Ухвала № 139602624 у справі № 580/7758/26 від 09.09.2026

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

09 вересня 2026 року Справа № 580/7758/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Орленко В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення в довідках від 08.05.2026 № ФР49432/1 станом на 01 січня 2024 року, від 08.05.2026 № ФР49432/2 станом на 18 червня 2025 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 у справі №580/1331/26 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсотковому розмірі.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 у справі №580/1331/26 , скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року, станом на 18 червня 2025 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 та 2025 роки та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених статтями 7 законів України про Державний бюджет України, відповідно на 2024 рік та 2025 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 та з 01 липня 2025 року.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Суд встановив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 №580/1331/26 (ЄДРСР 134809864- набрало законної сили 05.05.2026): зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 та станом на 18.06.2025 року, у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, 'осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", "Про Державний бюджет України на 2025 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 рік та станом на 2025 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 1 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 №580/1331/26 ІНФОРМАЦІЯ_3 видав нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 для перерахунку пенсії, що позивачем не заперечується.

На думку позивача, видана довідка розрахована шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 на 18.06.2025 із зменшенням відсотків, проте доводів про звернення до суду з метою здійснення судового контролю ст.382, 383, 287 КАС України у справі №580/1331/26 з метою перевірки виконання рішення щодо застосування чи не застосування прожиткового мінімуму встановленого законом на 01.01.2024 - не надає, позаяк у резолютивній частині рішення у справі №580/1331/26 чітко зазначено:"...відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, 'осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", "Про Державний бюджет України на 2025 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 рік та станом на 2025 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 1 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року".

Підставами позову розуміють обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Під порушенням права розуміється позбавлення його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Невиконання чи неналежне виконання судового рішення як завершальна стадія розгляду справи не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення. Під час розгляду позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження (постанова від 21.11.2018 у справі № 816/2016/17 К/9901/50946/18 ЄДРСР 79365485).

Позивач не зазначає та не додає доказів про виконання рішення суду в межах виконавчого провадження та/або про звернення до виконавця чи оскарження його бездіяльності (ст.287 КАС України) щодо можливостей виконавчого провадження у контексті забезпечення виконання резолютивної частини (зобов`язального характеру) судового рішення у справі №580/1331/26 у контексті перевірки судом у межах судового контролю дій відповідача під час застосування правил встановлення відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії з метою виготовлення довідки на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Згідно ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У постанові від 29.07.2021 у справі № 460/350/19 Верховний Суд підкреслив, процесуальним законом встановлений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, що необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Таким чином, не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, позаяк виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження. Аналогічна за змістом правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 460/350/19, від 11.02.2021 у справі № 420/5234/19, від 26.05.2022 у справі №520/11343/18.

Беручи до уваги суб`єктний склад учасників даної справи, зазначені предмет та підстави даного позову, за наявності виданих довідок відповідачем у межах виконання судового рішення у справі №580/1331/26 суд у межах судового контролю перевіряє повноту виконання змісту резолютивної частини, що містить забов`язання вчинити певні дії, проте викладені обставини та аргументи не свідчить про те, що між сторонами виник новий спір, позаяк із змісту предмету спору у цій справі вбачається, що дії відповідача фактично були спрямовані на виконання рішення у справі №580/1331/26, однак повноту і правильність/помилковість таких дій має з`ясувати суд, який вирішив справу і сформував резолютивну частину судового рішення у межах судового контролю (ст.249, ст.287, ч.5 ст.372, ст.378, ст.382. ст.383 КАС України).

Під час розгляду позову суд враховує правову позицію Верховного Суду щодо можливості оскарження дій суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з виконанням рішення суду, що викладена в постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17. У вказаному судовому рішенні зазначено, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 267 КАС України (з 15 грудня 2017 року ст. 383 КАС України) із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Верховний Суд дійшов висновку, що у разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду провадження у справі належить закривати з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 №580/1331/26 має звернутися із заявою в межах судового контролю (ст.249, ст.287, ч.5 ст.372, ст.378, ст.382, ст.383 КАС України).

За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 238, 242, 248, 256, 383 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №580/1331/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дати її підписання.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО