Справа № 347/2029/19
Провадження № 88-ц/4808/3/26
Головуючий у 1 інстанції
Суддя-доповідач Пнівчук
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О. В.
суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.,
з участю секретаря Панасюк В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заявуОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2019 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним.
Рішенням Косівського районного суду від 02 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 17.10.2010 року відмовлено.
Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір позики від 17.10.2010 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діяв адвокат Дяденчук А. І., задоволено.
Рішення Косівського районного суду від 02 березня 2023 року скасовано та постановлено нове рішення.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в розмірі 1 520 860 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики від 17 жовтня 2010 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 14407,50 грн, 10754,00 грн витрат по оплаті за проведення судової почеркознавчої експертизи.
19 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - Гуцуляк О. І. звернувся в суд із заявою про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв представник ОСОБА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 17 січня 2024 року - відмовлено, а постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17 січня 2024 року - залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2025 року у справі № 347/2029/19.
15 липня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Гуцуляк О. І. подав заяву про перегляд постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 17 січня 2024 року за новоявленими обставинами.
Зазначає, що підставою для скасування рішення першої інстанції та ухвалення нового рішення на користь позивача стало виключно посилання на висновок судової почеркознавчої експертизи від 23.11.2023 № 3671, підготовлений судовим експертом Волинського відділення ЛНДІСЕ Львівського НДІСЕ МЮ України Гуменюк С. Ф., згідно з яким підпис від імені ОСОБА_1 у розписці від 17.10.2010 виконаний ОСОБА_1 з ознаками незвичності письма.
Вважає, що нововиявленою обставиною у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України є факт того, що висновок судового експерта Гуменюк С. Ф. від 23.11.2023 № 3671, покладений апеляційним судом в основу постанови від 17.01.2024, є завідомо неправдивим - тобто сфабрикованим.
Вказана обставина існувала на час розгляду справи апеляційним судом, однак не була і не могла бути відома ОСОБА_1 та суду під час розгляду справи, оскільки на момент ухвалення постанови не існувало кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , висновок був наданий апеляційному суду як доказ у справі, тому суд не мав підстав сумніватися у його правдивості, а ОСОБА_1 не мав жодних процесуальних або технічних можливостей самостійно встановити факт сфабрикованості висновку до завершення судового розгляду.
Факт завідомої неправдивості висновку ОСОБА_4 підтверджується висновком судового експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України Герцана Ю. В. від 09.04.2026 № СЕ-19/126-26/3583-ПЧ, отриманим у кримінальному провадженні № 12025035580000502, відкритому саме за фактом надання ОСОБА_4 завідомо неправдивого висновку.
Заявник вважає, що висновок ОСОБА_5 є категоричним, методично бездоганним та ґрунтується на дослідженні оригіналу документа, 399 експериментальних зразків підпису та вільних зразків у 9 документах із застосуванням сучасного спеціального обладнання. Висновок ОСОБА_5 підготовлений у межах кримінального провадження, відкритого саме з метою перевірки правдивості висновку ОСОБА_4 .
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі КЦС у постанові від 03.07.2024 у справі № 756/11081/20 висновок експерта, підготовлений в межах кримінального провадження, може бути визнаний доказом у цивільній справі, навіть якщо вирок ще не постановлено.
Зазначає, що у цій справі нововиявленою обставиною є саме факт сфабрикованості висновку ОСОБА_4 - юридичний факт, який існував у момент розгляду справи (висновок був підготовлений 23.11.2023 і одразу ж був неправдивим), але не був і не міг бути відомий заявнику до відкриття кримінального провадження та отримання незалежних висновків.
Нововиявлена обставина є істотною для справи, оскільки саме висновок ОСОБА_4 став єдиною підставою для скасування рішення першої інстанції та ухвалення нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 1 520 860 грн. Без цього сфабрикованого висновку апеляційний суд не мав би підстав скасовувати рішення першої інстанції, яке ґрунтувалось на висновку від 29.07.2022 про те, що підпис виконаний іншою особою.
Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив переглянути постанову апеляційного суду у зв`язку з нововиявленими обставинами. Скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі № 347/2029/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 17.10.2010 року.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Дяденчук А. І. подав заперечення на заяву про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами, у якій зазначив, що заявником не наведено жодних обставин, які свідчать про наявність підстав визначених у п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами. Висновки судового експерта Герцана Ю. В. від 09.04.2026 не є нововиявленою обставиною, а є новим доказом.
Неправдивість висновку судової почеркознавчої експертизи від 23.11.2023 № 3671 експерта ОСОБА_4 не встановлена жодним вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили. Висновок експерта від 09.04.2026 є одним із доказів на стадії досудового розслідування, однак не встановлює юридичний факт надання завідомо неправдивого висновку в розумінні ст. 423 ЦПК України.
Отримання заявником висновку експерта від 09.04.2026 після ухвалення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 17.01.2024, яка набрала законної сили, не може вважатися нововиявленою обставиною в розумінні ст. 423 ЦПУ України, оскільки такий висновок експерта є фактично новим доказом у справі який не оцінювався судом стосовно обставин, що були вже встановлені.
Посилаючись на наведене, представник ОСОБА_3 - адвокат Дяденчук А. І. просив відмовити у задоволенні заяви адвоката Гуцуляка О. І. який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 17.01.2024 у справі № 347/2029/19 за нововиявленими обставинами.
Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Гуцуляк О. І. у судовому засідання апеляційного суду підтримали доводи заяви про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Дяденчук А. І. у судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції заперечив щодо задоволення заяви ОСОБА_1 , посилаючись на те, що заявником не наведено передбачених законом підстав для перегляду постанови апеляційного суду за ново виявленими обставинами.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2019 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 17.10.2010 між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_6 було укладено договір позики грошових коштів за умовами якого, позивачем передано у власність відповідачу грошові кошти у розмірі 64 000 доларів США, з кінцевим терміном повернення у повному обсязі до 17.10.2018, що підтверджується розпискою.
