2026, тобто є таким, що очевидно прийнято поза строками, передбаченими пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 1204.
Разом з цим, статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Серед обов`язків, визначених для платників податків статтею 16 ПК України, є безумовний обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).
Сталою та послідовною є практика Верховного Суду щодо прийняття податкового повідомлення-рішення з порушенням строку, встановленого пункту 86.8 статті 86 ПК України, яка полягає у тому, що недотримання строку прийняття податкового повідомлення-рішення не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення. Такі висновки Верховного Суду наведено у постановах, зокрема, але не виключно, від 03.04.2018 у справі № 810/5546/15, від 01.02.2023 у справі № 826/12220/17 та від 29.11.2023 у справі № 640/8338/21, від 27.03.2026 у справі №826/12221/17.
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд зазначає, що порушення Головним управлінням ДПС у Тернопільській області строків складання нового податкового повідомлення-рішення за результатами судового оскарження раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення жодним чином не може звільняти ОСОБА_1 від покладеного на нього рішенням суду, що набрало законної сили, обов`язку сплатити податкових зобов`язань.
У справі, що розглядається, позивач, серед іншого, посилається на застосування строку давності, встановленого статтею 102 ПК України.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 цього Кодексу, - контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Утім, наведене загальне правило не діє у даному випадку, позаяк особливістю спірного податкового повідомлення-рішення, яке прийнято на виконання судового рішення та містить зменшену суму грошового зобов`язання, є те, що воно носить інше юридичне значення, ніж первинно прийняте податкове повідомлення-рішення, та на нього не розповсюджується процедура узгодження грошового зобов`язання та/або виникнення права на його повторне оскарження по суті виявлених порушень. Підставою його видання є виключно виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі №1940/1641/18 та приведення облікових даних платника у відповідність до судового рішення в порядку, передбаченому підпунктом 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України та пунктом 7 Порядку №1204.
Щодо факту сплати суми боргу у сумі 35 714,43 грн, який за доводами позивача стягнуто з нього до бюджету ще у 2018 році згідно з платіжною інструкцією №1803 від 12.04.2018, суд відзначає, що позовні вимоги Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільської області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 73 411,70 грн з податку на доходи фізичних осіб, який виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення від 08.12.2014 №[номер приховано], прийнятого на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки №8027/19-18-17-01/2736920791 від 22.10.2014 були предметом судового розгляду у справі №819/1221/15-а.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2015, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018, у справі № 819/1221/15-а адміністративний позов задоволено. Постановою Верховного Суду від 24.06.2025 скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі № 819/1221/15-а, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №819/1221/15-а прийнято відмову Головного управлінням ДПС у Тернопільській області від позову; постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 у справі №819/1221-15-а визнано нечинною; провадження у справі за позовом Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу закрито.
В свою чергу, ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення в межах справи №819/1221/15-а задоволено частково; допущено поворот виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 у справі №819/1221-15-а; зобов`язано Головне управління ДПС у Тернопільській області повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 35714,43 грн. Ухвалу оскаржено контролюючим органом в апеляційному порядку.
Реагуючи на доводи позивача, суд також відзначає, що відповідно до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» станом на 09.06.2026 обліковується переплата на загальну суму 45689,90 грн.
За таких обставин стягнення суми боргу як захід примусового виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 у справі № 819/1221/15-а та, в подальшому, скасування цього судового рішення, а також поворот його виконання, не можуть нівелювати обов`язок із сплати податку, що уже встановлений судом у межах справи №1940/1641/18.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Тернопільській області підставно винесено податкове повідомлення-рішення від 27.04.2026 №7040/19-00-24-05 та рішення про збільшення суми нарахованої пені від 29.04.2026 №47/19-00-24-05, питання правомірності нарахування грошового зобов`язання якими вже було предметом судового розгляду.
Перевіряючи дотримання відповідачем критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі дотримані, відповідач діяв на підставі, у спосіб, що визначені законами України. У задоволенні позову слід відмовити.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, та відмову у позові, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46003, код ЄДРПОУ 44143637) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У зв`язку з тим, що закінчення строку для ухвалення судового рішення, визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, припало на період відпустки судді з 24.08.2026 по 07.08.2026, то повний текст рішення складено та підписано у перший робочий день судді після закінчення відпустки 08 вересня 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.