Справа № 643/6703/26
Провадження № 2/643/5436/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Штонди В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву представника позивача - адвоката Ципліцького Дмитра Олеговича про
стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі №
643/6703/26
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
про визнання припиненими зобов`язань за кредитним та іпотечним
договорами, скасування записів у Державному реєстрі речових
прав на нерухоме майно, зобов`язання вчинити певні дії та
стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі свого представника - адвоката Ципліцького Д.О. звернулася до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідач, Банк), в якому просить суд:
- визнати зобов`язання ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» за Кредитним договором № HAEEGK01270005 від 15 грудня 2006 року та Договором іпотеки № HAEEGK01270005 від 15 грудня 2006 року припиненими;
- записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 4233613 (тип значення: заборона на нерухоме майно) від 15 грудня 2006 року та за реєстраційним номером 4235713 (тип значення: іпотека) від 13 березня 2007 року скасувати;
- зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» повернути ОСОБА_1 оригінали правовстановлюючих документів на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , які були передані Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» на виконання умов Кредитного договору № HAEEGK01270005 від 15 грудня 2006 року та Договору іпотеки № HAEEGK01270005 від 15 грудня 2006 року;
- стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.
Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 24 липня 2026 року у справі № 643/6703/26 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано зобов`язання ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» за Кредитним договором № HAEEGK01270005 від 15 грудня 2006 року та Договором іпотеки № HAEEGK01270005 від 15 грудня 2006 року припиненими; скасовано записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 4233613 (тип значення: заборона на нерухоме майно) від 15 грудня 2006 року та за реєстраційним номером 4235713 (тип значення: іпотека) від 13 березня 2007 року; зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» повернути ОСОБА_1 оригінали правовстановлюючих документів на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , які були передані Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» на виконання умов Кредитного договору № HAEEGK01270005 від 15 грудня 2006 року та Договору іпотеки № HAEEGK01270005 від 15 грудня 2006 року. В іншій частині позову відмовлено.
При цьому, вищевказаним рішенням суду відповідно до статті 246, пункту 5 частини сьомої статті 265 ЦПК України призначено судове засідання для вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу на 13 серпня 2026 року; зобов`язано ОСОБА_1 протягом п`яти днів після ухвалення рішення надати суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.
29 липня 2026 року представником позивача - адвокатом Ципліцьким Д.О. через підсистему «Електронний суд» подані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21 000,00 грн.
У судове засідання 13 серпня 2026 року представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача Кураксіна О.І. у судовому засіданні 13 серпня 2026 року заперечувала проти задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи, обсягом виконаної представником позивача роботи та фактично затраченим на її виконання часом. На обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначила, що дана справа не належить до категорії складних, а підготовка позовної заяви та інших процесуальних документів не потребувала значного обсягу часу та складних за характером юридичних дій. Крім того, судом позовні вимоги задоволено лише частково, що, на думку представника відповідача, також має бути враховано при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню. Представник відповідача також заперечувала проти включення до складу витрат на професійну правничу допомогу часу, зазначеного адвокатом як час на дорогу до суду, очікування початку судового засідання та час затримки судового засідання. На думку представника відповідача, час на дорогу до суду, час очікування адвокатом початку судового засідання, у тому числі у зв`язку із затримкою його проведення, сам по собі не є часом безпосереднього надання правничої допомоги, а тому не може бути включений до вартості оплачуваних адвокатських послуг. Також представник відповідача посилалася на те, що заявлений до стягнення розмір витрат не відповідає рівню розцінок на професійну правничу допомогу, що склався у Харківській області, та є завищеним порівняно з фактичним обсягом і характером наданих адвокатом послуг. З огляду на наведене представник відповідача вважає, що співмірним, обґрунтованим та розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який може бути стягнутий з відповідача, є сума не більше 5 000,00 грн.
