Справа № 274/4728/26 Провадження № 2/0274/3126/26
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
УХВАЛА
09.09.26 р. м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Руденченко В.С.,
розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся з позовом, у якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 29.07.2023 р. Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1312.
Ухвалою від 23.07.2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 07.08.2026 р. задоволено заяву від 31.07.2026 р. ОСОБА_2 та постановлено провести розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке призначити на 09.09.2026 р. о 14:00.
У судове засідання, призначене на 09.09.2026 р. о 14:00, учасники справи та їхні представники не з`явилися.
Від ОСОБА_2 надійшло клопотання від 07.09.2026 р. (а. с. 56), у якому вона просить відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що перебуває на лікуванні у зв`язку з хворобою.
У тому ж клопотанні ОСОБА_2 просить надати час на примирення.
Розглядаючи ці клопотання, Суд зазначає наступне.
Щодо клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вказано вище, це клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 перебуває на лікуванні у зв`язку з хворобою.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У якості доказу перебування на лікуванні у зв`язку з хворобою ОСОБА_2 подала роздруковане на аркуші паперу видане на її ім`я електронне скерування від 21.08.2026 р., дійсне до 21.08.2027 р., категорія скерування - госпіталізація, послуга - стаціонарне лікування загального напрямку (а. с. 57).
Однак це електронне скерування від 21.08.2026 р. не є доказом госпіталізації та перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні, зокрема, 09.09.2026 р., воно є лише підставою для госпіталізації та перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні, які можуть бути проведені у період з 21.08.2026 р. по 21.08.2027 р.
Інших доказів перебування 09.09.2026 р. на стаціонарному лікуванні у зв`язку з хворобою ОСОБА_2 не подала.
За таких обставин Суд вважає, що ОСОБА_2 не довела, що вона 09.09.2026 р. перебуває на стаціонарному лікуванні у зв`язку з хворобою, тобто що не з`явилася у судове засідання з поважної причини, тому відмовляє у задоволенні її клопотання про відкладення розгляду справи.
Щодо клопотання про надання часу на примирення.
Це клопотання не містить будь-якого обґрунтування.
Відповідно до частини сьомої статті 240 Цивільного процесуального кодексу України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
Таким чином, призначення подружжю строку для примирення є правом суду, а не обов`язком.
Як зазначено вище, клопотання ОСОБА_2 про надання часу на примирення не містить будь-якого обґрунтування.
Крім того, про дану справу ОСОБА_2 дізналася не пізніше 31.07.2026 р., отримавши копію позовної заяви з додатками та ухвалу від 23.07.2026 р. (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження), що підтверджується її розпискою від 31.07.2026 р. (а. с. 23), а тому мала достатньо часу (майже півтора місяця) не те, щоб примиритися з ОСОБА_1 .
Також Суд враховує, що, як вбачається з матеріалів справи, спільні діти у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні.
При цьому від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання від 07.09.2026 р., у якому він просить, зокрема, позов про розірвання шлюбу задовольнити, що вказує на те, що наміру примиритися з ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не має, а 09.09.2026 р. від представника ОСОБА_1 надійшла заява від 09.09.2026 р., у якій він зазначає, що, зокрема, намір ОСОБА_1 розірвати шлюб є твердим та відповідає його волі, рішення про розірвання шлюбу остаточне та безповоротне, він не має бажання та наміру примиритися з ОСОБА_2 , та просить відмовити у задоволенні її клопотання про надання строку на примирення.
Більше того, навіть у позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що, зокрема, збереження сім`ї є неможливим, він твердо бажає розірвати шлюб, у зв`язку з чим строк для примирення просить не надавати.
За таких обставин Суд вважає, що примирення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є неможливим, призначення їм строку для примирення призведе лише до збільшення строку розгляду справи.
Враховуючи викладене, Суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про надання часу на примирення.
Керуючись статтями 223, 240, 258 - 261 Цивільного процесуального кодексу України,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотань ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи та про надання часу на примирення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Корбут