Єдиний унікальний номер № 333/9555/26
Провадження № 2-о/333/457/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретарки судового засідання Пузанової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису стосовно кривдника,
ВСТАНОВИВ:
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису стосовно кривдника.
Вимоги заяви обґрунтовує тим, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , який не має зареєстрованого місця проживання у місті Запоріжжі, однак фактично проживає разом з нею в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначена квартира належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11 грудня 2020 року.
Протягом останніх років поведінка ОСОБА_2 щодо неї стала агресивною та систематично проявляється у вчиненні фізичного, психологічного та економічного насильства. Він має схильність до вживання алкогольних напоїв, і під час перебування в цьому стані його агресивна поведінка посилюється. Він систематично влаштовує за місцем її проживання конфлікти та сварки, ображає її, висловлюється на її адресу нецензурною лайкою, погрожує застосуванням насильства та фізичною розправою. Мали місце неодноразові випадки безпосереднього застосування ним до заявниці фізичного насильства, зокрема нанесення ударів у різні частини тіла, штовхання та вчинення інших насильницьких дій, внаслідок яких вона відчуває страх за власну безпеку та побоюється подальшого заподіяння їй шкоди. Крім того, він систематично проявляє агресивну поведінку та навмисно пошкоджує майно у квартирі. Зокрема, ним було пошкоджено стіни, розбито вікно, пошкоджено та зламано стільці, шафу, неодноразово розбивався посуд, а також було пошкоджено ноутбук. Такі його дії супроводжуються агресивною поведінкою та створюють для неї атмосферу страху, психологічної напруги та небезпеки. Вважає, що зазначені дії свідчать про систематичний характер насильницької поведінки щодо неї та створюють реальну загрозу її безпеці, у зв`язку з чим вона побоюється повторного застосування до неї фізичного насильства та подальшого пошкодження майна.
З метою припинення протиправної поведінки ОСОБА_2 працівниками поліції неодноразово виносилися термінові заборонні приписи. Однак зазначені заходи не забезпечують припинення насильницької поведінки та не зупиняють його від подальшого вчинення насильства щодо неї.
Незважаючи на винесені термінові заборонні приписи, ОСОБА_2 продовжує приходити та перебувати у належній їй квартирі, влаштовувати сварки та конфлікти, чинити на неї психологічний тиск, ображати та залякувати. Крім того, він систематично висуває до неї майнові вимоги, зокрема вимагає забезпечувати його харчуванням, купувати йому мобільні телефони, які він у подальшому пошкоджує або розбиває, а також вимагає від неї передачі йому грошових коштів. У разі невиконання його вимог він поводиться агресивно, влаштовує конфлікти та чинить на неї психологічний тиск. Таким чином, дії ОСОБА_2 мають систематичний характер та проявляються у фізичному, психологічному й економічному насильстві щодо неї. Вона боїться за своє життя та здоров`я і не почувається у безпеці у власному житлі. Внаслідок дій ОСОБА_2 вона постійно викликає поліцію.
За її зверненнями поліцією складалися протоколи та направлялися до суду, за наслідками розгляду яких ОСОБА_2 , був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП та притягувався до адміністративної відповідальності Комунарським районним судом міста Запоріжжя наступними постановами: 1) від 04.05.2026 по справі №333/4319/26, Провадження №3/333/1444/26; 14 квітня 2026 року, о 01-45 годині, ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив повторно протягом року домашне насильство фізичного і психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_1 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, кидав побутові прибори в її бік, чим завдав шкоду її психічному і фізичному здоров`ю. Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 13.10.2025 року, справа № 333/9580/25, ОСОБА_2 притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП. У ході розгляду адміністративної справи ОСОБА_2 , після роз`яснення йому головуючим прав, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, щиро розкаявся у вчиненому і суду пояснив, що дійсно 14.04.2026 року у нього із матір`ю виник словесний конфлікт, в результаті якого він ображав останню нецензурною лайкою. На даний час вони з потерпілою примирилися. 2) від 04 лютого 2026 року по справі № 333/1354/26. Провадження № 3/333/814/26, яке залишено без змін Постановою Запорізького апеляційного суду від 3 квітня 2026 року: 15.01.2026 року о 06 год. 00 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , порушив вимоги термінового заборонного припису стосовно кривдника серія ET № 102308 від 14.01.2026 року, де потерпілою є матір ОСОБА_1 , терміном на 10 діб, строком до 23 год. 00 хв. 24.01.2026 року, за всіма пунктами заборони, а саме: повернувся за місцем проживання потерпілої особи, де вибивав двері, кричав, ображав, принижував та погрожував, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУПАП. 3) від 19 березня 2026 р., по справі № 333/849/26, Номер провадження 3/333/718/26, Унікальний номер справи 333/850/26, Номер провадження 3/333/719/26:14.01.2026 року о 22 годині 19 хвилин ОСОБА_2 , будучи особою, яку було піддано адміністративному стягненню за ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_1 , а саме виражався нецензурною лайкою, ображав, погрожував, чим повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. Крім того, 15.01.2026 року о 02 годині 08 хвилин ОСОБА_2 , відносно якого винесено терміновий заборонний припис від 14.01.2026 року про зобов`язання залишити місце проживання постраждалої особи, заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, не виконав його, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 173-8 КУПАП.
Відносно ОСОБА_2 було винесено тимчасові заборонн приписи від ЕТ № 102308 від 14.01.2026 року, серія АА № 310933 від 26.02.2023 року, від 29.08.206 року серії ЕТ №114460. Останній терміновий заборонний припис винесено 29.08.2026 року: зобов`язати залишити місце проживання, заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, який кривдник навіть не намагається дотримуватись.
