УХВАЛА
09 вересня 2026 року
м. Київ
справа №120/10442/25
адміністративне провадження №К/990/29894/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі №120/10442/25
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року, позов задоволено частково:
-визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії) за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022;
-зобов`язано військову військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії) за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року (які фактично були виплачені в цей період) виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
26 червня 2026 року до касаційного суду надійшла скарга Військової частини НОМЕР_1 .
Верховний Суд ухвалою від 09 липня 2026 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишив без руху, надав скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1 937 грн 92 коп.
На виконання цієї ухвали та в межах встановленого у ній строку, скаржник направив до суду заяву про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Проаналізувавши вищезазначене клопотання скаржника, Верховний Суд прийшов до наступних висновків.
Згідно статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
При цьому, відповідно до положень частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 169 КАС України визначено, зокрема, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про можливість продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків, строком у десять днів.
Керуючись частиною третьою статті 3, статтею 121, статтею 332 КАС України, Суд -
УХВАЛИВ :
1. Клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків задовольнити.
2. Продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги для подання до Суду:
- документа про сплату судового збору у розмірі 1 937 грн 92 коп.
3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
О.Р. Радишевська
Судді Верховного Суду