Справа № 204/10857/26
Провадження № 2-з/204/66/26
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. [телефон приховано], inbox@kg.dp.court.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
Іменем України
08 вересня 2026 рокуЧечелівський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Чудопалової С.В., за участю секретаря судового засідання Янчук П.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву виконуючого обов`язки керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою виконуючого обов`язки керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів використання земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява виконуючого обов`язки керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів використання земельної ділянки.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 07.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Разом з позовом представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єктів нерухомого а саме: виробничий будинок літ. А-1, А{1}-2, А{2}-1, А{3}-1, а-1 загальною площею 1865,7 кв.м., сходи літ. а, вхід у підвал літ. а{2}, а{3}; будівля КПП літ. Б, ґанок літ. б, б{1}; котельня літ. Д; навіси літ. В, Г, Ж; сушарка деревини (тимчасова споруда) літ.Е; виставковий будинок (тимчасова споруда) літ. З; ворота № 2, 3, 5; огорожа № 4; транспортна стрічка № 9; пожежний гідрант № 10; козловий кран № 11; залізнична колія № 13; естакада № НОМЕР_1 ; мостіння І-ІІІ, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві спільної часткової власності за ОСОБА_4 , розмір частки 1/4, ОСОБА_2 , розмір частки 1/4, ОСОБА_3 , розмір частки 1/2. В обґрунтування вимог зазначає, що на території Чечелівського району міста Дніпра було сформовано земельну ділянку комунальної власності площею 1,4074 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер [номер приховано]:07:202:0051). На ній розташовано комплекс будівель площею 1865,7 кв.м., власниками яких є ОСОБА_4 , ОСОБА_2 по 1/4 частки та ОСОБА_3 1/2 частки. Раніше ця ділянка перебувала в оренді ОСОБА_6 згідно з договором оренди від 29.11.2006 , який припинено 14.12.2021. Оскільки нові власники нерухомості не продовжили договір та не оформили правовстановлюючих документів, ділянка використовується без правових підстав . Вважають, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 придбавши об`єкти нерухомого майна, загальною площею 1865,7 кв.м., які фактично знаходяться на земельній ділянці площею 1,4074 га, використовували земельну ділянку в період з 25.10.2024 по 22.01.2026 без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та зберігали кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим збільшували вартість власного майна та протиправно позбавляли територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у виді орендної плати, грубо порушували права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом. Зазначають, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у т.ч. задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Предметом позову у справі є стягнення коштів, які зберегли у себе землекористувачі земельної ділянки за рахунок власника земельної ділянки, внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, збитків, завданих Дніпровській міській раді, в сумі 1 534 623, 69 грн.
Отже, виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості або майна, вартість якого еквівалентна такій сумі.
На підставі ч.1 ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У частині 1 статті 150 ЦПК України наведено перелік видів заходів забезпечення позову, серед яких накладення арешту на майно.
За змістом ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Безумовно наявність у власності відповідача нерухомого може гарантувати виконання рішення суду у разі задоволення позову. Проте суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. Це означає, що заявнику недостатньо лише зазначити, що існує загроза можливості виконання судового рішення, а й навести змістовну мотивацію таких причин та підстав. Цей обов`язок заявник не повинен перекладатись на суд, а суд не повинен самостійно відшукувати ці підстави, якщо заявник неспроможний їх навести. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Така позиція також неодноразово висловлена і Верховним Судом, зокрема і 17.06.2022 у постанові № 908/2382/21.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Посилання позивача у заяві про забезпечення позову на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення заявлених вимог, не є обґрунтованою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Тобто арешт на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 320/3560/18, заявником суду повинні бути надані відомості щодо конкретного індивідуально визначеного майна, яке належить відповідачу та щодо якого мають вживатись заходи забезпечення позову. Суд встановив, що в заяві про забезпечення позову позивач не зазначив вартість нерухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт та встановити заборонуна відчуження та вчинення реєстраційних дій, також не дає суду змоги визначити співмірність засобу забезпечення позову заявленим позовним вимогам. Аргументи позивача про не відшкодування відповідачем збитків, які настали внаслідок вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди є підставами позову, яким суд надасть оцінку виключно під час розгляду справи по суті, з`ясовуючи фактичні обставини справи та надаючи доказам оцінку.
Без зазначення вартості належності конкретного майна відповідачам, накладення арешту може зашкодити істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідачів, порушить їх право, зокрема є неспівмірною позовним вимогам та не забезпечує збалансованості інтересів сторін, а тому є такою, що порушує інтереси та права відповідачів у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимогі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Між сторонами існує спір та предметом позову є вимога позивача до відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером [номер приховано]:07:202:0051, площею 1,4074 га у розмірі 1 534 623,69 грн.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 489397044 від 10.08.2026, вказане нерухоме майно перебуває у спільній часткові власності, девласниками є ОСОБА_2 , розмір частки 1/4, ОСОБА_4 , розмір частки 1/4, ОСОБА_3 , розмір частки 1/2.Право власності на 1/4 частину майна у ОСОБА_2 виникло на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , серія та номер: 140, виданий 12.01.2018 приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Батовою Л.Г.Право власності на 1/4 частину майна ОСОБА_4 виникло на підставі договору дарування частини будівель та споруд, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , серія та номер: 4005, посвідченого 29.07.2016 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою К.Ю. та договору про зміну права власності від 15.12.2017, серія та номер: 5490, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міськогоно таріального окруту Батовою Л.Г.Право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину майна за адресою: АДРЕСА_1 виникло на підставі договору дарування, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 від 29.07.2016, серія та номер: 4013, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріальногоокругу Ричкою К.Ю.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 19.05.2026 зареєстровано договір оренди землі №159, укладений між Дніпровською міською радою та ОСОБА_4 на земельну ділянку загальною площею1,4074 га кадастровий номер [номер приховано]:07:202:0051, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Площа частки користування, яка не підлягає окремому відчуженню та виділенню в натурі, у спільному землекористуванні становить 25% або 0,3518 га. Строк дії договору до 19.05.2041.
