Справа № 178/731/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
07 вересня 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Лісняк В.В.,
за участі секретаря Коваль Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обгрунтування своїх вимог зазначив, що 17.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №45539622, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 1000,00 грн. строком на 7 днів з 17.10.2025 по 23.10.2025, із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,071%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 6,50% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 65,00 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховуються 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
18.10.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №16002381 до Договору позики №45539622, за умовами якої, сторони домовились збільшити суму позики на 6000 грн., в результаті чого, розмір наданого кредиту становитиме - 7000 та змінено процентну ставку (фіксовану) з 0,071% на 1%. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту №45539622 від 17.10.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7 000,00 за посередництвом платіжної системи ТОВ «Европейська платіжна система». Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, а Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 21485,71 грн., зокрема: 7000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 420,71 грн. сума заборгованості за процентами; 65,00 грн. сума заборгованості за комісією; 14000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою. Позивач просить суд стягнути з відповідача вказану вище заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати на сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день розгляду справи сповіщений, відзиву на позовну заяву, клопотань до суду не надсилав, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, за таких обставин суд вважає можливим розглянути позов за його відсутності на підставі доказів, наданих у справі, постановивши заочне рішення, відповідно до ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що 17.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №45539622, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 1000,00 грн. строком на 7 днів з 17.10.2025 по 23.10.2025, із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,071%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 6,50% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 65,00 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховуються 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. 18.10.2025 року між Позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №16002381 до Договору позики №45539622, за умовами якої, сторони домовились збільшити суму позики на 6000 грн., в результаті чого, розмір наданого кредиту становитиме - 7000 та змінено процентну ставку (фіксовану) з 0,071% на 1%. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту №45539622 від 17.10.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7 000,00 за посередництвом платіжної системи ТОВ «Европейська платіжна система». Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 28.07.2026 р. № 20.1.0.0.0/7-260727/21871-БТ, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), на яку здійснено переказ коштів на суму 7000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку за період з 17.10.2025 - 21.10.2025. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, а Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 21485,71 грн., зокрема: 7000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 420,71 грн. сума заборгованості за процентами; 65,00 грн. сума заборгованості за комісією; 14000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано. Дослідивши докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов`язався надати та надав грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконав. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд встановив, що відповідачем грошові кошти за кредитним договором отримані, але в порядку та на умовах договору не повернуті, розрахунки заборгованості відповідачем не спростовані, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано.
Враховуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені в договорі терміни та комісії за надання кредиту в загальному розмірі 7485,71 грн.
Щодо вимоги про стягнення неустойки, суд зазначає таке.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
За ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тому, позовні вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення суми неустойки в розмірі 14000,00 грн. задоволенню не підлягають.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4500,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому стягненню.
Відповідно до вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 927,59 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924, місце знаходження 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «Універсал Банк», код банку 322001) заборгованість за кредитним договором № 45539622 від 17.10.2025 року у розмірі 7485,71 грн., витрати з оплати судового збору у розмірі 927,59 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., всього 11413,30 грн. (одинадцять тисяч чотириста тринадцять гривень 30 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. В. Лісняк