УХВАЛА
09 вересня 2026 року
м. Київ
справа №160/20069/25
адміністративне провадження №К/990/32790/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі №160/20069/25
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просив суд:
- визнати дії військової частини НОМЕР_1 щодо часткового нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , зазначені у Довідці про грошовий дохід від 17 червня 2025 протиправними;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за січень 2025 в розмірі 45984 грн за час перебування на лікуванні після отриманого поранення та посадовий оклад у розмірі 23529,78 грн;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за лютий 2025 в розмірі 30000 грн за час перебування на лікуванні після отриманого поранення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за березень 2025 в розмірі 25000 грн додаткової грошової винагороди час перебування на лікуванні після отриманого поранення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за травень 2025 в розмірі 50000 грн та посадовий оклад у розмірі 23529,78 грн;
- відшкодувати шкоду завдану військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 у сумі ста п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2026 року, адміністративний позов залишено без задоволення.
До касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2026 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Так, позивач оскаржує, зокрема і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2026 року.
Вперше касаційну скаргу зареєстровано у Верховному Суді 26 червня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2026 року указану скаргу повернуто особі, яка її подала.
Копію зазначеної ухвали доставлено до Електронного кабінету позивача у підсистемі Електронний суд 09 липня 2026 року о 20:55.
Вдруге касаційну скаргу зареєстровано у Верховному Суді 14 липня 2026 року.
Так, повторну касаційну скаргу направлено до Суду у розумний строк, що є належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У тексті касаційної скарги позивач, посилаючись на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес.
Таким чином, оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутій у порядку спрощеного позовного провадження, скаржник наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване судове рішення підлягає перегляду у касаційному порядку.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Обґрунтовуючи необхідність касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник указує на пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Проте, посилання скаржника на неврахування судами першої та апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 2 та частини четвертої статті 9, статті 73, статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України мають загальний характер. Ці правові позиції спрямовані на тлумачення основних засад адміністративного судочинства та принципів доказування, однак не містять конкретного висновку щодо застосування відповідних норм у правовідносинах, подібних до спірних.
Тому Суд не бере до уваги посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного перегляду.
Разом з тим, позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме відсутність правового висновку відповідно до застосування п. 1 Постанови КМУ № 168 та п.12 розділу XXXIV Порядку №260 яким встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та ст. 48 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-XIV від 24.03.1999, ст. 51 Кримінального кодексу України, ст.407 Кримінального Кодексу України та норм ч. 5 ст. 17 Конституції України у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Збройних Сил та командуванням військових частин у зв`язку з позбавленням таких військовослужбовців права на виплату їм додаткової винагороди, передбаченої п. 1 Постанови КМУ № 168, за відсутності притягнення їх до відповідальності, як кримінальної, так і до дисциплінарної чи адміністративної.
Обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 121, 328, 330, 334, 340 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Поновити ОСОБА_1 строк на подання касаційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2026 року.
2. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі №160/20069/25.
2. Установити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
3. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/20069/25.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
О.Р. Радишевська
Судді Верховного Суду