Крім того, з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 19.05.2026 зареєстровано договір оренди землі №162, укладений між Дніпровською міською радою та ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 1,4074 гакадастровий номер [номер приховано]:07:202:0051, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Площа частки користування, яка не підлягає окремому відчуженню та виділенню в натурі, У спільному землекористуванні становить 50% або 0,7037 га. Строк дії договору до 19.05.2041.
Крім того, з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 19.05.2026 зареєстровано договір оренди землі №161, укладений між Дніпровською міською радою та ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 1,4074 га кадастровий номер [номер приховано]:07:202:0051, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Площа частки користування, яка не підлягає окремому відчуженню та виділенню в натурі, у спільному землекористуванні становить 25% або 0,3519 га. Строк дії договору до 19.05.2041.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 20.02.2026 у справі № 204/6834/25 позовну заяву Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів використання земельної ділянки - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером[номер приховано]:07:202:0051, площею 1,4074 га за період з 15.12.2021 року по 24.10.2024 згідно часток кожного із співвласників майна, а саме з ОСОБА_3 - 632 544,98 грн., ОСОБА_4 316 272,49 грн., ОСОБА_2 - 316 272,49 грн. В іншій частини позовних вимог відмовлено. Наразі справа перебуває на розгляді в апеляційному суді.
В рамках вказаної справи ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 23.06.2025 вже було накладено заборону на відчуження та вчинення будь-яких дій щодо перереєстрації права власності об`єктів нерухомого, а саме: виробничий будинок літ.А-1, А{1}-2, А{2}-1, А{3}-1, а-1 загальною площею 1865,7 кв.м., сходи літ. а, вхід у підвал літ. а{2}, а{3}; будівля КПП літ. Б, ґанок літ. б, б{1}; котельня літ. Д; навіси літ. В, Г, Ж; сушарка деревини (тимчасова споруда) літ. Е; виставковий будинок (тимчасова споруда) літ. З; ворота №2, 3, 5; огорожа №4; транспортна стрічка № 9; пожежний гідрант №10; козловий кран № 11; залізнична колія № 13; естакада № НОМЕР_1 ; мостіння І-ІІІ, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві спільної часткової власності за ОСОБА_4 , розмір частки 1/4, ОСОБА_2 , розмір частки 1/4, ОСОБА_3 , розмір частки , що також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно № 489397044 від 10.08.2026.
Будь-яких підтверджень скасування такого забезпечення позову матеріали цивільної справи не містять. Таким чином судом встановлено, що на теперішній час стосовно нерухомого майна, на яке представник позивача просить накласти заборону вже вжиті заходи забезпечення позову (у вигляді заборони на відчуження та вчинення будь-яких дій щодо перереєстрації права власності об`єктів нерухомого на вищевказаний об`єкт) та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесені відповідні записи про обтяження які не скасовані. При вирішенні заяви про забезпечення позову суд виходить з того, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Обгрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову представником позивача не зазначено та не надано суду будь-яких переконливих доказів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову по даній справі у вигляді заборони вчиняти певні дії повязані з державною реєстрацією речових прав щодо обєктів нерухомогомайна що призведе до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. Представником позивача не доведено перед судом, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків для позивача, оскільки спірне нерухоме майно вже перебуває під забороною, що унеможливлює його відчуження на користь третіх осіб. Так само, представником позивача не наведено жодних обставин на підтвердження того, що на теперішній час існує реальна необхідність у забезпеченні позову шляхом повторної заборони вчиняти певні дії щодо майна , яке вже перебуває під забороною за заявою представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі № 204/6462/25 (провадження 2-з 204/48/25 Підсумовуючи наведене суд приходить до переконливого висновку, що доцільність, необхідність та потреба у вжитті заходів забезпечення позову шляхом повторної заборони відповідачам та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єктів нерухомого а саме: виробничий будинок літ. А-1, А{1}-2, А{2}-1, А{3}-1, а-1 загальною площею 1865,7 кв.м., сходи літ. а, вхід у підвал літ. а{2}, а{3}; будівля КПП літ. Б, ґанок літ. б, б{1}; котельня літ. Д; навіси літ. В, Г, Ж; сушарка деревини (тимчасова споруда) літ.Е; виставковий будинок (тимчасова споруда) літ. З; ворота № 2, 3, 5; огорожа № 4; транспортна стрічка № 9; пожежний гідрант № 10; козловий кран № 11; залізнична колія № 13; естакада № 14 ; мостіння І-ІІІ, на теперішній час відсутня, оскільки наразі вже накладена заборона на вищевказане нерухоме майно, що унеможливлює його відчуження на користь третіх осіб.
Аналогічне забезпечення позову, відносно спірного нерухомого майна, є чинним, а тому повторне забезпечення позову вже діючого обмеження відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на вільне володіння спірним нерухомим майном є недоцільним та неспівмірним.
Враховуючи вищезазначені положення ст. 149, 150 ЦПК України, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України,суд -
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні заяви виконуючого обов`язки керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом 15-ти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя С.В.Чудопалова