Справа № 758/15597/26
У Х В А Л А
08 вересня 2026 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Якимець О. І., ознайомившись з поданням державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) О. Бабенко, стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,
в с т а н о в и в:
на адресу суду надійшло вищевказане подання державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) О. Бабенко.
Дослідивши зміст подання та долучені до нього додатки, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
За правилами ч.ч.1, 2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Правовий аналіз вказаної норми закону свідчить про те, що місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 зробив висновок щодо визначення змісту категорії місця виконання рішення, наведене у ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», та вказав, що місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також суд звертає увагу на те, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.
Відтак, якщо спеціальною нормою права (п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме, Законом України «Про виконавче провадження» (див. постанову Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 910/8130/17).
У поданні державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) О. Бабенко просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суд з`ясував, що згідно відомостей з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери №3290037 від 08.09.2026 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , довідка ВПО 2106-7002208912 від 07.03.2025, що територіально не відноситься до Подільського районного суду міста Києва.
Таким чином, виходячи з імперативних приписів ч. 4 ст. 441 ЦПК України вказане подання державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) О. Бабенко про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника не підлягає розгляду Подільським районним судом міста Києва.
У листі Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» зазначено, що у випадку надходження до суду подання державного виконавця, поданого з порушенням правил підсудності, суддя постановляє ухвалу про повернення подання державного виконавця для подання до належного суду. Копія ухвали разом із поданням та всіма додатками до нього надсилається державному виконавцю.
Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) О. Бабенко про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, підлягає поверненню державному виконавцю для подання до належного суду.
Керуючись ст. 441 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
подання державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) О. Бабенко, стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа - повернути для подання до належного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. І. Якимець