У судовому засіданні 13 серпня 2026 року суд перейшов до стадії ухвалення додаткового рішення та призначив його проголошення на 19 серпня 2026 року.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням (частина перша статті 29 Закону).
Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Суд зауважує, що правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов`язання про сплату та строки сплати.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом і клієнтом з питань визначення розміру гонорару чи його зменшення можливо лише за умови обґрунтованості та наявності доказів підтвердження невідповідності витрат фактично наданим послугам (постанови Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17, провадження № 61-11991св20).
Цивільний процесуальний закон визначає критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу у справі.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 268; від 28 липня 1999 року у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, пункт 30).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21 000,00 грн представником позивача надано:
- договір про надання правничої допомоги № 070326 від 07.03.2026, укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським бюро «Дмитра Ципліцького» (Адвокатське бюро), відповідно до п. 2.1. якого Адвокатське бюро на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов`язання із представництва інтересів Клієнта у правовідносинах із ПАТ КБ «Приватбанк», що так чи інакше стосуються Кредитного договору № HAEEGK01270005 від 15 грудня 2006 року, в тому числі, але не виключно, у питанні вилучення з ДРРП внесених на підставі договору іпотеки № HAEEGK01270005 від 15 грудня 2006 року обтяжень щодо нерухомого майна Клієнта.Згідно з п. 4.1. Договору вартість наданих правничих послуг Адвокатське бюро розраховує самостійно після одержання від Клієнта замовлення на надання правничої допомоги виходячи із розрахунку: 1 година роботи (надання правничої допомоги) - 1 500,00 грн, мінімальна тарифікація - 10 хвилин;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Ципліцького Д.О. від 25 листопада 2015 року № 1962;
- ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 серії АХ № 1332807;
- рахунок № 001360 від 01 квітня 2026 року на оплату виконаних адвокатом робіт в загальній сумі 15 000,00 грн, з якого вбачається, що 07 березня 2026 року адвокатом виконано наступний обсяг робіт: «Інші типи правничої допомоги, пов`язані з виконанням доручення клієнта: загальний час, що включає в себе: одержання від клієнта первинного звернення на надання правничої допомоги; встановлення зв`язку та телефонні переговори із представником банку щодо можливості позасудового врегулювання спірної ситуації; одержання та вивчення кредитного та іпотечного договорів; організація процедури підписання нового договору про надання правничої допомоги; підняття з архіву матеріалів попередніх судових спорів; замовлення та одержання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; складання заяви про повернення оригіналів правовстановлюючих документів та вилучення обтяжень з ДРРП, погодження її із замовником та відправлення на адресу АТ КБ «Приватбанк» електронною поштою (з ЕЦП), кількість годин - 4 год, ставка - 1 500,00 грн/год, сума - 6 000,00 грн»; 30 березня 2026 року адвокатом виконано наступний обсяг робіт: «складання документів та їх надіслання/подача адресатам: складання та подача позовної заяви до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів (про визнання зобов`язань за кредитним договором та договором іпотеки припиненими, скасування записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зобов`язання повернути правовстановлюючі документи та стягнення моральної шкоди), кількість годин - 6 год, ставка - 1 500,00 грн/год, сума - 9 000,00 грн»;
- рахунок № 001396 від 01 червня 2026 року на оплату виконаних адвокатом робіт в загальній сумі 3 750,00 грн, з якого вбачається, що 24 квітня 2026 року адвокатом було виконано наступний обсяг робіт: «складання документів та їх надіслання/подача адресатам: вивчення відзиву АТ КБ «Приватбанк» на позовну заяву; складання та надіслання сторонам та суду відповіді на відзив, кількість годин - 1 год, ставка - 1 500,00 грн/год, сума - 1 500,00 грн»; 04 травня 2026 року адвокатом було виконано наступний обсяг робіт: «участь в судовому засіданні (онлайн чи офлайн): с. Новіченко Н.В., Молчаненко О.І. - АТ КБ «Приватбанк»; участь в судовому засіданні (загальний час включає дорогу до суду, час очікування засідання та безпосередню участь у ньому), кількість годин - 1,5 год, ставка - 1 500,00 грн/год, сума - 2 250,00 грн»;
- рахунок № 001413 від 28 липня 2026 року на оплату виконаних адвокатом робіт в загальній сумі 2 250,00 грн, з якого вбачається, що 15 липня 2026 року адвокатом було виконано наступний обсяг робіт: «участь в судовому засіданні (онлайн чи офлайн): с. Новіченко Н.В., Молчаненко О.І. - АТ КБ «Приватбанк»; участь в судовому засіданні (загальний час включає дорогу до суду та безпосередню участь у засіданні), кількість годин - 1,5 год, ставка - 1 500,00 грн/год; сума 2 250,00 грн»;
- лист ОСОБА_2 , яким він повідомляє сплату виставлених адвокатом Ципліцьким Д.О. рахунків в сумі 21 000,00 грн, а також виписки про рух коштів, які свідчать про оплату ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21 000,00 грн.
Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 зазначила, що у розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
У даному випадку, 07 березня 2026 року адвокатом було виконано наступний обсяг робіт: Інші типи правничої допомоги, пов`язані з виконанням доручення клієнта: загальний час, що включає в себе: одержання від клієнта первинного звернення на надання правничої допомоги; встановлення зв`язку та телефонні переговори із представником банку щодо можливості позасудового врегулювання спірної ситуації; одержання та вивчення кредитного та іпотечного договорів; організація процедури підписання нового договору про надання правничої допомоги; підняття з архіву матеріалів попередніх судових спорів; замовлення та одержання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; складання заяви про повернення оригіналів правовстановлюючих документів та вилучення обтяжень з ДРРП, погодження її із замовником та відправлення на адресу АТ КБ «Приватбанк» електронною поштою (з ЕЦП), на яку витрачено 4 години. Вартість цих робіт з урахуванням погодинної ставки 1 500,00 грн складає 6 000,00 грн.
Як вбачається з характеру виконаних робіт, частина з них безпосередньо пов`язана з підготовкою правової позиції позивача та з`ясуванням фактичних обставин спірних правовідносин. Зокрема, одержання та вивчення кредитного й іпотечного договорів, аналіз матеріалів попередніх судових спорів, дослідження відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також підготовка заяви до банку щодо повернення правовстановлюючих документів та вилучення обтяжень об`єктивно були необхідними для встановлення характеру правовідносин сторін, визначення способу захисту порушеного права та формування подальшої правової позиції позивача.
Разом з цим суд звертає увагу, що наведений перелік об`єднує як безпосередньо юридичні дії, що потребують професійних правничих знань, так і організаційні та технічні дії, правова складність яких є мінімальною або відсутньою. Зокрема, одержання від клієнта первинного звернення про надання правничої допомоги та організація процедури підписання нового договору про надання правничої допомоги за своїм змістом не є діями, безпосередньо спрямованими на здійснення представництва інтересів позивача у спорі з відповідачем. Такі дії стосуються організації взаємовідносин між адвокатом та його клієнтом і не можуть автоматично розглядатися як витрати, необхідні для відшкодування справи іншою стороною.
Водночас телефонні переговори з представником банку щодо можливості досудового врегулювання спору, вивчення кредитного та іпотечного договорів, аналіз попередніх судових спорів та відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мають безпосередній зв`язок із предметом спору та є складовою належної підготовки позивача до судового захисту.
Окремої оцінки потребує складання заяви про повернення оригіналів правовстановлюючих документів та вилучення обтяжень із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначена дія має юридичний зміст та пов`язана зі спірними правовідносинами сторін, а тому суд не вбачає підстав для її повного виключення зі складу витрат на професійну правничу допомогу.
Разом із тим суд враховує, що всі перелічені дії виконувалися в межах одного дня та об`єднані адвокатом у загальний час тривалістю чотири години без розмежування фактичної тривалості кожної з них.
