Справа № 527/2070/26
провадження 2/527/1562/26
РІШЕННЯ
іменем України
09 вересня 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Олефір А.О.,
за участю секретаря
судового засідання - Семенової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Глобине цивільну справу № 527/2070/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
27 липня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд».
В обгрунтування позову представник позивача зазначив, що 30.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем було укладено Договір № 4059205, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3400,00 грн, проценти за користування кредитом: 1020,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 % від фактичного залишку за кожен день користування кредитом. Договором передбачена можливість пролонгації строку кредитування.
26.07.2024 було укладено договір № 26-07/24, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4059205.
Відповідач не виконала умов кредитного договору, внаслідок чого станом на день складання позовної заяви утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 11866,00 грн, з яких: 3400,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 7820,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 646,00 грн - заборгованість за комісіями.
Посилаючись на викладене, представник позивача, просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 11866,00 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив, що просить проводити розгляд справи у відсутність представника позивача та зазначив, що не заперечуває проти ухвалення заочного рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відзиву відповідач не подав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
30.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит № 4059205, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором R20094 (далі по тексту Договір). Відповідно до Договору, відповідач отримав кредит у розмірі 3400,00 грн (п.1.2), кредит надається строком на 30 днів з 30.12.2021 (строк кредитування) (п.1.3), термін (дата) повернення кредиту 14.01.2022 (п.1.4), Комісія за надання кредиту: 646.00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1.), Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6) (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Відповідачем було підписано Паспорт споживчого креди[приховано], який є Додатком № 2 до Договору про споживчий кредит № 4059205 від 30.12.2021, у якому викладено істотні умови, які за своїм змістом є аналогічними викладеним у Договір про споживчий кредит № 4059205 (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, статтею 627 Цивільного кодексу Українипередбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит № 4059205 від 30.12.2021 у якому сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору та який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
Згідно квитанції, наданої ТОВ ФК «Елаєнс» було перераховано кошти від платника ТОВ «МІЛОАН» згідно кредитного договору № 4059205 від 30.12.2021 в сумі 3400,00 грн, номер платіжного інструменту: 516875хххххх0075 (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «МІЛОАН» виконало зобов`язання та надало відповідачу грошові кошти у розмірі встановленому кредитним договором.
26.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу № 26-07/24, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників вказаними у Реєстрі боржників (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Відповідно Реєстру боржників від 26.07.2024 до Договору факторингу № 26-07/24 від 26.07.2025 до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4059205 в сумі 11866,00 грн, з яких: 3400,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 7820,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 646,00 грн - заборгованість за комісіями (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначено в ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом встановлено, що право вимоги за Договором про споживчий кредит № 4059205 від 30.12.2021 перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс» на підставі договору факторингу.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4059205 від 30.12.2021, розмір заборгованості станом на 14.07.2026 становить: 11866,00 грн, з яких: 3400,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 7820,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 646,00 грн - заборгованість за комісіями (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3400,00 грн -заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) та заборгованості за процентами в сумі 7820,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти від первісного кредитора, не виконав зобов`язання з повернення основної суми боргу та сплати процентів у
у строк та у розмірі встановленому договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3400,00 грн -заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) та заборгованості за процентами в сумі 7820,00 грн є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 646,00 грн - заборгованості по комісії, суд зазначає наступне.
Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до п. 1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту: комісія за надання кредиту: 646,00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Приймаючи до уваги те, що у Договорі ТОВ «МІЛОАН» не зазначило та позивач не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з видачою кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. 1.5.1 Договору про споживчий кредит № 4059205 є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 646,00 грн - заборгованості по комісії до задоволення не підлягає.
Вирішення питання стягнення судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 11866,00 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 11220,00 грн, що становить 94,55 % від ціни позову.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2517,29 грн, що складає 94,55 % від 2662,40 грн.
Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат адвокатське об`єднанняя «Лігал Ассістанс» надавала правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 9000,00 грн (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Водночас, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що при підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.
За таких обставин, суд вважає, що вказаний розмір витрат на правничу допомогу є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючі конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 4000,00 грн.
Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено частково, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 3782,00 грн, що складає 94,55 % від 4000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 заборгованість за Договором про споживчий кредит № 4059205 від 30.12.2021
3400,00 грн -заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту),
7820,00 грн -заборгованість за нарахованими процентами
а всього 11220,00 грн (одинадцять тисяч двісті двадцять гривень 00 копійок), з яких:.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю витрати по сплаті судового збору в сумі 2517,29 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 3782,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місце знаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 42640371);
відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ).
Суддя А. О. Олефір