08 вересня 2026 року Єдиний унікальний № 501/3867/26 Провадження № 2-о/501/157/26
РІШЕННЯ
Іменем України
08 вересня 2026 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області
в складі: головуючого Тордія Е.Н. секретаря судового засідання Дунаєвої Т.В.
номер справи № 501/3867/26 провадження № 2-о/501/157/26
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за заявою заявника: ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,-
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Стислий виклад обставин правовідносин.
11 серпня 2026 року заявник звернулась до Чорноморського міського суду Одеської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
В обґрунтування заявлених вимог заявники посилається на наступне.
ОСОБА_1 - у період з 2000 по 2005 роки одержав у Виконавчому комітеті Іллічівської міської ради Одеської області правовстановлюючі документи на належне йому нерухоме майно, а саме: 1) на квартиру АДРЕСА_1 - Свідоцтво про право власності на житло від 28 грудня 2000 року у цьому правовстановлюючому документі зазначені заінтересовані особи у даній справі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; 2) на квартиру АДРЕСА_2 - свідоцтво про право власності на квартиру від 02 листопада 2005 р., де власником нерухомого майна він зазначений одноосібно.
В обох цих правовстановлюючих документах вказано його прізвище, ім`я, по-батькові: ОСОБА_1 . Разом із тим, на момент оформлення Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради зазначених документів він користувався паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 06 грудня 1995 року, в якому на першій сторінці українською мовою зазначено: ОСОБА_6 ій ОСОБА_7 .
Так само його ім`я ( ОСОБА_8 , а не ОСОБА_8 ) зазначено у свідоцтві про народження № НОМЕР_2 від 08 червня 1953 року, довідці про присвоєння ідентифікаційного номера від 05 січня 1999 р..
Однак у Розпорядженні органу приватизації Іллічівської міської ради № 1117 від 27 грудня 2000 року та у Рішенні Виконавчого комітету Іллічівської міської ради № 974 від 27 жовтня 2005 р. «Про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 » було допущено довільний переклад його імені з російської мови на українську, який не співпадає із записом у його чинному на той час паспорті громадянина України та у довідці про присвоєння ідентифікаційного номера.
У Рішенні № 974 від 27 жовтня 2005 року зазначено: «Видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 ».
Так само у Розпорядженні органу приватизації Іллічівської міської ради № 1117 від 27 грудня 2000 року невірно вказано його ім`я, яке було записано у чинному на той час паспортному документі.
Також було допущено неправильне написання його імені ( ОСОБА_8 замість ОСОБА_8 ій) і у Реєстраційному посвідченні від 27 лютого 2002 року, виданому ДКП «Бюро технічної інвентаризації» м. Іллічівськ на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 28 грудня 2000 року.
У 2026 році він оформив новий паспорт громадянина України у формі картки (ІД). При цьому у його новому паспорті № НОМЕР_3 від 30 квітня 2026 року, виданому Чорноморським відділом Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області ,як і у попередньому паспорті у вигляді книжечки, зазначено його ім`я українською мовою - ОСОБА_8 .
Розбіжність у написанні імені у документах, що посвідчують особу та правовстановлюючих документах на нерухоме майно створює для нього перешкоди у вчиненні нотаріальних дій щодо належного мені майна та внесення відомостей про нього до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З метою виправлення описок/помилок у написанні його імені в адміністративних актах (Розпорядженні органу приватизації Іллічівської міської ради № 1117 від 27 грудня 2000 року та Рішенні Виконавчого комітету Іллічівської міської ради № 974 від 27 жовтня 2005 року «Про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 ), а відповідно і у виданих на їх підставі правовстановлюючих документах (Свідоцтві про право власності на житло від 28 грудня 2000 року та свідоцтві про право власності на квартиру від 02 листопада 2005 року), звертався до Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області з письмовою заявою від 10 липня 2026 року.
Однак у відповідь на свою заяву отримав листа Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеського району Одеської області за № ВИХ-б631-3828-2026 від 06 серпня 2026 року , в якому йдеться про відмову у задоволенні його заяви.
Заявник в судове засідання не з`явився, прохав розгляд справи проводити за його відсутністю, заяву щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу прохав задовольнити.
Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до суду не з`явились, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення вимог не заперечували.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року, провадження у вищевказаній справі відкрито, призначено судове засідання за правилами окремого провадження.
Заінтересованим особам запропоновано в строк до 03 вересня 2026 року подати відзив (заперечення). Відзивів (заперечення) до суду не надходило.
Заявник в судове засідання не з`явився. На адресу суду надіслав заяву про проведення розгляду за його відсутності. (а.с. 32).
Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до суду не з`явились, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, та зазначили, що обидві доньки ОСОБА_1 мають по батькові « ОСОБА_8 », тобто утворене від імені « ОСОБА_8 », заяву просили задовольнити.
За положеннями ст.ст. 13, 43 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.
Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодекс України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.
У разі неявки в судове за сідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позиція суду
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Згідно копії паспорту громадянина України (серії НОМЕР_1 , виданого Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 06 грудня 1995 року) ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Ново-Сольоновське, Романовського району, Ростовської області. Адресою реєстрації зазначено: АДРЕСА_5 ( а.с.11).
Свідоцтво про народження (серія НОМЕР_4 видане 08 червня 1953 року) засвідчує факт того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився (мовою оригіналу): ОСОБА_1 . (а.с. 12).
Відповідно довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 05 січня 1999 р. прізвище, ім`я, по-батькові зазначене ОСОБА_1 . (а.с. 13).
Згідно копії паспорта громадянина України у формі картки (ІД) № НОМЕР_3 від 30 квітня 2026 року прізвище, ім`я, по-батькові заявника зазначене ОСОБА_6 ій ОСОБА_7 . (а.с. 18).
З копії довідки № 1919233-2026 про внесення відомостей до ЄДДР встановлено, що прізвище, ім`я, по-батькові заявника зазначене як - ОСОБА_1 . (а.с. 19).
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 28 грудня 2000 року № НОМЕР_5 , зазначено, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної власності належить ОСОБА_1 . (а.с. 7).
Відповідно до копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 власником, у тому числі, зазначено « ОСОБА_1 ». (а.с. 8).
З копії свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , встановлено, що власником нерухомого майна зазначено « ОСОБА_1 » (а.с.9).
Згідно копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 власником, зазначено « ОСОБА_1 ». (а.с. 10).
Відповідно до копії розпорядження органу приватизації від 27 грудня 2000 року № 1117, прізвище заявника від якого надійшло прохання передати квартиру, в якій він мешкає, в приватну спільну власність, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зазначено як - ОСОБА_1 . (а.с. 14).
У Рішенні № 974 від 27 жовтня 2005 року зазначено: «Видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 ».
У Реєстраційному посвідченні від 27 лютого 2002 року, виданому ДКП «Бюро технічної інвентаризації» м. Іллічівськ на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 28 грудня 2000 року, зазначено, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 . (а.с. 16).
Мотивувальна частина та засновані Судом правові норми.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Кожна особа згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедент ній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).
Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», визначено, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд в порядку непозовного цивільного судочинства може розглядати справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 1, п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особи, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Частиною 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Отже, на підставі вказаних доказів, Судом встановлено, що існує невідповідність у прізвищі заявників, яке вказано у правовстановлюючих документах, інших документах та в паспорті особи , також те що розбіжність у написанні прізвищ виникла в результаті описки (граматичної помилки).
Відтак, враховуючи наведені заявниками у заяві доводи щодо зазначеного не викликають у суду будь-яких сумнівів.
Згідно із ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Висновок суду.
Оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку також, те, що встановлення даного факту необхідно заявнику для реалізації свого права щодо розпорядження майном, Суд вважає, що заява є доведеною та підлягає до задоволення.
Судові витрати.
Судові витрати Суд залишає за рахунок заявника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 19, 76-82, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу-задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 свідоцтва про право власності на житло від 28 грудня 2000 року на квартиру АДРЕСА_1 , виданого Іллічівською міською радою на підставі Розпорядження органу приватизації Іллічівської міської ради № 1117 від 27 грудня 2000 року.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , виданого Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради на підставі Рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради № 974 від 27 жовтня 2005 року.
Повний текст рішення виготовлено 08 вересня 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий