ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
09 вересня 2026 року м. Львів Справа № 299/1980/26 пров. № А/857/48744/26
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Шевчук С.М., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26 серпня 2026 року у справі № 299/1980/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП Закарпатської області , третя особа Виноградівський районний відділ державної виконавчої служби у Берегівському районі Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26 серпня 2026 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП Закарпатської області , третя особа Виноградівський районний відділ державної виконавчої служби у Берегівському районі Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.
Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2026 року становить 3328 грн.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 665 грн 60 коп. (3328*0,2 = 665,60).
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Перевіривши матеріали справи суд встановив, що апеляційну скаргу подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а тому при обрахунку суми судового збору застосовується коефіцієнт 0,8..
Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 798 грн 72 коп. (665,60*1,5*0.8= 798,72).
Вказаний недолік апеляційної скарги необхідно усунути шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 798,72 грн., або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Реквізити для сплати судового збору: «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».
Водночас, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Клопотання обґрунтовує тим, що сплата судового збору є значним фінансовим навантеженням.
Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.
Таким чином, виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічні приписи передбачені ст.8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до ч.1 якої (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності певних умов.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Також положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Суд, звертає увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, слід ураховувати майновий стан сторони, що є оціночним поняттям і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 у справі № 9901/166/19.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).
З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Слід наголосити, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, на яку покликається заявник в обґрунтування відповідної заяви. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем до клопотання подано зокрема довідку про отримання пенсії по інвалідності за період з вересня 2025 року по серпень 2026 року в розмірі 42288 грн надану Головним управління пенсіного фонду України в Закарпатській області та довідку про отримання допомоги на проживання внутрішньопереміщеним особам за період з вересня 2025 року по серпень 2026 року в розмірі 36000 грн надану Головним управління пенсіного фонду України в Закарпатській області.
Таким чином, сукупний розмір підтверджених заявником доходів за вказаний період становить 78 288,00 грн.
П`ять відсотків від зазначеного доходу становить 3 914,40 грн (78 288,00 грн ? 5 %).
Таким чином, розмір судового збору (798,72 грн), є меншим за 5 відсотків підтвердженого заявником доходу (3 914,40 грн), що не свідчить про наявність передбаченої пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» умови щодо перевищення розміру судового збору 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи.
Разом з тим відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору враховується співвідношення належного до сплати судового збору з розміром річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.
Оскільки апеляційну скаргу подано у 2026 році, таким попереднім календарним роком є 2025 рік, а тому для встановлення розміру річного доходу скаржника необхідні відомості про доходи, отримані ним за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року.
Натомість подана скаржником довідка охоплює період з вересня 2025 року по серпень 2026 року та не містить відомостей про доходи за січень-серпень 2025 року, у зв`язку з чим не дає можливості встановити сукупний розмір річного доходу скаржника за попередній календарний рік та, відповідно, перевірити, чи перевищує належна до сплати сума судового збору 5 відсотків такого доходу.
Отже, подані скаржником докази не є достатніми для висновку про наявність передбаченої пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» підстави для звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява скаржника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.
Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення вказаного недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26 серпня 2026 року про повернення позовної заяви у справі № 299/1980/26 - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26 серпня 2026 року у справі № 299/1980/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП Закарпатської області , третя особа Виноградівський районний відділ державної виконавчої служби у Берегівському районі Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. М. Шевчук