Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2026 р. № 520/15200/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (вул. Онопрієнко, буд. 8,м. Черкаси,Черкаський р-н, Черкаська обл.,18034, ЄДРПОУ 08571363) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Національного університету цивільного захисту України щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 21 травня 2026 року, відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями);
- зобов`язати Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 21 травня 2026 року відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не здійснено компенсацію втрати частини доходу на індексацію грошового забезпечення, а також компенсацію втрати частини доходу на щомісячне грошове забезпечення (надбавок та премій), матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу на оздоровлення за період проходження служби цивільного захисту з 01.02.2020 по 19.05.2023, виплачених позивачу на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі № 520/20969/25. Позивач уважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 12.06.2026 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана сторонам по справі до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
Відповідач, скориставшись своїм правом на надання відзиву, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На думку відповідача, дії позивача свідчать про зловживання правами, оскільки заявляючи позовні вимоги у справі №520/20969/25 щодо стягнення належних сум грошового забезпечення, він мав би одночасно заявити вимоги про виплату компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки у період з 10.08.2026 по 23.08.2026 включно суддя перебував у щорічній відпустці, розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відпустки.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом установлено такі обставини.
Позивач проходив службу у Національному університеті цивільного захисту України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі №520/20969/25, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2026, було визнано протиправними дії Національного університету цивільного захисту України у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби цивільного захисту з 01.02.2020 по 19.05.2023 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням; зобов`язано Національний університет цивільного захисту України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (премій згідно наказів: від 06.03.2020 року № 71 - у розмірі 65% посадового окладу, від07.04.2020 року № 92 - у розмірі 65% посадового окладу, від 07.05.2020 року № 104 - у розмірі 65% посадового окладу, від 09.06.2020року № 128 - у розмірі 65% посадового окладу, від 08.07.2020 року № 163 - у розмірі 65% посадового окладу, від 10.08.2020 року №194 - у розмірі 65% посадового окладу, від 08.09.2020 року № 263 - у розмірі 65% посадового окладу, від 07.10.2020 року № 315 - у розмірі 65% посадового окладу, від 10.11.2020 року № 375 - у розмірі 65% посадового окладу, від 10.12.2020 року № 422 - у розмірі65% посадового окладу, від 14.01.2021 року №4 - у розмірі 65% посадового окладу, від 08.02.2021 року №29 - у розмірі 75%посадового окладу, від 10.03.2021 року №71 - у розмірі 75% посадового окладу, від 09.04.2021 року №105 - у розмірі 75% посадового окладу, від 07.05.2021 року №137 - у розмірі 75% посадового окладу, від 11.06.2021 року №187 - у розмірі 75% посадового окладу, від09.07.2021 року №220 - у розмірі 75% посадового окладу, від 09.08.2021 року №244 - у розмірі 75% посадового окладу, від 09.09.2021року №310 - у розмірі 75% посадового окладу, від 08.10.2021 року №359 - у розмірі 75% посадового окладу, від 08.11.2021 року №403- у розмірі 75% посадового окладу, від 08.12.2021 року №453 - у розмірі 75% посадового окладу, від 13.01.2022 року №10 - у розмірі75% посадового окладу, від 15.02.2022 року №49 - у розмірі 110% посадового окладу, від 11.03.2022 року №73 - у розмірі 110%посадового окладу, від 09.04.2022 року №106 - у розмірі 110% посадового окладу, від 10.05.2022 року №139 - у розмірі 110%посадового окладу, від 09.06.2022 року №187 - у розмірі 110% посадового окладу, від 11.07.2022 року №239 - у розмірі 110%посадового окладу, від 09.08.2022 року №278 - у розмірі 120% посадового окладу, від 09.09.2022 року №354 - у розмірі 120%посадового окладу, від 10.10.2022 року №424 - у розмірі 120% посадового окладу, від 10.11.2022 року №483 - у розмірі 120%посадового окладу, від 09.12.2022 року №533 - у розмірі 120% посадового окладу, від 10.01.2023 року №6 - у розмірі 170% посадового окладу, від 11.02.2023 року №50 - у розмірі 290% посадового окладу, від 11.03.2023 року №94 - у розмірі 290% посадового окладу, від08.04.2023 року №150 - у розмірі 290% посадового окладу, від 10.05.2023 року №204 - у розмірі 290% посадового окладу, від10.06.2023 року №274 - у розмірі 290% посадового окладу, щомісячної надбавки за особливості проходження служби згідно наказів: від 10.01.2020 року №5 - у розмірі 50%, від 14.01.2021 року №3 - у розмірі 50%, від 13.01.2022 року №9 - у розмірі 50%, від16.01.2023 року №14 - у розмірі 50%), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням за період з 01.02.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Національного університету цивільного захисту України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди із 01 січня 2016 рік по 28 лютого 2018 рік; зобов`язано Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період із 01 січня 2016 рік по 28 лютого 2018 рік - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Національного університету цивільного захисту України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 рік по 31 грудня 2019 рік із урахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу; зобов`язано Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 рік, з урахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Рішення суду набрало законної сили 13.03.2026.
Національним університетом цивільного захисту України на виконання рішення суду по справі № 520/20969/25 21.05.2026 було сплачено ОСОБА_1 перераховані суми премій, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, індексацію грошового забезпечення.
Представник позивача 29.05.2026 звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо компенсації втрати частини доходу.
