УХВАЛА
09 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 320/41992/24
адміністративне провадження № К/990/35373/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Білоуса О.В., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 320/41992/24 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просив: визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2024 року № [номер приховано] про застосування штрафних санкцій у розмірі 4 647 045,89 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2024 року № [номер приховано] про застосування штрафних санкцій у розмірі 1 576 191,94 грн;
- рішення про результати розгляду скарги віл 24 липня 2024 року № 22523/6/99-00-06-01-02-06.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду цієї справи було визначено склад колегії суддів: Шишов О.О. (головуючий суддя), Васильєва І.А., Яковенко М.М.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2026 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху у зв`язку з недотриманням скаржником вимог статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Скаржнику надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до інформації, наявної в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про залишення касаційної скарги без руху в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві в підсистемі «Електронний суд» 10 серпня 2026 року о 21:54 год.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, 21 серпня 2026 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, відповідач просить суд врахувати дотримання процесуальних строків під час первинного звернення до суду касаційної інстанції, а також своє прагнення реалізувати право на касаційне оскарження судових рішень у цій справі шляхом повторного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення. Вказує, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду. Також посилається на практику Верховного Суду, яка, на його думку, підтверджує наявність поважних причин для поновлення процесуального строку. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року № 1212 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 320/41992/24 у зв`язку з перебуванням судді Васильєвої І. А., яка входить до складу постійної колегії суддів, у відпустці, з метою дотримання строків розгляду справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 вересня 2026 року, для розгляду справи визначено такий склад суду: головуючий суддя - Шишов О.О., судді: Білоус О.В., Яковенко М.М.
Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Суд установив, що скаржник уже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень у цій справі. Ухвалами Верховного Суду від 15 червня 2026 року та від 20 липня 2026 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованим, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Крім того, скаржник мав достатньо часу для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України, а строк, що минув з моменту ухвалення постанови суду апеляційної інстанції та виготовлення її повного тексту, не може вважатися розумним та обґрунтованим для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Посилання на аналіз судової практики Верховного Суду саме по собі не може бути підставою для поновлення процесуального строку без належного обґрунтування подібності правовідносин.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі №320/41992/24 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді О. В. Білоус
М. М. Яковенко