справа № 278/3099/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анастасії Юзюк, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В :
І. СУТЬ СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 у якому просила суд стягувати щомісячно з останнього на свою користь аліменти на утримання спільного сина сторін в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення дитиною повноліття.
У обґрунтування заявленого ОСОБА_1 повідомила, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі від якого мають спільного сина ОСОБА_3 . Наразі сторони проживають окремо і відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання хлопчика й через це позивачка вимушена звернутися до суду із цим позовом.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Ухвалою суду від 14 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач, скориставшись своїм процесуальним правом, подав до суду відзив на позовну заяву в якому фактично визнав позовні вимоги ОСОБА_1 .
Водночас, 01 вересня 2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшли запечерення стосовно його позиції, висловленої у відзиві на позовну заяву. Зокрема, останній наголошував на тому, що станом на день подання таких заперечень спільний син сторін проживає разом із бабусею та дідусем, а відтак останній переймається питанням того, чи будуть використані аліменти на утримання ОСОБА_3 позивачкою за їх цільовим призначенням.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
25 серпня 2015 року між сторонами укладений шлюб (а.с. 5).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 6).
Хлопчик має спільне зареєстроване місце проживання разом із матір`ю (а.с. 2, 7).
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року).
Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції про права дитини).
Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (частини перша та друга статті 27 Конвенції про права дитини).
Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина друга статті 51 Конституції України).
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").
Батьки зобов`язані утримувати дитину до її повноліття (ст. 180 СК України).
Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 1, 3 ст. 181 СК України).
При визначенні розміру аліментів суд, враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ст. 191 ЦПК).
V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ
Проаналізувавши фактичні обставини справи, норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, а також зважаючи на позицію відповідача, висловлену і відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки освітлені раніше фактичні обставини справи дають достатні підстави для задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання спільного сина у заявленому нею розмірі, так як утримання дитини є конституційним обов`язком сторін у справі.
Окремо суд акцентує увагу відповідача на тому, що предметом розгляду цієї справи є лише питання стосовно визначення розміру аліментів, які мають стягуватися з відповідача на утримання його сина ОСОБА_3 . Водночас, питання визначення місця проживання хлопчика, у цьому випадку, судом не вирішується, оскільки жодною зі сторін такі вимоги заявлені не були, а відтак в силу приписів ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд не вправі вирішувати це питання з власної ініціативи.
Стосовно доводів ОСОБА_2 щодо проживання ОСОБА_3 з іншими особами, суд вказує на те, що відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження того, що спільний син сторін, наразі, проживає не з матір`ю, а відтак доводи останнього у цій частині не можуть бути прийняті судом до уваги при вирішенні цього спору.
З приводу ж переживань ОСОБА_2 стосовно можливості нецільового використання позивачкою аліментів, які стягуватимуся з відповідача на підставі цього судового рішення, суд звертає увагу останнього на те, що згідно з приписами ч. 1 ст. 186 СК України він має право звернутися до відповідного органу опіки та піклування із заявою про встановлення контрою за цільовим витрачанням ОСОБА_1 аліментів, сплачених на утримання ОСОБА_3 .
VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір за подання позову про стягнення аліментів, від сплати якого відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена при зверненні до суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , код платника податків НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в розмірі 1/4 частини усіх його видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 червня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 09 вересня 2026 року.
Суддя Віктор Мокрецький