Відповідач листом від 01.06.2026 №8804-4080/8820-03 повідомив про відсутність підстав для нарахування компенсації втрати частини доходу (а.с.7-8).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою КМУ №159.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Правилами ст. 4 цього Закону встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно з п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічного змісту правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року у справі № 2а-1102/09/2670, від 26 лютого 2020 року у справі №826/8319/16 та від 18 липня 2023 року у справі № 200/10663/21, від 04.09.2025 у справі №380/8640/24.
Компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даному випадку Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області) добровільно чи на виконання судового рішення.
Так, у подібних правовідносинах у постанові від 15.08.2018 у справі № 653/3356/17 Верховний Суд дійшов висновку, що правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, що підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.ст. 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.03.2023 у справі №120/9475/21-а, від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17 та від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, ід 04.09.2025 у справі №380/8640/24.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом установлено, що Національним університетом цивільного захисту України на виконання рішення по справі №520/20969/25 21.05.2026 було перераховано та сплачено позивачу індексацію грошового забезпечення та щомісячне грошове забезпечення (премії), матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу на охдоровлення.
Водночас, представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо компенсації втрати частини доходу, у зв`язку з несвоєчасним розрахунком.
Відповідач листом від 01.06.2026 №8804-4080/8820-03 повідомив про відсутність підстав для нарахування компенсації втрати частини доходу (а.с.7-8).
Щодо компенсації втрати частини доходу на індексацію грошового забезпечення та щомісячне грошове забезпечення, премії, які нараховувалися у період з лютого 2020 по травень 2023 року включно, суд зазначає, що указані обставини свідчать про порушення встановлених законодавством строків виплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі, та є підставою для виникнення у позивача права на компенсацію втрати частини доходів.
Враховуючи наведене, суд уважає, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового забезпечення (премії), індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 21.05.2026, що нарахована та виплачена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі №520/20969/25.
Що стосується позовних вимог про компенсацію втрати частини доходів на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення, суд зазначає наступне.
Судом установлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі №520/20969/25, позивачу проведено перерахунок та здійснено, відповідно, виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також грошової допомоги на оздоровлення, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту врегульована наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за № 936/32388 (далі - Інструкція №623).
Так, згідно приписів пункту 1 розділу ХХІХ "Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань" Інструкції №623, особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
Підставами для виплати особам рядового і начальницького складу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є їх рапорт про надання зазначеної матеріальної допомоги та відповідний наказ керівника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати зазначеної матеріальної допомоги.
Керівнику органу управління (підрозділу) матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається на підставі його рапорту та наказу вищого керівника.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань особам рядового і начальницького складу надається за місцем проходження служби (пункт 2 розділу ХХІХ Інструкції №623).
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за минулий рік у поточному році не виплачується.
Особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення (пункт 1 розділу ХХХ "Допомога на оздоровлення" Інструкції №623).
нструкції Згідно пункту 2 розділу ХХХ Інструкції №623, підставами для виплати особам рядового і начальницького складу допомоги для оздоровлення є їх рапорт із проханням надати зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ керівника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати грошової допомоги для оздоровлення.
Керівнику органу управління (підрозділу) допомога для оздоровлення надається на підставі його рапорту та наказу вищого керівника (начальника).
Допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається за місцем проходження служби.
З аналізу зазначених норм убачається, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення мають разовий характер.
Верховний Суд у постанові від 12 березня 2020 року у справі №337/4535/17 дійшов правового висновку, за змістом якого Закон №2050-ІІІ застосовується до грошових доходів громадян, які не мають разового характеру.
У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №266/2322/16-а суд також дійшов висновку про відсутність підстав для включення до грошового забезпечення отриманої позивачем грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, виплата яких здійснюється не щомісячно, адже вказані виплати не входять до переліку видів грошового забезпечення.
А отже суд доходить висновку, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення нараховані та виплачені позивачу на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі №520/20969/25 не є постійними та мають разовий характер, а отже, умови для здійснення компенсації позивачу втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до норм Закону № 2050-III та Порядку №159 відсутні.
Щодо доводів відповідача про зловживання позивачем процесуальними правами з огляду на незаявлення одночасно позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходу в межах публічно-правового спору в адміністративні справі №520/20969/25, суд зазначає таке.
Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року прийшов до правового висновку про те, що відповідно до ч. 1 статті 2, п.п. 6, 8 ч. 1 статті 3, ч. 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.
Оскільки компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, то право на компенсацію позивач набуває саме в момент отримання доходу.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої положеннями вищевказаного Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошового забезпечення), кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі індексації грошового забезпечення, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Таким чином, обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Отже, з урахуванням викладеного, суд зауважує, що нарахування та виплата суми грошового забезпечення є первинною подією щодо компенсації втрати частини доходу, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати суми доходу, а тому, в даному випадку, вимоги позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати мали би передчасний характер.
Враховуючи наведене, суд уважає, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 21 травня 2026 року відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями).
Водночас суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.02.2020 по 19.05.2023, що нараховані та виплачені на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі №520/20969/25 з підстав викладених судом вище.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (вул.Онопрієнко, буд. 8, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18034, ЄДРПОУ 08571363) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Національного університету цивільного захисту України щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (премій та індексації) за період з 01 січня 2016 по 21 травня 2026 року, відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями).
Зобов`язати Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (премій та індексації) за період з 01 січня 2016 по 21 травня 2026 року відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН