Справа № 464/4110/26
пр.№ 2/464/2916/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.09.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючої - судді - БЕСПАЛЬОК О.А.
з участю секретаря судових засідань - ФІТЬО В.М.
позивачки - ОСОБА_1
представника відповідача - МИХАЙЛОВОЇ О.В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_5 про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 11000 грн.
Позов мотивує тим, що є 27 квітня 2026 року між нею та ФОП ОСОБА_5 укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг з підбору житла, згідно умов якого нею оплачено 11000 грн., натомість відповідачка зобов`язувалась надавати актуальну та перевірену інформацію про житлові об`єкти для оренди. Однак надано було неактуальну інформацію, контактні дані об`єктів, котрі вже були здані, або ж до яких не можливо було отримати доступ, а також про об`єкти, які не відповідали запиту. Фактично послуги за договором не були надані, оскільки передана інформація не має споживчої цінності та не дозволила досягти мети договору - оренди житла. Неодноразово зверталась до відповідачки з вимогою про розірвання договору і повернення коштів, однак запити були проігноровані або отримувала необгрунтовану відмову. Тому направила офіційну претензію на адресу відповідачки, однак така повернута, оскільки залишилась не врученою адресату. Намагалась врегулювати спір в позасудовому порядку, зверталась до Держпродспоживслужби та Кіберполіції, однак отримала відповідь, що конфлікт носить цивільно-правовий характер та підлягає вирішенню виключно в судовому порядку. Просить позов задоволити, стягнути з ФОП ОСОБА_5 11000 грн. безпідставно набутих коштів.
Відповідачка ФОП ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_6 та систему Електронний суд скористалась своїм правом на подання відзиву на позов, в якому зазначила, що з позовом не згідна. Підтвердила, що дійсно з позивачкою укладено договір про надання послуг в підборі, організації переглядів варіантів житла з метою найму (оренди) було обрано тариф: «економ». ОСОБА_4 була ознайомлена з тарифом і наданими послугами згідно тарифу, власноручно підписала договір, була ознайомлена з сіткою тарифів та описом послуг, про що також було поставлено підпис. ОСОБА_4 жодним належним та допустимим доказом не довела наявність фактичних обставин, з якими закон пов?язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення, тобто тих обставин згідно яких можна визнати недійсним договір. При укладанні Договору про надання послуг в підборі, організації переглядів варіантів житла з метою найму (оренди) сторонами не порушено приписів статей 203, 215 ЦК України. При підписанні Договору позивачка погодилась з його умовами, такий підписаний нею самостійно, що вказує на усвідомлення нею на момент укладення правочину його правової природи та юридичних наслідків. У подальшому виконання умов Договору про надання послуг схвалено позивачкою, шляхом сплати грошових коштів згідно з Договором, а тому відсутні правові підстави для визнання такого правочину недійсним. Позивачем не доведено наявності обставини, з якими положення статті 233 ЦК України передбачають можливість визнання угоди недійсною як правочину, вчиненого під впливом тяжкої обставини. За висновками судів, враховуючи засади справедливості та добросовісності цивільного законодавства та принцип належного виконання зобов?язань, позивач не довів наявність для нього тяжкої обставини, що змусила його вчинити оспорюваний правочин. ОСОБА_4 було запропоновано п?ять варіантів квартир для оренди, як і передбачено умовами тарифу.
Згідно п.2.1. Договору про надання послуг в підборі, організації переглядів варіантів житла з метою найму (оренди) менеджер займається пошуком об?єктів житла які здаються в оренду. Формує з них базу даних по оренді житла, підтримує інформацію в базі в актуальному стані власними силами і за свій рахунок. Згідно 2.2. Договору про надання послуг в підборі, організації переглядів варіантів житла з метою найму (оренди) підписанням заявки клієнт обирає тариф обслуговування на свій розсуд із запропонованих варіантів у заявці, а також підтверджує своє ознайомлення та погодження з обраним обсягом послуг та його вартістю. ОСОБА_4 було обрано тариф «економ». Надання послуг проводиться після їх оплати відповідно до обраного тарифу. Пунктом 2.3. Договору передбачено, що у тарифній сітці вказано, які послуги може використовувати клієнт, в якій кількості і протягом якого періоду часу. В описі послуг зазначено, що саме мається на увазі під тією чи іншою послугою, і як саме ця послуга послуг надається. У п.2.5 Договору зазначено, що після внесення інформації про клієнта в базу даних менеджера, фахівець, при необхідності, здійснює підбір одного або більше варіантів житла для перегляду клієнтом з наявних варіантів в базі на даний момент часу. Якщо тариф передбачає, то і організовує доставку клієнта до місця зустрічі з власником нерухомості. Надання інформаційних послуг клієнту здійснюється за допомогою смс-повідомлень, месенджерів, соціальних мереж або по електронній пошті в одному екземплярі. (п. 1.5. Договору про надання послуг в підборі, організації переглядів варіантів житла з метою найму (оренди).
ОСОБА_4 були запропоновані варіанти квартир для перегляду. У п.2.9. Договору послуга є наданою в момент передачі менеджером клієнту одним із закріплених в п.1.5. способів всієї кількості замовлених в заявці варіантів житла для оренди. Як було зазначено вище, 27 квітня 2026 року ОСОБА_4 були запропоновані п?ять варіантів квартир для перегляду, тобто договір про надання послуг в підборі, організації переглядів варіантів житла з метою найму (оренди) вважається виконаним з боку ФОП ОСОБА_5 .
Як було зазначено вище, п.2.9. Договору передбачено, що послуга є наданою в момент передачі менеджером клієнту одним із закріплених в п.1.5. способів всієї кількості замовлених в заявці варіантів житла для оренди.
Стосовно застосування Закону України «Про захист прав споживачів», то такий регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров?я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. ОСОБА_4 жодним належним та допустимим доказом не доведено, що ФОП ОСОБА_5 порушені її прав а у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». ФОП ОСОБА_5 жодною дією чи бездіяльністю не порушено права та свободи позивача, як громадянина, тому в даному випадку у суду немає підстав вважати, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які можливо врегулювати у судовий спосіб.
Звертає увагу, що позов це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі. За змістом позовної заяви позивач зазначає, що всупереч договору, ФОП ОСОБА_5 не виконала зобов?язання надання варіантів оренди квартир. Але ж самою ОСОБА_4 надані скрини переписки, де зазначено, що надано п?ять варіантів квартир для перегляду, що вже підтверджує виконання ФОП ОСОБА_5 . Договору про надання послуг в підборі, організації переглядів варіантів житла з метою найму (оренди) у повному обсязі. Зауважує, що при підписанні договору про надання послуг в підборі, організації переглядів варіантів житла з метою найму (оренди) ОСОБА_4 було детально роз?яснено всі тонкощі цього договору, що може підтвердити аудіо запит зустрічі менеджера ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
У описі тарифів у підпункті «Гарантія» зазначено, що протягом дії терміну дії тарифу клієнт має право скористатися послугою перезаселення з раніше знятої квартири без додаткової оплати. Також, при наявності вагомих причин можливе призупинення надання послуг з можливістю продовження протягом 6 місяців, про що робиться відмітка в договору і в картці клієнта. Якщо клієнт не заселяється з вини менеджера, то йому відшкодовуються кошти, крім тарифу «Базовий» та «Економ». Враховуючи вищенаведене, просить у задоволенні позову відмовити.
Позивачка ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримала, та просила такий задоволити. Пояснила, що дійсно 27 квітня 2026 року уклала з відповідачкою договір з наміром знайти помешкання в оренду. Зазначила, що в пріоритеті для неї є Сихівський район м.Львова. Дійсно, цього ж дня їй було запропоновано 5 варіантів з оренди житла, з яких по локації підходив лише один, однак власник даного житла повідомив, що квартира майже здана, бо перед нею має провести ще 40 оглядів для бажаючих. Наступного дня їй було запропоновано ще один варіант житла, однак огляд його міг відбутися лише за 4 дні, що не підходило їй по термінах, оскільки житло потрібно було їй негайно. Тому просила повернути кошти, та надіслала претензію, що в односторонньому порядку розриває договір.
Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просила у задоволенні позову відмовити, з мотивів викладених у відзиві на позов та тим, що умови договору виконані, надані більше 5 варіантів житла.
ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, хоча повідомлялась про таке належно та вчасно, про причини неявки суд не повідомила, однак скористалась правом на представництво своїх інтересів через представника.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 12 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою суду від 16 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено до судового розгляду на 20 липня 2026 року.
Ухвалою суду від 20 липня 2026 року розгляд справи відкладено до 30 липня 2026 року за клопотанням позивачки.
30 липня 2026 року в судовому засіданні оголошено перерву до 09 вересня 2026 року, у зв`язку з неявкою позивачки та заявленим нею клопотанням.
Заслухавши позивачку та представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд приходить до наступного висновку.
27 квітня 2026 року між ФОП ОСОБА_5 від імені якої діяв ОСОБА_7 на підставі довіреності та ОСОБА_4 укладено договір про надання послуг в підборі, організації переглядів варіантів житла з метою найму (оренди) (а.с.6).
ОСОБА_4 подано заявку на надання послуг №000396696 до «Key Town», тип нерухомості 1,2,3 кімнатні квартири, 2,3 кімнатні студії для жінки 40- років і 2 дітей 13 років, у Сихівському, Личаківському, Франківському районі м.Львова строком на 30 днів з підбором 5 варіантів, вартістю тарифу 11000 грн. (а.с.7).
У відповідності до квитанції 27 квітня 2026 року ОСОБА_4 на рахунок ФОП ОСОБА_5 оплачено 11000 грн. (а.с.8).
До матеріалів позовної заяви долучено скріншоти переписки з абонентом записаним як « ОСОБА_8 », з яких вбачається, що 27 квітня 2026 року позивачці запропоновано 5 локацій житла на АДРЕСА_1 (огляд після 18 год.), АДРЕСА_2 (по домовленості). ОСОБА_4 просила домовитись про огляд квартири на АДРЕСА_2 , зазначивши, що з усіх пропозицій лише ця квартира підходить по локації. Ріелтор переконувала у доцільності огляду інших об`єктів, однак позивачка зазначила лише про одну, з власником якої зідзвонилась самостійно, однак перед нею 40 людей на огляд локації. 28 квітня 2026 року ріелтор сконтактував з споживачем з питанням чи має можливість огляду помешкання, однак такий повідомив, що квартиру на АДРЕСА_2 вже здано. 30 квітня позивачка у переписці повідомила про намір розірвання договору, оскільки послуга не була надана належним чином, більшість варіантів не відповідали її запиту по локації, а єдиний релевантний варіант був недоступний, відсутній належний супровід, перегляди квартир не організовувались. По умовах договору по тарифу підбір варіантів 5 штук щоденно, 27 квітня було 5 варіантів, 28 квітня не було жодного, 29 квітня запропоновано 1 варіант. Оскільки за тарифом «Економ» передбачена можливість повернення коштів, просила повернути сплачену суму та надати відповідь у найближчий час. 02 травня 2026 року ріелтор запитує про прийняте рішення і продовження співпраці. 04 травня 2026 року позивачка повідомила про розірвання договору та надіслання на адресу офіційну претензію цінним листом, вимагала повернення коштів у розмірі 11000 грн, долучила фото підписаної претензії. Адресат (ріелтор) повідомив, що її заява прийнята та передана до юридичного відділу, очікування результату протягом 30 робочих днів. 15 травня позивачка вела переписку з вимогою про повернення коштів, у відповідь отримала повідомлення про отриманні відповіді на заяву, її повідомлення розцінені абонентом як погрози, запропоновано звератися куди забажає, оскільки це її право (а.с.15-18).
Абонент, підписаний як « ОСОБА_9 » повідомив про розгляд претензії і заяви, прийнято рішення, що підсстав для розірвання договору немає, адже по даному тарифу усі послуги були надані в повному обсязі, що агенство не відмовляється від роботи з клієнтом ОСОБА_4 , пропонують призупинити надання послуг та скористатись можливістю їхніх послуг протягом 6 місяців безкоштовно. У разі не згоди, аргументувати які саме пункти договору були порушені. 15 транвя 2026 року позивачка надіслала у відповідь на повідомлення аргументацію причин розірвання договору та не задоволення надання якістю послуг агенства з підбору їй найму житла. 16 травня 2026 року ОСОБА_10 повідомив, що клієнтці надано замовлену кількість варіантів, усі результати надання послуг зафіксвовані у її особистому кабінеті відповідно до обраного тарифу. Послуга по підбору варіантів житла була надана достроково, тому юридичним відділом прийнято таке рішення. З умовами співпраці ознайомлена (а.с.19-25).