Адміністративні стягнення у вигляді штрафу та тимчасові заборонні приписи не чинять на ОСОБА_2 належного виховного впливу. З наведеного вбачається, що домашне насильство зі сторони ОСОБА_2 носить системний характер, а притягнення кривдника до адміністративної відповідальності не досягає бажаного результату, оскільки кривдник не припиняє своєї неправомірної поведінки. Така ситуація, поза всяким сумнівом, негативно позначається на її фізичному та психічному здоров`ї, викликає обґрунтовані побоювання за безпеку власного життя та здоров`я, емоційну невпевненість, та враховуючи, що вона жінка, а він фізично розвинутий, тому вона не здатна себе захистити.
Психологічне насильство щодо неї виражається у приниженні її честі та гідності, залякуванні фізичною розправою, погрозою її життю та здоров`ю. Перебування у стані невизначеності через постійні побоювання зазнати нападу з боку ОСОБА_2 також наносить шкоду її здоров`ю, псує її соціальні зв`язки, знижує працездатність.
Ситуація, що склалася є психотравмуючою як для неї так і для її близьких, адже вся її родина опинилась під небезпекою з боку кривдника. Нині ОСОБА_2 продовжує й надалі мешкати за її місцем мешкання, де чинить ґвалт, кричить та ображає її, погрожує фізичною розправою. Так, у неї наявний стійкий острах, що ОСОБА_2 продовжить й надалі вчиняти щодо неї домашнє насильство психологічного характеру, а ще більше переживає за свої життя та здоров`я, адже ОСОБА_2 неодноразово застосовував психологічне та фізичне насильство, погрожував їй.
Наявність адміністративних проваджень щодо кривдника, свідчить про те, що існують реальні ризики того, що вона може знову зазнати домашнього насильства, а тому потребує захисту від держави.
З метою запобігання продовження чи повторного вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 відносно неї, з метою недопущення настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також можливої смерті потерпілих від фізичного та психологічного домашнього насильства від дій кривдника, вона вимушена звернутися за захистом до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання заявниця не з`явилася, в заяві просила розгляд справи проводити без її участі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив.
Вивчивши письмові докази, встановивши обставини справи, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та документально підтверджено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , про що свідчить актовий запис про його народження № 567, внесений Заводським районним у місті Запоріжжі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
На підставі договору купівлі-продажу квартири № 2559 від 11 грудня 2020 року квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 .
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя № 333/4319/26 від 04.05.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП щодо протиправних дій відносно ОСОБА_1 .
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя № 333/1354/26 від 04.02.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП щодо протиправних дій відносно ОСОБА_1 .
Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19.03.2026 року, справа №333/849/26, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП і піддано адміністративному стягненню.
26.02.2023 відносно ОСОБА_2 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 310933, оскільки він 26.02.2023 о. 22.50 за місцем мешкання вчинив домашнє насильство психічного характеру відносно своєї матері, ОСОБА_1 .
29.08.2026 відносно ОСОБА_2 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ № 114460, оскільки він 29.08.2026 об 11.12 за місцем мешкання вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру (крики, образи, приниження, погрози, штовхання) відносно своєї матері, ОСОБА_1 .
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон) визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі . Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на подружжя.
У даній справі судом встановлено, що між сторонами склалися певні конфліктні стосунки, підґрунтям яких є шкідливі звички заінтересованої особи, а як результат - агресивна поведінка по відношенню до заявниці.
Відповідно до пп. 5, 7 ч. 1 ст. 1 Закону, запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;
Згідно ст. 24 Закону, обмежувальний припис стосовно кривдника є одним зі спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб (ч. 2 ст. 26 Закону).
З огляду на викладене, враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.05.2020 в рамках справи № 673/1607/19.
З огляду на обставини конкретної справи, в порядку, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є легітимним заходом втручання у права та свободи особи.
При вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.
Вказане кореспондується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній в постанові від 17.02.2021 в рамках справи № 766/13927/20-ц.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч. 2 ст. 3506 ЦПК України).
Разом з тим, ст. 8 Конвенції гарантовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Тобто, при вирішенні питання щодо домашнього насильства суду потрібно переконатися, чи ґрунтується відповідна заява на достатній доказовій базі.
В даному випадку, заявником у повному обсязі доведені ризики, що, на її думку, мають місце у відносинах сторін та становлять пряму загрозу для заявника і суд дійшов до висновку, що існує обґрунтований ризик продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи і такі ризики є реальними.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги щодо встановлення обмежувального припису є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 3505 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
На підставі ст. ст. 12, 13, 76, 81, 258, 259, 265, 3506, 353, 355 ЦПК України, суд
Вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису стосовно кривдника - задовольнити.
Видати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , обмежувальний припис, строком на шість місяців, яким:
- заборонити перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , строком на шість місяців;
- усунути перешкоди у користуванні майном, що є об`єктом особистої приватної власності ОСОБА_1 , а саме квартирою АДРЕСА_2 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 : повернути ОСОБА_1 ключі від квартири, не чинити перешкод у доступі ОСОБА_1 до квартири та у користуванні нею; не обмежувати ОСОБА_1 у користуванні належним їй особистим майном, що знаходиться у квартирі;
- заборонити наближатися на відстань 200 метрів до місця проживання (перебування), роботи, лікування, інших місць частого відвідування постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на шість місяців;
- заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, строком на шість місяців;
- заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, строком на шість місяців.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч. 4 ст. 3506 ЦПК України).
Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису - віднести на рахунок держави.
Копії повного рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення (ч. 1 ст. 3508 ЦПК України).
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Ю.Р. Піх