___________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/36626/26
Провадження № 2/947/8045/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
08.09.2026 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання внести зміни до актового запису про народження дитини,
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Одеси 02.09.2026 звернулася ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Барбула О.О. з позовною заявою до ОСОБА_2 , Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання внести зміни до актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: в графу «відомості про дитину» щодо зміни призвіща дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.
Згідно з частиною 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з частиною 2 статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру від 04.09.2026 №3268890, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до території Київського районну м. Одеси.
Отже справа підсудна Київському районному суду м. Одеси на підставі частини 1,2 статті 27 ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України.
Відповідно до вимог статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Стаття 133 Сімейного кодексу України (СК України) визначає загальну презумпцію: якщо дитина народилася у шлюбі, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини. Сама по собі ст. 133 СК України не є нормою, яка дозволяє просто так змінити або виключити запис про батька - для цього застосовуються механізми оспорювання батьківства (статті 129, 138 СК України) чи позови про виключення відомостей з актового запису.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи. Такі дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів, наданих сторонами.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас суд не зобов`язаний вважати доведеною будь-яку обставину лише на підставі тверджень сторони. Така обставина повинна бути доведена відповідно до стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини є більш імовірним, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Згідно з Сімейним Кодексом України, затв. ВВР України, 2002. № 21-22.
Ст 135, статті 148 - зміна прізвища дитини ї батьками проводится:
- у разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років;
- у разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років змінюється за її згодою;
- у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при ресстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.
Заява про надання згоди батьків (одного з батьків) або піклувальника на зміну прізвища та (або) власного імені зазначеної особи може подаватися ними особисто, а у разі коли заява через поважну причину не може бути подана особисто одним з батьків, така заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою або прирівняна до нотаріально засвідченої, від його імені може бути подана другим з батьків.
У разі відсутності згоди батьків або відсутності одного із них, питання щодо зміни прізвища дитини може бути вирішене у судовому порядку.
У данному випадку зі змісту позовної заяви та наданих до неї документів не вбачається, що позивачка намагалася вирішити це питання поза судом - відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору відсутні, а саме: спільна заява батьків щодо звернення до органів РАГС з приводу зміни прізвища дитини, або вжиття заходів щодо отримання такої згоди від батька з можливістю спільного звернення з такою заявою до органів РАГС.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У відповідності до ч.1 ст.19 ЦПК України, загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно- правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з вимогами пунктів 1.1. та 2.16.7. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 55/18793 від 14.01.2011 року, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством. На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Згідно з п.п. 2.13.1. п. 2.13. Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Ураховуючи вищенаведене, а також з метою визначення в порядку якого судочинства слід розглядати дану справу, позивачці слід визначитись з предметом позову та конкретизувати прохальну частину позовних вимог та зазначити яке саме рішення просить суд ухвалити: «про зобов`язання внести зміни до актового запису про народження дитини» чи «виключення відомостей з актового запису про народження шляхом внесення змін до актового запису», тому як суду не зрозуміло, позивачка у цій справі, оскаржує відмову відповідача щодо внесення змін до актового запису про народження, чи має намір змінити прізвище дитини, внести зміни у свідоцтві про народження дитини та актовий запис про її народження.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням зазначеного, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання внести зміни до актового запису про народження дитини залишити без руху.
Надати позивачці 10- денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення викладених в мотивувальній частині ухвали недоліків, а саме:
- надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;
- визначитись з предметом позову та конкретизувати прохальну частину позовних вимог.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. А. Скриль