Відповідач свої зобов`язання з повернення коштів виконав частково в розмірі 2 000 доларів США, що підтверджується розпискою про часткове повернення суми позики.
Залишок заборгованості відповідача складає 62 000 доларів США, що за офіційним курсом валют на час звернення до суду складало (24,53) та в перерахунку до національної грошової одиниці - гривні становить 1 520 860,00 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача.
У лютому 2020 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляв ОСОБА_7 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним.
Вимоги зустрічної позовної заяви мотивував тим, що розписка, на яку посилається ОСОБА_3 , підлягає визнанню недійсною у зв`язку із тим, що він даний договір не укладав, боргової розписки не писав та не підписував, жодних коштів від ОСОБА_3 не отримував.
Зазначив, що раніше позичав кошти у ОСОБА_3 відповідно до боргових розписок, однак всі кошти були повернуті своєчасно. На даний час жодних боргових зобов`язань перед ОСОБА_3 у нього немає. Просив в позові ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити, зустрічний позов задовольнити.
Рішенням Косівського районного суду від 02 березня 2023 року в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 17.10.2010 - відмовлено.
Зустрічний позов задоволено.
Визнано недійсним договір позики від 17.10.2010 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діяв адвокат Дяденчук А. І. задоволено.
Рішення Косівського районного суду від 02 березня 2023 року скасовано та постановлено нове рішення.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в розмірі 1 520 860 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики від 17 жовтня 2010 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 14407,50 грн, 10754,00 грн витрат по оплаті за проведення судової почеркознавчої експертизи.
Звертаючись до суду із цією заявою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повторно просив переглянути постанову апеляційного суду покликаючись на нововиявлені обставини, що не були відомі на час розгляду справи по суті.
У частині першій статті 423 ЦПК України визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою статті 423 ЦПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) вказано, що:
«34. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).
34.1.1. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).
35. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).
36. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. зазначену постанову у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).
37. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38))».
Скасовуючи судове рішення та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 17.10.2010 року укладено договір позики грошових коштів, згідно якого ОСОБА_3 надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 64000 доларів США, на підтвердження якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_3 розписку, в якій підтвердив факт отримання коштів та обов`язок їх повернути в строк не пізніше 17.10.2018 року, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 23.11.2023 № 3671 Волинського відділення ЛНДІСЕ Львіського НДІСЕ МЮ України, а саме, що підпис від мені ОСОБА_1 в розписці від 17.10.2010 року виконаний ОСОБА_1 , з ознаками незвичності письма в момент виконання підпису.
Зі змісту поданої заяви нововиявленими обставинами заявник вважає, що висновок судового експерта Гуменюк С. Ф. від 23.11.2023 № 3671, покладений апеляційним судом в основу постанови від 17.01.2024, є завідомо неправдивим - тобто сфабрикованим.
Факт завідомої неправдивості висновку ОСОБА_4 підтверджується висновком судового експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України Герцана Ю.В. від 09.04.2026 № СЕ-19/126-26/3583-ПЧ, отриманим у кримінальному провадженні № 12025035580000502, відкритому за фактом надання експертом ОСОБА_4 завідомо неправдивого висновку.
Ці обставини, на думку заявника, мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки спростовують висновок експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи від 23.11.2023 року, № 3671 Волинським відділенням ЛНДІСЕ Львіського НДІСЕ МЮ України зробленим у цій справі.
Так згідно висновку судового експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України Герцана Ю. В. від 09.04.2026 № СЕ-19/126-26/3583-ПЧ, отриманим у кримінальному провадженні № 12025035580000502, підпис від імені ОСОБА_1 у розписці від 17.10.2010 укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, водночас будь-яких умовиводів щодо того, що експерт ОСОБА_4 надав завідомо неправдивий висновку заключення експертизи у кримінальному провадженні не містить.
Таким чином, заявник фактично посилається на те, що підпис у борговій розписці від 17.10.2010 року не належить ОСОБА_1 , і вказана обставина підтверджена висновком експерта у кримінальному провадженні.
Як встановлено матеріалами справи, на вказану обставину ОСОБА_1 посилався заперечуючи первісний позов ОСОБА_3 та як підставу його зустрічного позову про визнання договору позики недійсним.
Відтак висновок експерта на який посилається заявник є новим доказом, а не нововиявленою обставиною у справі.
Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.
Посилання заявника на наявність кримінального провадження за №12025035580000502 від 08 липня 2025 року, та отримання в його рамках висновку експерта №СЕ-19/126-26/3583-ПЧ від 09.04.2026 не є істотними обставинами в розумінні п. 2 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.
Відтак колегія суддів приходить до висновку, що заявником не наведено нововиявлених обставин у цій справі, натомість подано новий доказ на підтвердження тих обставин, якими він обґрунтовував зустрічний позов та заперечував позов ОСОБА_3 до нього про стягнення боргу за договором позики.
Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Отже, наведені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 обставини не є нововиявленими та не є підставою для перегляду постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Отже, враховуючи практику ЄСПЛ, норми процесуального права, доводи заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, колегія суддів приходить до висновку, що заявником не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати чи змінити судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови у задоволенні заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу (частина четверта статті 429 ЦПК України).
Оскільки зазначені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України, то у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 17 січня 2024 року належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 374, 423, 429, 381-384, 390 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним - відмовити, а постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17 січня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 08 вересня 2026 року.
Головуюча О. В. Пнівчук
Судді: І. В. Бойчук
О. О. Томин