Такий спосіб визначення вартості правничої допомоги сам по собі не суперечить законодавству, однак позбавляє суд можливості встановити, яка саме кількість часу була фактично витрачена на кожну із зазначених дій та чи відповідає загальний час їх виконання об`єктивній складності й обсягу відповідної роботи.
Детальний опис робіт має надати можливість суду визначити обсяг та вартість правничої допомоги для цілей розподілу судових витрат. Водночас суд має оцінити не лише формальну наявність відповідного переліку, а й фактичну необхідність та розумність заявлених витрат.
Суд також бере до уваги, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночним та підлягає визначенню з урахуванням конкретних обставин кожної справи, зокрема складності спору, фактичного обсягу виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом, та значення справи для сторони.
При цьому погодинна ставка адвоката у розмірі 1 500,00 грн сама по собі не свідчить про завищення вартості правничої допомоги. Суд не встановлює та не оцінює винагороду адвоката як таку, оскільки її розмір визначений домовленістю між адвокатом і клієнтом. Предметом судової оцінки є саме та частина відповідних витрат, яку позивач просить покласти на іншу сторону як судові витрати.
За таких обставин суд дійшов висновку, що виконання адвокатом наведеного комплексу дій у цілому було пов`язане з підготовкою та здійсненням захисту прав та інтересів позивача, а тому витрати за цією складовою відповідають критерію реальності в частині фактичного виконання відповідних робіт. Разом із тим заявлений обсяг у чотири години та відповідна вартість у 6 000 грн не можуть бути визнані повністю співмірними з характером та складністю виконаних дій.
Щодо витрат у сумі 9 000 грн за складання та подання позовної заяви суд зазначає, що підготовка позову є безпосередньою та необхідною формою професійної правничої допомоги, без якої реалізація права позивача на судовий захист була б неможливою.
Із матеріалів справи вбачається, що позов містив декілька взаємопов`язаних вимог, зокрема щодо визнання припиненими зобов`язань за кредитним договором та договором іпотеки, скасування відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зобов`язання повернути правовстановлюючі документи та стягнення моральної шкоди.
Отже, доводи відповідача про те, що справа взагалі не є складною та не потребувала юридичного аналізу, суд вважає такими, що не повною мірою відповідають характеру заявлених позовних вимог.
Разом із тим кількість заявлених вимог сама по собі не свідчить про необхідність витрачення будь-якої кількості часу, зазначеної адвокатом у розрахунку. Під час визначення розумного розміру витрат суд повинен оцінити не лише кількість позовних вимог, а й фактичний обсяг правового аналізу, складність застосування законодавства, кількість та характер доказів, необхідність їх дослідження та обсяг самого процесуального документа.
З урахуванням характеру спірних правовідносин, наявності декількох позовних вимог, необхідності дослідження кредитних та іпотечних правовідносин, інформації з державного реєстру, а також формування правової позиції щодо вимог про моральну шкоду, суд вважає обґрунтованим витрачення адвокатом значного часу на підготовку позовної заяви.
Водночас шість годин роботи за цією позицією, на переконання суду, перевищують обсяг часу, який є необхідним та розумним з урахуванням встановленої судом фактичної складності спору.
При цьому суд враховує, що частина матеріалів, необхідних для підготовки позову, вже була опрацьована адвокатом у межах інших дій, включених до розрахунку витрат, а тому повторне врахування значного обсягу часу при підготовці позовної заяви має бути оцінене з урахуванням недопущення подвійної компенсації фактично однієї й тієї самої роботи.
Витрати у розмірі 1 500 грн за одну годину роботи адвоката, пов`язаної з вивченням відзиву відповідача та підготовкою і направленням відповіді на відзив, суд вважає обґрунтованими.
Вказана робота безпосередньо пов`язана з розглядом справи, оскільки передбачає аналіз доводів відповідача, їх юридичну оцінку та формування процесуальної позиції позивача у відповідь на заперечення іншої сторони.
Заявлений час (одна година) не є надмірним з огляду на характер виконаної роботи, а її вартість за встановленою сторонами погодинною ставкою становить 1 500,00 грн.
Щодо витрат у сумі 2 250,00 грн за участь представника у першому судовому засіданні та 2 250,00 грн за участь у другому судовому засіданні суд зазначає таке.
Сам факт участі адвоката у судовому засіданні є безпосереднім видом професійної правничої допомоги та об`єктивно пов`язаний із розглядом справи.
Заперечення представника відповідача щодо включення до складу витрат на професійну правничу допомогу часу, зазначеного адвокатом як час на дорогу до суду, очікування початку судового засідання та час затримки судового засідання суд до уваги не приймає, оскільки такі стадії, як прибуття до суду та очікування початку судового засідання є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. Таким чином, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні та час очікування початку судового засідання, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2026 року у справі № 761/9935/21, від 08 квітня 2026 року у справі № 946/383/23 та ін.
Водночас зазначена правова позиція не означає, що будь-який заявлений адвокатом час очікування чи перебування в суді автоматично підлягає компенсації в повному обсязі. Такий час також має оцінюватися з точки зору його фактичності, необхідності та співмірності із загальним обсягом правничої допомоги.
У цій справі адвокатом заявлено по 1,5 години за кожне судове засідання. При цьому щодо першого засідання до цього часу включено дорогу, очікування та безпосередню участь у засіданні, а щодо другого - дорогу та безпосередню участь.
За відсутності належних доказів, які б свідчили про те, що фактична тривалість відповідних заходів була істотно більшою, суд оцінює заявлений час у сукупності з фактичною складністю судового розгляду та тривалістю процесуальних дій.
Враховуючи, що участь представника у судових засіданнях була необхідною для реалізації процесуальних прав позивача, а ставка 1 500 грн за годину сама по собі не є надмірною, суд вважає обґрунтованим компенсувати витрати за участь адвоката у двох судових засіданнях у заявленому розмірі - 4 500 грн.
Таким чином, загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, який суд визнає таким, що відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності, становить 14 500,00 грн.
Разом із тим, вирішуючи питання про остаточний розмір витрат, які підлягають стягненню саме з відповідача, суд враховує також результат розгляду справи.
Як установлено судом, позовні вимоги задоволено частково. Отже, відповідно до принципу пропорційності розподілу судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами з урахуванням результату розгляду заявлених позовних вимог відповідно до частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи конкретні обставини цієї справи, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, характер заявлених позовних вимог, необхідність підготовки процесуальних документів, участь представника позивача у судових засіданнях, часткове задоволення позовних вимог, а також заперечення представника відповідача щодо співмірності розміру витрат, суд дійшов висновку, що справедливим, обґрунтованим та таким, що відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності, є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 875,00 грн.
У решті вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають, оскільки заявлений розмір у відповідній частині не відповідає встановленому судом обсягу необхідної правничої допомоги та критеріям співмірності.
При цьому суд не погоджується з доводами відповідача щодо необхідності обмеження витрат на професійну правничу допомогу сумою 5 000 грн, оскільки така сума не відповідає фактичному обсягу роботи, виконаної адвокатом у цій справі, яка включала підготовку позовної заяви з декількома взаємопов`язаними вимогами, аналіз кредитних та іпотечних правовідносин, опрацювання доказів, підготовку відповіді на відзив та участь представника позивача у судових засіданнях.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 141, 246, 264, 265, 270 ЦПК України суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву представника позивача - адвоката Ципліцького Дмитра Олеговича задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 875 (десять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн 00 коп.
3. В іншій частині заяву залишити без задоволення.
4. Додаткове рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).
6. Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; код ЄДРПОУ 14360570).
Повне рішення складено 09.09.2026 року.
Суддя Н.В. Новіченко