Справа № 592/12644/26
2/579/997/26
У Х В А Л А
про повернення цивільної справи для розгляду за підсудністю
10 вересня 2026 року місто Кролевець
Суддя Кролевецького районного суду Сумської області Придатко В.М., дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
в с т а н о в и в:
24 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Ковпаківського районного суду міста Суми з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 03 серпня 2026 року з посиланням на ч. 1 ст. 27 ЦПК України матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направлено за підсудністю до Кролевецького районного суду Сумської області.
Справа надійшла до Кролевецького районного суду Сумської області 01 вересня 2026 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дана справа помилково направлена з Ковпаківського районного суду міста Суми до Кролевецького районного суду Сумської області з огляду на таке:
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Слід також врахувати, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч. 1ст. 378 ЦПК України).
Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Згідно ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
З аналізу ст.ст. 27,28 ЦПК України випливає, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності, оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
В ухвалі судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 03 серпня 2026 року зазначено, що позивачка вказала як останнє відоме місце проживання відповідача АДРЕСА_1 , однак згідно Єдиного державного реєстру судових рішень у справі №5-31/2007 Кролевецького районного суду Сумської області відповідач мав місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Кролевецького районного суду Сумської області. Підстав, які б згідно ст.28 ЦПК України дозволили позивачу обирати підсудність в Ковпаківському районному суді міста Суми з урахуванням спору, який виник у сторін, позивачем не наведено. Та у відповідності до ч.1 ст.27 ЦПК України матеріали справи направлено за підсудністю до Кролевецького районного суду Сумської області.
Разом з тим, за даними Єдиного державного демографічного реєстру (Відповідь №3103954 від 30.07.2026) місце проживання відповідача ОСОБА_2 не знайдено. Згідно відповіді Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області №1004/23-07 від 03.09.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взагалі ніколи не був зареєстрований на території Кролевецької міської територіальної громади. В той же час позивач зазначає останнє відоме місце проживання відповідача і повідомляє також, що їй не відоме місце проживання відповідача на даний час, що у розумінні ч.2 ст.28 ЦПК України є поважною причиною, що унеможливлює виїзд до мсця проживання відповідача.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що Ковпаківський районний суд міста Суми помилково направив дану цивільну справу до Кролевецького районного суду Сумської області.
Таким чином матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають поверненню для розгляду до Ковпаківського районного суду міста Суми, як помилково направлені Кролевецькому районному суду Сумської області.
Враховуючи, що дана справа направлена Ковпаківським районним судом міста Суми до Кролевецького районного суду Сумської області з порушенням правил, встановлених статтею 31 ЦПК України, перенаправлення справи за належною підсудністю не може вважатися спором про підсудність.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За нормами частини 3 статті 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 187, 260, 261, 352, 353, 354 ЦПК України, -
у х в л и в:
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернути на розгляд до Ковпаківського районного суду міста Суми за територіальною юрисдикцією (підсудністю), як помилково направлені.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.
Суддя: В. М. Придатко