УХВАЛА
09 вересня 2026 року
м. Київ
справа №380/9032/26
адміністративне провадження № К/990/40616/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І. В.,
суддів: Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року у справі № 380/9032/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року, як місяця підвищення доходів;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року, як місяця підвищення доходів;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 лютого 2024 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 лютого 2024 року, з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у фіксованій сумі 4 062 грн 86 коп на місяць.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, з урахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін січня 2008 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно, виходячи з фіксованої величини 4 062 (чотири тисячі шістдесят дві) грн 86 к., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі № 380/9032/26.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме ненаданням документа про сплату судового збору, та надано п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Разом з тим скаржник подав клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, яке зареєстроване в апеляційному суді за вх. № В-58277/26.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги повернуто без розгляду, а апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі № 380/9032/26 повернуто скаржнику.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року у справі № 380/9032/26.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 27 липня 2026 року в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд».
У встановлений судом строк військова частина НОМЕР_1 документа про сплату судового збору в розмірі 1597,44 грн не надала, натомість звернулася з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Повертаючи зазначене клопотання без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що воно не відповідає вимогам частини першої статті 167 КАС України, оскільки скаржник не зазначив тривалості строку, на який просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а також не додав документів, які б підтверджували вчинення ним дій, спрямованих на отримання коштів, необхідних для сплати судового збору.
Установивши, що у визначений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, а подане скаржником клопотання про продовження цього строку є очевидно безпідставним та необґрунтованим і не відповідає вимогам частини першої статті 167 КАС України, суд апеляційної інстанції, керуючись частиною другою статті 298 та пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, повернув апеляційну скаргу військовій частині НОМЕР_1 .
У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 посилається на особливості її фінансування як бюджетної установи, першочергове спрямування в умовах воєнного стану бюджетних коштів на забезпечення обороноздатності держави та неритмічність фінансування видатків на сплату судового збору.
Крім того, скаржник зазначає, що ним уживалися заходи для отримання коштів на сплату судового збору, а саме 08 липня 2026 року направлено розрахунок потреби в коштах, зокрема за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», та посилається на відповідну заявку-розрахунок від 08 липня 2026 року № 1836/2396.
Водночас наведені доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, покладених в основу оскаржуваної ухвали.
Так, скаржник не заперечує обставин отримання 27 липня 2026 року ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та ненадання у встановлений судом п`ятиденний строк документа про сплату судового збору. Не наведено у касаційній скарзі й обґрунтування помилковості висновку суду апеляційної інстанції про те, що у клопотанні про продовження процесуального строку військова частина НОМЕР_1 не зазначила тривалості строку, на який просила його продовжити.
Посилання у касаційній скарзі на вжиття заходів для отримання відповідного фінансування також не спростовує висновків апеляційного суду, оскільки, як установлено цим судом, до клопотання про продовження строку скаржник не додав документів, які б підтверджували вчинення таких дій.
Саме по собі фінансування установи з Державного бюджету України, необхідність дотримання встановленої бюджетним законодавством процедури здійснення видатків та першочергове спрямування бюджетних коштів в умовах воєнного стану на потреби оборони не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку дотримуватися встановлених процесуальним законом вимог щодо форми та змісту процесуальних документів і своєчасного усунення недоліків апеляційної скарги.
Таким чином, зміст касаційної скарги та оскаржуваної ухвали не дає підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а наведені скаржником доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи для вирішення питання щодо правильності їх застосування
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 167, 169, 296, 298 КАС України, а правильне застосування зазначених норм процесуального права у спірних правовідносинах є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 відсутні.
На підставі викладеного, керуючись положеннями статті 333 КАС України,
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року у справі № 380/9032/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді А. Г. Загороднюк
В. М. Соколов