Головне управління держпродспоживслужби у Львівській області надіслала ОСОБА_4 листа №05_2-11/3915 від 24 травня 2026 року щодо її звернення скарги від 19 травня 2026 року про порушення її прав ФОП ОСОБА_5 , а саме відмові в поверненні коштів через неналежне виконання послуг з підбору житла. Листом повідомлено, що на даний час неможливо провести захід державного нагляду (контролю) згідно її звернення в період дії воєнного стану. Однак з метою реалізації її прав звернення з вимогами про права і їх захист, законних інтересів, може бути здійснено у судовому порядку (а.с.9-10).
ОСОБА_4 скерувала ФОП ОСОБА_5 претензію щодо розірвання договору та повернення коштів, у зв`язку з неналежною якістю послуг, датовану 04 травня 2026 року (а.с.11).
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивiльнi права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов`язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Як свідчить аналіз матерiалiв справи, відповідачка набула майно (кошти) за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, з метою оплати за майбутні надані послуги по тарифу.
Крім того, грошові кошти не передавались у власність чи користування, їх було отримано не як позику, а як оплату за надані послуги з пошуку помешкання згідно з договором і є предметом договору.
У своїй претензії, датованій 04 травня 2026 року ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_4 вимагала розірвання договору про надання послуг від 27 квітня 2026 року в односторонньому порядку та повернення сплачених нею 11000 грн.
У відповідності до ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Відповідно до ст.525 ЦКУ одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.
Частиною першою статті 651 ЦКУ передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту умов договору не вбачається розірвання договору в односторонньому порядку. Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що усі суперечки та розбіжності за Договором вирішуються сторонами шляхом переговорів. У випадку направлення клієнтом претензії менеджеру, термін відповіді на претензію складає не більше 30 календарних днів. Якщо відповідь на претензію не надана протягом 30 днів, претензія вважається прийнятою і підлягає задоволенню в повному обсязі. Відповідь на претензію надається клієнту у вигляді смс-повідомлення, електронного листа або в письмовій формі. Пунктом 5.3 договору перебачено, що якщо в результаті переговорів сторони договору не можуть дійти згоди, спір вирішуєтьмя у судовому порядку згідно чинного законодавства України.
З скрінів переписок, долучених сторонами до справи вбачається, що менеджер у смс-повідомленні надіслав відповідь на претензію ОСОБА_4 .
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами існує спір, що у відповідності до умов договору вирішується в судовому порядку.
Однак, у позові ОСОБА_4 просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_5 на її користь безпідставно набуті кошти за договором у розмірі 11000 грн. у відповідності до ст.1212 ЦК України.
Судом встановлено, що договір про надання послуг в підборі, організації переглядів варіантів житла з метою найму (оренди) від 27 квітня 2026 року діє, не є розірваний, не визнаний судом не дійсним, зобов`язання за договором не припинились.
Позивачка ОСОБА_4 добровільно укладала договір про надання послуг в підборі, організації переглядів варіантів житла з метою найму (оренди) від 27 квітня 2026 року та внесла на виконання істотних умов договору оплату у розмірі 11000 грн. Вимоги про розірвання договору про надання послуг позивачка не заявляла.
За таких обставин, ураховуючи, що доказів визнання укладеного правочинну недійсним або його розірвання суду не надано, тому суд висновує про безпідставність посилань позивачки ОСОБА_4 на те, що оспорювана сума вважається отриманою відповідачкою безпідставно в розумінні статті 1212 ЦК України.
Правовідносини сторін регулюються нормами зобов`язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не статтею 1212 ЦК України, на яку посилалась позивачка як на підставу позовних вимог. Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілій.
Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до вимог ст.141 ЦПК України. У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, звільненням від сплати судового збору позивачки, судові витрати відносяться за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
у задоволенні позову ОСОБА_2 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 09 вересня 2026 року.
СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК